Олив'яний перстень
І цей останній, невияснений рядок звучить йому таємно, ніжно і смутно. Здавалось: коли б найти йому відповідні слова, вони б пронизали Настине серце наскрізь…
– Вітю! Снідати іди! – гукав Василь у дворі. Вітя пригадав учорашнє, зігнувся, попід лісою, городом, межею – вискочив у поле на шлях. Шляхом їдуть люди возами і йдуть піші. Вітя побачив знайомих:
– Куди?
– На ярмарок.
Вітя охоче пристав до гурту.
Наступний розділ:
XVI
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Олив'яний перстень » автора Васильченко Степан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XV“ на сторінці 3. Приємного читання.