Розділ «ПРО НЕГАРНОГО БІОФОРМА»

— Але послухайте. Вся робота займе годину, від сили дві. Драч провів декілька місяців у значно важчій обстановці…

— Ось саме тому я не можу ризикувати.

Геворкян зашелестів папером, і Драч уявив, як він простягає вулканологам оберемок стрічок.

— Я не уявляю, як ми витягнемо його і без такої поїздки. Його організм працював на межі, вірніше за межею. Ми почнемо трансформацію зі всією можливою обережністю. І ніяких навантажень. Ніяких… Якщо він полетить з вами…

— Ну пробачте. Поки ваш Саразіні буде готовий…

Драч штовхнув двері, не розрахував удару, і двері відлетіли, немов у них поцілило гарматне ядро.

Постала німа сцена. Три обличчя, звернені до величезної черепахи.

Один з вулканологів виявився рожевим товстуном.

— Я Драч, — звернувся Драч до товстуна, щоб відразу розвіяти подив. — Ви про мене говорили.

— Я тебе не запрошував, — перебив його Геворкян.

— Розповідайте, — сказав Драч товстому вулканологові.

Той закашлявся, дивлячись на Геворкяна.

— Так от, — втрутився другий вулканолог, сухий і ніби обвуглений. — Виверження Осінньої сопки на Камчатці, ми вважаємо, тобто ми упевнені, що, якщо не прочистити основний, забитий породою канал, лава прорветься на західний схил. На західному схилі сейсмічна станція. Нижче, в долині, селище і завод…

— І евакуювати ніколи?

— Евакуація йде. Але ми не можемо демонтувати завод і станцію. Нам для цього треба три дні. Крім того, в чотирьох кілометрах за заводом починається Куваєвськ. Ми запускали до кратера мобіль з вибухівкою. Його просто відкинуло. І добре, що не на станцію…

Геворкян стукнув кулаком по столу:

— Драчу, я не дозволю. Там температури на межі. На самій межі. Це самогубство!

— Дозволите, — сказав Драч.

— Бовдур, — розлютився Геворкян. — Виверження може і не бути.

— Буде, — сумно сказав товстун.