TextBook – Та то ж наша пасіка!. То вулики стоять.
… Вечеряють.
… Кругом у селі тихо. Тільки в дворі у вдови Бондарихи гомінка вечеря: вигуки, сміх – на все село…
Гості у Бондарихи з Києва.
По вечері пішли спать у клуню, на сіно. Мати казала – «в хаті буде краще», – так ні! в клуню. Кость перед сном:
– Ну, хлопці, завтра ж у поле!
– Гляди ж, гляди, Василю, побуди нас завтра! Василь тільки осміхнувся.
– Добре.
Вітя захріп одразу. Не пройшло й хвилини, ще всі гомоніли, аж він схопився, замахав руками.
– Що таке, Вітю? Вкусило щось? Вітя пролупався, протер очі, сплюнув:
– Приверзлося, що опали бджоли. Сміх.
То всі сміялись, гомоніли, а то одразу стало тихо. Тільки носами висвистують.
VIII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Олив'яний перстень » автора Васильченко Степан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII“ на сторінці 2. Приємного читання.