TextBook Олив'яний перстень
Настя дивилась на перстень з любов’ю й смутком:
– Скільки я, бідна, греблась у бур’яні, скільки пожалила та поколола рук і ніг, поки таки знайшла його. – Далі зачервонілась і опустила вії:
– Ти колись, Костю, прохав його в мене, – візьми, коли хочеш. Тільки одного прошу я в тебе: коли знайдеш кращий, золотий, то цей мій, бідний, нікому не показуй, щоб не насміялись із нього. Вийди на Дніпро та й, щоб ніхто не бачив, укинь у воду.
Наступний розділ:
XXVII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Олив'яний перстень » автора Васильченко Степан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXVI“ на сторінці 2. Приємного читання.