Золочівський замок зберігся до сьогодні у майже непорушеному вигляді. Він поступово перетворюється на справжню туристичну перлину Львівщини, котра приймає дедалі більшу кількість відвідувачів. Вже стало традицією проводити тут міжнародні мистецькі пленери, фестивалі, а також – щорічні лицарські турніри.
Рис. 4.31. Брили-жертовники таємного лицарського ордену з готичним тайнописом та схрещеними вінками життя (лавровий) і смерті (терновий) у дворі Золочівського замку
Королівський замок-музей м. Жовкви має строгу прямокутну форму з чотирма кутовими баштами. Тут можна оглянути замкові башти й двоповерхові житлові корпуси, прогулятися дерев'яними замковими галереями, зазирнути в парадні внутрішні покої. Нині в них розміщується еспозиція музею. Зараз завершується формування мистецької експозиції Жовківського замку як філії Львівської галереї мистецтв. Згідно з розробленим інвестиційним проектом реконструкції історико-культурного комплексу, у приміщеннях замку для туристів планується відновити королівські покої, відкрити "королівський" ресторан у ренесансному стилі, концертний зал камерної музики, діючу кузню-музей, каретний двір із конюшнею (на 12 коней) та мистецькі майстерні.
Літературно-меморіальний музей Івана Франка у Нагуєвичах відкритий 1946 р. в рідному селі Великого Каменяра у невеликому будиночку племінника письменника - Миколи Захаровича Франка. В 1951 р. експозиція була перенесена в більш просторе приміщення, де перебуває і сьогодні. Музей Івана Франка в Нагуєвичах є філіалом Літературно-меморіального музею у Львові. В 1961 р. було побудовано нове приміщення музею навпроти колишньої садиби батьків письменника. Матеріали експозиції музею розповідають про життя, діяльність і творчість мислителя – "титана думки і праці".
Художній музей Михайла Біласа у Трускавці відкрито 1992 р. Це перший в Україні прижиттєвий музей митця світової слави відкрито саме там, в історичній будівлі, звідки його родовід (рис. 4.32).
Рис. 4.32. Художній музей Михайла Біласа в історичній будівлі курортної вілли початку XX ст. у м. Трускавці
Народний художник України Михайло Білас відомий нині як митець текстильної пластики на всіх континентах. Його ім'я записане у понад 100 виданнях та публікаціях різними мовами світу. Він творець чудових килимів, верет, гобеленів, ліжників, а також вишиваних серветок, доріжок, подушок, автор неперевершених сюжетних панно та аплікацій, іграшок, декоративних квітів.
"Скільки треба мати сонця в душі, тепла в серці і мудрості в руках, щоб виткати таке диво, таку радість для людей, таку неповторність – хай буде благословен Михайло Білас і всі, хто допомагає йому прийти до людей. Трускавець, а з ним і ціла велика Україна, має видатного митця", – так писав Іван Драч.
Музей Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ відкритий 1998 р. У залах музею експонувалися виставки ікон XVII – XX ст. (збірка музею Унівської лаври), виставка Ірини Сеник (Борислав) – багаторічного політв'язня, поетеси, вишивальниці, виставка "Патріарх Йосиф – громадянин, патріот, ісповідник Віри" та ін.
Історико-краєзнавчий музей м. Винники стоїть на околиці Львова і має з ним зручне транспортне сполучення. Його фондові зібрання налічують понад 14 тис. одиниць.
У музеї функціонують такі відділи: археологічний, середньовічної і нової історії, краєзнавчо-етнографічний, відділ історії переселенців з Холмщини, Лемківщини і Надсяння.
В археологічній експозиції представлені експонати з часів мезоліту, колекції низки таких археологічних культур: лінійно-стрічкової кераміки, трипільської, скіфської і слов'янської доби, періодів Київської Русі і середньовіччя.
Історія середньовіччя і нового часу представлена матеріалами, що стосуються розвитку місцевості в околицях стародавнього Львова. Це різноманітні предмети повсякденного побуту, починаючи з XIV ст., зокрема ті, що стосуються виробництва тютюнових виробів і тютюнового виробництва в Галичині. Окремої уваги заслуговують твори сакрального мистецтва: різьблення по дереву представника українського бароко Ф. Оленського, а також унікальні збірки церковних і церковно-службових стародруків XVII –XIX ст.
Експозиція відділу історії переселенців з Холмщини, Лемківщини і Надсяння знайомить з трагічними сторінками насильницького переселення комуністичним режимом українського населення зі своїх споконвічних земель – Холмщини, Лемківщини і Надсяння (українські етнічні землі, передані Й. Сталіним після Другої світової війни до складу Польської Республіки).
Надзвичайно багатий музеями івано-франківський край. Цей терен репрезентують: Національний заповідник "Давній Галич" (вул. І. Франка, 3), Івано-Франківський краєзнавчий музей, Івано-Франківський обласний художній музей (вул. Низова, 2), Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського (вул. Театральна, 25), Косівський музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини (вул. Незалежності, 55), Музей "Писанка" у Коломиї (пл. Відродження, 47), Карпатський крайовий музей визвольних змагань у Яремчі (вул. Свободи, 269), Музей визвольних змагань Прикарпатського краю в Івано-Франківську (вул. Тарнавського, 22), Краєзнавчий музей "Бойківщина" у м. Долині (вул. В. Чорновола, 2-а), Музей "Гуцульщина" у с. Яблуниці Верховинського району, Приватний музей Верховинського побуту та музичних інструментів у смт Верховині (вул. І. Франка, 35), Історико-етнографічний музей "Берегиня" у Бурштині (вул. Коновальця, 2), Музей історії Надвірнянщини у Надвірній (майдан Шевченка, 43), Калуський історико-краєзнавчий музей (вул. Т. Шевченка, 9), Державний музей історії міста Болехова (вул. Січових Стрільців, 9), Музей історії міста Коломиї (вул. Р. Шухевича, 80), Музей історії с. Голови та Гуцульського повстання у с. Голови Верховинського району, Історико-меморіальний музей Олекси Довбуша в Івано-Франківську (вул. Гетьмана Мазепи, 3), Історико-меморіальний музей Степана Бандери у Старому Угринові (вул. С. Бандери, 48), Музей-оселя родини Івана-Франка у м. Калуші (вул. Івано-Франківська, 22),
Музей-садиба Михайла Грушевського (вул. М. Грушевського, 20), Літературно-меморіальний музей Івана Франка (вул. М. Грушевського, 4) та Музей гуцульської господарки у Криворівні Верховинського району, Музей гуцульського театру Гната Хоткевича у с. Красноїллі Верховинського району, Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини (вул. Т. Шевченка, 101), Снятинський художньо-меморіальний музей імені В. Касіяна (вул. Воєводи Кос- нятина, 48-а), Літературно-меморіальний музей Василя Стефаника у Русові Снятинського району (вул. Мигаля, 2), Торговицький літературний музей Леся Мартовича у Торговиці Городенківського району, Музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного у Рогатині (вул. М. Угрина-Безгрішного, 15), Музей дерев'яної архітектури – церква Святого Духа у Рогатині (вул. Роксолани), Хресто-Воздвиженський Манявський монастир-музей біля с. Манява Богородчанського району, Музей-школа імені Т. Кисілевського у с. Ільці Верховинського району, Шкільний краєзнавчий музей у с. Буківці Верховинського району, Будинок-музей кінофільму "Тіні забутих предків" у смт Верховині (вул. Жаб'ївський потік, 3).
Серед всесвітньо відомих музеїв області охарактеризуємо найперше такі:
Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України“ на сторінці 8. Приємного читання.
