Унікальна колекція зібрана в Музеї рукописної книги й стародруків, розміщеному в оборонній башті Острозького замку.
Житомирщина – це географічне осердя Полісся, споконвічний терен оселення древлян-поліщуків із самобутньою старожитньою етнокультурою. Серед музеїв краю виокремимо: Житомирські краєзнавчий і художній музеї (пл. Замкова, 1), Музей космонавтики ім. С. Корольова (Житомир, вул. Дмитрівська, 5), Музей природи (Житомир, вул. Кафедральна, 14), Житомирський державний літературний (вул. Бердичевська, 77), Музей коштовного і декоративного каміння у смт Володарську-Волинському, Коростенський краєзнавчий, Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Романівський літературно-меморіальний музей М. Рильського, Верхівнянський літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака (с. Верхівня Ружинського району), Житомирський літературно-меморіальний музей В. Короленка, Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Й. Буханчука.
Житомирський краєзнавчий музей – один з найдавніших на Поліссі, відкритий ще 1865 р. зусиллями членів Товариства дослідників Волині, на чолі якого стояв академік П. А. Тутковський. Експозиція музею знайомить відвідувачів з матеріалами діяльності одного з найбільших краєзнавчих товариств України XIX – початку XX ст., його науковою спадщиною.
Картинна галерея музею володіє унікальними творами образотворчого мистецтва, вилучених під час більшовицького вторгнення 1919 –1920 pp. у поміщиків Волинської губернії. Чимало з цього спадку було втрачено чи вивезено у приватні європейські колекції під час фашистської окупації краю. Однак і те, що вдалося врятувати, безцінне – майже тисяча полотен XVI – початку XX ст. переважно з країн Західної Європи. Пошановувач італійського, голландського, фламандського й французького малярства знайде тут картини усіх жанрів: від портрета й побутових сюжетів до пейзажу і класичного натюрморту.
Окрасою музею є відділ "Мистецтво Італії", де зібрані картини видатних італійських художників епохи пізнього Відродження (XVI ст.) і стилю бароко (XVII –XVIII ст.) – Себастьяно дель Пьомбо, Аннібале Карраччі, Франческо Фуріні, Париса Бордоне, Алессандро Турки, Луки Джордано, Помпео Баттоні, Джакомо Франческо Чіппера, а також художників шкіл Леонардо да Вінчі, Паоло Веронезе й Ти- ціана.
Не менш багата колекція полотен голландських художників XVII ст.: Карела Слабберта, Баренда Аверкампа, Віллема ван дер Вельде Молодшого, Дирка ван Далена III, Лудольфа Бакхюзена, Бартоломео ван дер Хельста, а також представників шкіл Рембрандта, Мельхіору д'Хондекутера, Давида Тенирса, Яна Асселейна.
фламандське мистецтво XVII ст. представлене полотнами Пітера ван Блумена, Олександра Кооземанса, Антоніса Губо, Пітера Баута, Адріана Баудевейнса, а також полотнами художників школи Пауля Рубенса, Ван-Дейка, Хендрика ван Валена.
Художнє мистецтво Франції XVII –XVIII ст. репрезентують картини Якоба Фердинанда Фута, Клода Лефевра, Шарля Лебрена, Жозефа Парроселя, Гюбера Робера та інших майстрів.
Польське образотворче мистецтво XIX ст. ілюструють роботи Йозефа Процинського, Тадеуша Айдукевича, Яна Бонковського, Емілії Дукшинської, Юліуса Коссака, Юзе- фа Брандта і низки інших художників.
Житомирський краєзнавчий музей має у своїй колекції твори художників Швейцарії (Жан-Етьєн Ліотар), Угорщини (Янош Ромбауер), Австрії (Йозеф Грассі), Німеччини (Рудольф Ернст) та багатьох інших країн. Діють багаті експозиції полотен російських та українських художників ХІХ-ХХ ст.
Окрема експозиція краєзнавчого музею присвячена творам народно-прикладного мистецтва поліщуків. Це вишиті рушники, одяг, килими, кераміка й інші предмети побуту селян поліського краю.
Самостійним відділом обласного краєзнавчого музею є Житомирський музей природи. Його перші експонати були зібрані ще акад. П. А. Тутковським та його однодумцями в другій половині XIX ст. Нині у фондах Музею природи зберігається 12 тис. експонатів, що розповідають про природу Українського Полісся. Тут експонується одна з кращих в Україні колекція опудал птахів і тварин поліського краю, а також мінералів, напівкоштовного й коштовного каміння.
Житомирський Державний музей космонавтики ім. С. 17. Корольова (вул. Дмитрівська, 5) – це найбільший український музей історії космонавтики (третій за багатством експозиції музей космонавтики в країнах СНД). Він складається з двох частин: Меморіального будинку-музею С. П. Корольова та павільйону космічної техніки "Космос". У фондах музею розміщено понад 7 тис. експонатів, з них 1,5 тис. є унікальними (не мають аналогів).
Меморіальний музей відкрито у будиночку, в якому народився й провів дитинство майбутній головний конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів Сергій Павлович Корольов. Експозиція музею налічує понад 2 тис. експонатів, що розповідають про життя і наукову діяльність С. П. Корольова.
Павільйон "Космос" присвячений історії прориву людини в космос: від першого штучного супутника Землі і першого польоту людини в космос до наших днів. Тут зібрана унікальна колекція зразків космічної техніки, у т. ч. дослідні апарати "Восток", "Венера-7", "Венера-15", супутники "Інтеркосмос", "Електрон", "Ореол-3", космічний корабель "Союз", спускова камера "Союзу-27", зразки Місячного ґрунту, космічні скафандри, техніка для передпольотної підготовки космонавтів, їжа космонавтів тощо.
Окремий відділ експозиції павільйону висвітлює успіхи української космонавтики (діяльність КБ "Південне" в м. Дніпропетровську, заводів "Артрон", "Коммунар", Інституту імені Патона та ін.). Є відділ філософії світосприйняття космосу та значна бібліотека творів на космічну тематику.
Чернігівщина – край літописних сіверян – займає почесне місце серед поліських областей за багатством музейно-туристичної спадщини. Цей край у всі часи був потужним осередком українського культурогенезу. Тож нині понад 50 пам'яток і ансамблів Сіверщини включено у національну мережу туристичних маршрутів, що знайомлять з давньоруською, козацькою й мистецькою спадщиною України.
Серед державних музеїв та історичних заповідників Чернігівської області назвемо найвідоміші: Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній", Чернігівський обласний історичний музей імені В. Тарнавського (вул. М. Горького, 4), Чернігівський військово-історичний музей (вул. Т. Шевченка, 55-а), Чернігівський музей народного декоративного мистецтва (вул. М. Горького, 4), Чернігівський обласний художній музей, Літературно-меморіальний музей М. Коцюбинского (Чернігів, вул. М. Коцюбинского, 5), Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім" (вул. О. Пушкіна, 1), Батуринський державний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" (Бахмацький район, смт Батурин), Державний історико-культурний заповідник "Качанівка" (Ічнянський район, с. Качанівка), Вертіївський історико-меморіальний музей М. Кирпоноса (Ніжинський район, вул. Т. Шевченка, 4), Кунашівський історико-меморіальний музей М. Подвойського (Ніжинський район), Світанківський музей українсько-чесько-словацької дружби (Ніжинський район, вул. К. Готвальда, 1), Ніжинський краєзнавчий музей, музей "Поштова станція" (вул. Поштова, 5), Ніжинський художній музей (вул. М. Гоголя, 6), Остерський краєзнавчий музей (м. Остер, вул. О. Гагаріна, 30), Сосницький краєзнавчий музей (смт Сосниця, вул. О. Десняка, 2), Сосницький літературно-меморіальний музей О. Довженка (2-й пров. О. Довженка, 2), Літературно-меморіальний музей-заповідник М. Коцюбинського (м. Чернігів), Художньо-меморіальний музей "Садиба народного художника України О. Саєнка" (м. Борзна, вул. Партизанська, 58), Новгород-Сіверський краєзнавчий музей, Ічнянський краєзнавчий музей, Меморіальний музей Д. М. Ревуцького (Ічнянський район), Менський краєзнавчий музей (м. Мена), Семенівський краєзнавчий музей, Прилуцький краєзнавчий музей, Бахмацький історичний музей, Корюківський історичний музей, Коропський регіональний історико-архітектурний музей, Козелецький музей історії ткацтва Чернігівщини (смт Козелець, вул. Комсомольська, 28; Бобровицький район, с. Піски, вул. Тичини, 4) та ін.
Чернігів – град легендарного сіверського князя Черна – був заснований ще в VII –VIII ст. Його перші володарі поховані за прадавнім слов'янським обрядом спалення у лодії при повному бойовому озброєнні й поховані в курганах на
Болдиних горах, включених у заповідну зону "Чернігова стародавнього". Розбудував місто князь Мстислав – брат-суперник Ярослава Мудрого. За Мстислава Володимировича Чернігів був столицею усього давньоруського лівобережжя від верхів'їв Оки і Волги до Тмутаракані й м. Сурожа на Чорному морі й за багатством та торговими оборудками змагався з Києвом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України“ на сторінці 2. Приємного читання.
