{Цей підрозділ підготовлено на основі рекомендацій, розроблених П. Горі* шевським та критично доопрацьованих авторами цього посібника.}
Сьогодні туризм є однією з найдинамічніших галузей світової економіки [48]. Невід'ємною складовою туристичного бізнесу є не лише організація перевезення, розміщення, харчування туристів, а й включення в програму туру знайомства з природою та історією, архітектурними пам'ятками, культурними особливостями регіону, міста чи села.
Музеї – це один з визначальних типів організацій індустрії культурного дозвілля. Поряд з цим, з огляду на інтерес до музейної спадщини з боку туристів, ці установи традиційно включають до складу туристичної інфраструктури території.
Туристична інфраструктура кожного регіону представлена сукупністю закладів, діяльність яких спрямована на задоволення потреб туристів та місцевого населення. Серед цих закладів особливу роль відводять музеям – найцікавішим об'єктам екскурсійно-маршрутного та факультативного туризму.
Саме туристи у XXI ст. починають формувати найчисленніший сегмент музейних відвідувачів як загалом у світі, так і в нашій країні зокрема.
В Україні склалася парадоксальна ситуація, нетипова для більшості країн світу, коли не музеї просувають себе до масового споживача за допомогою турпосередників, а навпаки – турфірми (рецептивні туроператори) намагаються самотужки рекламувати рідні музеї туристам, у той час як ці музеї відсторонено стоять самоізольованими "стовпами української культури" і лише безпомічно й навіть трохи зверхньо "розводять руками" на аргумент поодинокості відвідувачів і постулюють при цьому застарілу догму: музеї – установи для вибраних поціновувачів, а не для масових розваг галасливих туристичних юрб.
Такий стан справ необхідно негайно ламати й замінювати сучасною парадигмою найтіснішого взаємовигідного партнерства між музеєм та турпосередниками. Адже музей володіє надзвичайно привабливим для туриста пізнавально-атракційним ресурсом, а тур посередник – життєво необхідним для музею ресурсом потенційних відвідувачів.
Ефективним шляхом поширення інформації про музеї краю та перелік їхньої екскурсійної пропозиції, музейні послуги загалом та залучення більшої кількості організованих відвідувачів у музей є налагодження співпраці з туристичними фірмами, які зацікавлені у створенні та просуванні українського туристичного продукту [38].
Нині переважна більшість туристичних фірм українських міст та курортних селищ реально не в змозі забезпечити туристів якісними екскурсійними послугами, тому здебільшого екскурсійна пропозиція цих агенцій дуже обмежена або ж подекуди взагалі "зникає" з програм обслуговування туристів. На зміну повноцінним екскурсіям у 1990-ті роки прийшли різноманітні "експрес-огляди" та "відвідування". Головні причини такого стану сучасної екскурсійної діяльності криються як у розвалі після 1991 р. системи підготовки екскурсійних кадрів та екскурсійно-методичної роботи, так у небажанні створювати новий екскурсійний продукт на базі одного туристичного підприємства та відсутності фінансових можливостей і економічної доцільності для цього. Зрештою, більшість туристичних підприємств сьогодні просто не мають у своєму штаті достатньо кваліфікованих кадрів, здатних створити такий екскурсійний продукт, який відповідатиме запитам сучасного туриста.
Також є справедливим і таке твердження, що екскурсія сама собою не становить комерційного інтересу для керівників туристичних підприємств, оскільки у загальній складовій туродня її вартість коливається, як правило, у межах від 1 до 5%. Тому й вкладати кошти у не зовсім дешевий інтелектуальний продукт та розширювати його асортимент нібито, на перший погляд, не доцільно. Разом з тим, саме асортимент різнопланових екскурсійних пропозицій дуже впливає на формування кінцевого рішення потенційного споживача про подорож.
Як наголошує П. Горішевський, взаємовигідним вирішенням цієї проблеми як для туристичного бізнесу, так і для музеїв та їхніх працівників є налагодження механізмів партнерської співпраці в екскурсійній діяльності [38].
Співпраця у системі "музей – турфірма" повинна ґрунтуватися на концепції "партнерства" – особливих взаємин між частинами системи, коли кожна з них не може повноцінно функціонувати в автономному режимі, а працездатність системи в цілому забезпечується одночасною чи послідовною участю всіх її елементів.
Такі відносини, побудовані на принципі доповнення, складаються між організаціями, що володіють несиметрично чи непропорційно розподіленими ресурсами. Усвідомлюючи це, вони добровільно поєднують ці ресурси або спільно їх використовують для досягнення власних чи загальних цілей.
Партнери не командують один одним. Просто у визначених ситуаціях вони діють разом для власної й обопільної користі.
У контексті співпраці між музеями та турфірмами можна вести мову про два типи партнерських технологій:
проектна (технологія ресурсного забезпечення процесу реалізації конкретних проектних ініціатив);
мережка (технологія координації діяльності, формування і спільного використання розподіленого ресурсу і загальної інфраструктури).
Прикладом першого типу партнерства може бути спільна розробка рецептивного туроператора та музеїв міста програми одно-, дводенного екскурсійного туру "Скарбниці української столиці", "Мистецькі галереї стародавнього Львова", "Дерев'яними церквами-музеями Гуцульщини" тощо. Такі "музейні" тури уже десятки років успішно практикуються у країнах Західної Європи і Північної Америки [88]. Скажімо, стабільно високу популярність серед молоді Великої Британії мають туристичні маршрути літературними місцями, коли турфірма організовує подорожі місцями, пов'язаними з життям і творчістю В. Шекспіра, Ч. Діккенса, Джейн Остін, Р. Толкієна та ін. [85].
Досвід діяльності національних туроператорів свідчить: значно більший попит в іноземних та українських туристів мають саме комплексні програми екскурсійного обслуговування, ніж відвідування окремих об'єктів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами“ на сторінці 1. Приємного читання.
