Найбагатшим музеєм Середнього Подніпров'я є Дніпропетровський історичний музей ім. Д. Яворницького. Тут зібрана найбільша в Україні колекція кам'яних статуй (85 експонатів) від стел доби міді (III тис. до н. е.) до половецьких кам'яних баб.
Експозиція історичного музею побудована за тематично-хронологічним принципом. Зал археології знайомить з пам'ятками дописемної древньої історії степової України від палеоліту до доби Київської Русі. Раритетом виставки є Керносовський ідол – скульптура верховного божества-воїна Індри – індоорійських племен степової України середини III тис. до н. е. Його зображення (як і Збруцького ідола) ввійшло в усі світові підручники зі стародавньої історії Східної Європи. Вражає багатством скіфська колекція (VI –IV ст. до н. е.): п'ять кам'яних статуй божеств, мечі, кинджали, навершя стріл, дротиків, сулиць, елементи кінської збруї, прикраси у "звіриному стилі". Унікальною є колекція інвентаря зі срібла і золота (чаші, пластини, прикраси, зброя і збруя) з поховань вождів кочових угрів (угорців) IX ст. (ще до їх переходу зі степового Лівобережжя через Карпати на свою сучасну батьківщину).
Ще багатша експозиція залу "Історія запорізького козацтва", значна частина експонатів якого зібрана Д. І. Яворницьким і А. Н. Полем. Уявлення про Запорізьку Січ (а на території Дніпропетровщини містилося п'ять з восьми козацьких січей) дає її макет (рис. 4.8). Його уважний розгляд не залишає у відвідувача сумніву у типологічній ідентичності устрою козацької січі будові трипільського протоміста – така ж концентрична будова, що сходиться вписаними колами будівель до центрального вічевого майдану. А будова похідного табору дивовижним чином перегукується з описами таборів скіфів, залишених Геродотом й іншими античними авторами.
Рис. 4.8. Макет Запорізької Січі. Дніпропетровський історичний музей імені Д. Яворницького
У залі експонуються предмети озброєння й побуту запорізького козацтва: військовий барабан, гармати, мортири, гаківниці, шаблі і кинджали, кремінні рушниці і пістолі, збруя (рис. 4.9); жупан, шаровари, кунтуш з відкидними рукавами, шовкові пояси, дзеркало, каламари (чорнильниці); "Апостол" (1574 р.) і Острозька біблія (1581 р.) - перші друковані книги, видані в Україні першодрукарем Іваном Федоровим, Євангеліє 1735 р. тощо. Представлені портрети XIX ст. українських гетьманів Данила Апостола, Павла Полуботка, а також Богдана Хмельницького (XVIII ст.) і легендарного Козака-Мамая.
Рис. 4.9. Стенди давньоруського й парадного козацького озброєння Дніпропетровського історичного музею імені Д. Яворницького
Історичні й етнографічні предмети інших залів музею знайомлять з перипетіями російсько-турецьких воєн XVIII ст. та характером землеробського, містобудівного й індустріального освоєння краю після його приєднання до Російської імперії. Значна частина експозиції присвячена висвітленню драматичних подій Першої світової війни, державоборчих змагань українського народу у 1917 –1922 pp., голодомору й сталінських репресій, Другої світової війни.
Визнаним осередком національної музейної спадщини є запорізький край. Серед його краєзнавчих музеїв згадаємо музеї Бердянська, Мелітополя, Приморська, Гуляйполя,
Токмака, Вільнянська, Горіхова, Пологів, селищ міського типу Михайлівни і Приазовського, с. Гусарки; серед художніх – Запорізький (рис. 4.10), Бердянський та Енергодарський краєзнавчі музеї.
Рис. 4.10. Запорізький краєзнавчий музей. Етнографічна експозиція XIX – початку XX ст.
А найвидатнішими музеями цього козацького краю є Національний заповідник "Хортиця", історико-археологічний музей-заповідник "Кам'яна могила", Запорізький обласний краєзнавчий музей і Кам'янсько-Дніпровський історико-археологічний музей.
У заповіднику "Кам'яна могила" державою охороняються унікальні пам'ятки V –II тис. до н. е., пов'язані з етно- й культурогенезом племен індоєвропейської спільноти (рис. 4.11). Археологічний музей у Кам'янці-Дніпровській знайомить
Рис. 4.11. "Скіфські баби" з колекцій монументальної пластики IV тис. до н. е. – І тис. н. е. краєзнавчих музеїв Наддніпрянщини
з пам'ятками найбагатшого міста-фортеці пізньої Скіфії, її імовірною столицею, нанесеною на карти й описаною античним географом Птолемеем. (Архітектурний вигляд і життя цієї столиці Скіфії художньо змальовано нами в історичному романі "Сини Бористена". – Київ, 2004)
Музей історії запорізького козацтва Національного заповідника "Хортиця", незважаючи на 20-річний тоталітарний тиск і цькування його засновників, відкрив свої двері для відвідувачів 1983 p., але лише з 1988 р. на хвилі національного відродження його вдалося перепрофілювати на суто козацький, звільнивши половину виставкових площ від революційно-ідеологічного мотлоху радянської доби.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля“ на сторінці 1. Приємного читання.
