Середовище найближчого оточення надзвичайно істотно впливає на систему естетичних цінностей, що формуються. Тому навколишнє життя має стати джерелом різноманітних відчуттів. Важливою є також сила впливу традицій, звичаїв, цінностей осіб, значущих для людини. Система естетичних цінностей утворює внутрішній стрижень культури, духовну квінтесенцію потреб та інтересів особистості [28]. Отже, кожна ціннісна система має двоєдину природу, водночас існуючи в індивіді як самоцінному суб'єкті, і в суспільстві як соціокультурній системі. Естетичні цінності відіграють одну з провідних ролей у розвитку особистості. Вони відображають взаємодію людини з навколишнім середовищем і, будучи усвідомленими, мають важливе значення в естетичній орієнтації особистості, у визначенні певної спрямованості її інтересів, поведінки та діяльності.
Таке глибоке проникнення є поштовхом до розвитку фантазії, своїх мистецьких нахилів, пробуджує творчий зліт думки дитини, пов'язуючи процеси сприйняття та творчої мистецької діяльності. Надзвичайно важливо, аби під час естетичного сприйняття мистецьких творів у дитини виникли художні асоціації; це спонукає до оцінювання, порівняння, узагальнення, що веде до усвідомлення зв'язку між змістом і засобами мистецької виразності творів. Гуманно- естетичний підхід наближає дитину до закономірного зв'язку: щонайтонше дитина сприймає, усвідомлює, тим повніше, яскравіше відображаються вони у виконанні мистецького твору, імпровізації тощо (за умови достатнього рівня володіння технічними навичками та вміннями будувати мистецький образ), і навпаки, тільки через власну творчу активність у. будь-якому виді мистецької діяльності дитина підноситься до рівня мистецько-естетичного сприйняття твору в єдності його змісту та форми, За таких умов навіть виконання певної вправи перестає бути для учнів тільки формальним завданням – воно знаходить відгук і опору в їх емоціях, стає внутрішньо прийнятим, особистісно значущим. Потрібно пам'ятати, аби створена ситуація впливала на емоційний стан дитини, тільки за таких умов вона зможе свідомо керувати власною мистецькою діяльністю, прагнутиме постійно збагачувати мистецько-естетичний досвід.
На думку О. Рудницької, один з мотивів проявлення потреби є привабливість і значимість об'єкта. Гуманістичнно-естетичний підхід забезпечує проявлення естетичних потреб людини перш за все через художні інтереси і потреби, потреби у спілкуванні з різними видами мистецтва, у художній творчості. "В емоціях, що є специфічною формою взаємодії людини з явищами довколишнього світу, завжди присутня оцінка (позитивна або негативна), що дає можливість контролювати та корегувати діяльність. Переживання оцінювального ставлення до того чи іншого явища або ситуації є формою вираження певної потреби. У свою чергу, усвідомлення причини, що сигналізує про потребу і тим самим спонукає суб'єкта до діяльності, становить мотив цієї діяльності. Звідси стає зрозумілою складна взаємозалежність емоційної насиченості навчального процесу та формування мотивів, які є особистісним інструментом, що спрямовує освітню активність учня, його бажання долати всілякі перешкоди, наполегливо просуватися до мети" [126, с. 95].
В естетичне виховання вкладаєтеся поняття здатності проникати у всі сфери життя, формувати естетичне ставлення до дійсності в цілому, а не тільки в мистецтві. Гуманізація мистецької освіти в процесі естетичного виховання передбачає вироблення індивідуальності в орієнтації особистості в світі естетичних цінностей, залученні до цих цінностей.
Прояву творчої активності на уроці мистецтва мають сприяти умови, створені для кожного молодшого школяра. При осягненні творчого характеру мистецької діяльності особливу роль слід відводити мистецькому мисленню. Розвиток таких елементів творчого мислення, як образність, уява, фантазія, активізують емоційно-чуттєву сферу дитини. Учень має відчути радість творчості, яка розвиває емоційний відгук на мистецтво.
Таким чином, на сучасному уроці мистецтва творчість має проявлятися у мистецькому сприйманні – як спостережливість, уміння підмітити незвичайне, неповторне, простежити динаміку розвитку мистецьких образів тощо, в оцінюванні – у багатстві уявлень, незвичайності асоціацій, прагненні до самостійної оцінки, оригінальних обгрунтувань тощо; у процесі виконавської діяльності: хоровому, сольному співі, грі на елементарних музичних інструментах, музичних іграх, рухах під музику – як потреба у створенні ними музичних образів на основі засвоєних знань.
Отже, застосування гуманно-естетичного підходу в модернізації мистецької освіти надасть особистості життєвого сенсу, відчуття задоволення від навчання. Предмети мистецтва з'єднають масову школу і високу культуру, набудуть доступного характеру отримання більш якісної художньої освіти, а значить і естетичного удосконалення людини. Гуманно-естетичний підхід визнає учня активним суб'єктом мистецько-освітнього процесу з розвинутою емоційно-чуттєвою сферою в поєднанні з розумом, і завдяки цьому дитина стане носієм істини, добра, краси. Відповідно до такого погляду процеси і зміни, що відбуваються у внутрішньому світі учня, стають головними орієнтирами у виховній діяльності педагога. Впровадження гуманно- естетичного підходу в мистецьке навчання має сприяти формуванню в учнів активно-пізнавальної позиції, створенню атмосфери психологічного комфорту, взаємної підтримки, довіри, співтворчості, почуттєвої щирості у висловлюваних враженнях від кожного сприйнятого мистецького твору.
Сучасні стратегії модернізації мистецької освіти в Україні передбачають розуміння в учнів вміння відкрити для себе істинні шедеври мистецтва, виробити власне ставлення до творів мистецтва, опанувати систему життєво важливих компетенцій, які часто втрачаються під підсиленням характерних для нашого часу закономірних цивілізаційних процесів та явищ, що стають нормою для людей.
Сутність виокремленого нами провідного педагогічного підходу щодо оновлення мистецької освіти полягає у максимальному розкритті потенційних можливостей школярів, стимулюванні їх індивідуальної творчості. Завдяки здатності мистецтва впливати на внутрішній стан людини, поглиблюючи і збагачуючи його у процесі сприйняття- переживання, відбувається формування духовної культури особистості, адже вищі цінності світовідношення тільки тоді стають надбанням особистості, коли вони пережиті, а не сприйняті теоретично.
Мистецтво є своєрідною ланкою, що зв'язує минуле і сучасне, воно виховує здатність не тільки до сприйняття нових творів, але й до сприйняття та усвідомлення історичного минулого свого народу, його традицій тощо. Виступаючи основою духовного життя суспільства, національне мистецтво виражає потреби цього суспільства, його домагання в сфері матеріального і духовного.
Причини, які впливають на виникнення відчуття прекрасного, красивого, однакові для всіх, його багатство та багатогранність невичерпні. Проблема полягає в тому, що саме з цього багатства обере для себе молода людина, які грані та аспекти прекрасного вона сприймає. Сутність відчуття прекрасного – у його тісному зв'язку з розвитком інтелекту, інтуїції, здатності бачити у навколишньому світі те, що інші не помічають [72, с. 134]. Тому до формування естетичного на уроках мистецтва треба підходити систематично, і викладати предмети мистецтва у відповідності до їх внутрішньої сутності.
Гедоністичне спрямування музичного навчання допомагає зацікавити учнів на рівні самореалізації з позиції отримання насолоди від процесу, задоволення від праці. В гедоністичному спрямуванні мистецького навчання закладено великі можливості для творчості учителя і учнів, активізації художньо-творчого осмислення уроків мистецтва, у змісті і структурі, у методах і прийомах, що застосовує учитель при переключенні уваги, відчутті радості, захопленні і естетичної цінності твору.
Одним із засобів оновлення сучасної системи загальної мистецької освіти є застосування інформаційних комп'ютерних технологій, сутність якого полягає у новому забезпеченні процесу комунікації на уроці мистецтва. Впровадження комп'ютерних програм допоможе сучасним дітям усвідомлено осягнути навчальний матеріал, емоційно пережити побачене, розширити творчі якості ще на ранньому етапі розвитку особистості, задовольнити естетичні потреби.
Отже, в дослідженні визначено провідний підхід до модернізації мистецької освіти в Україні. В основу означеного підходу покладено ідею гуманно-естетичного розвитку особистості, що передбачає орієнтацію мистецької освіти у школі на спонукання учнів до естетичного переживання гуманістичних цінностей мистецтва як засобу їх особистісного розвитку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка мистецтва» автора Турчин Т.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА МИСТЕЦЬКОЇ ОСВІТИ“ на сторінці 4. Приємного читання.
