Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

Музеєзнавство

Київщина – винятковий історико-етнокультурний терен формування українського етносу й української державності. Цей край явив світові дивовижні пам'ятки Трипільської культури з найдавнішими у Європі протомістами IV –III тис. дон. е., пам'ятки чорноліської культури праслов'ян XII – VII ст. до н. е., укріплені твердині скіфів-орачів VI –III ст. до н. е., поселення зарубинецької культури ранніх слов'ян II ст. до н. е. – II ст. н. е., численні селища, грандіозну систему Змієвих валів і багаті скарби воєнної здобичі Антського царства III –V ст., городища полян і уличів VI –IX ст. та пам'ятки давньоруської спадщини X –XIII ст. й козацької доби XV –XVIII ст.

Цю багату історико-етнокультурну спадщину краю репрезентують численні історико-краєзнавчі музеї області: Білоцерківський, Березанський, Богуславський, Бориспільський, Броварський, Боярський, Кагарлицький, Фастівський, Яготинський, музеї-садиби К. Стеценка у с. Веприку та І. Козловського у с. Мар'янівці, а також Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 р." у с. Нові Петрівці, Музей героїв Букринського плацдарму в с. Балико-Щучинці.

А справжньою туристичною славою Київщина завдячує Національному історико-етнографічному заповіднику "Переяслав", що включає в себе Переяславський музей народної архітектури та побуту (рис. 4.22), Обласному археологічному музею в Трипіллі і Музею Трипільської культури в с. Халеп'ї Обухівського району та Державному історико-культурному заповіднику в м. Вишгороді.

Історико-етнографічний заповідник "Переяслав" розташований в історичному центрі Переяславі-Хмельницькому (до 1943 р. – Переяслав). Ця князівська столиця на берегах

Історико-етнографічний заповідник "Переяслав&quot

Рис. 4.22. Історико-етнографічний заповідник "Переяслав"

річок Трубежа й Альта вперше згадується ще в договір Київської Русі з Візантійською імперією 907 р. як оді з трьох найбільших міст Русі. Місто розбудував князь Володимир Мономах, відродилося воно й після монголо-татарського погрому у 1241 р. А за козацької доби Переясла прославила Переяславська рада 1654 p., котра ствердила широку автономію Держави Війська Запорізького у скла політичного союзу з Московією.

До складу історико-культурного заповідника "Переясла включено такі музеї: історичний, народної архітектури і п буту, космонавтики, бджільництва, хліба, меморіальні музи Григорія Сковороди і Шолом-Алейхема, будинок, в якої кілька років мешкав Тарас Шевченко, діорама "Штурм" Дніпра в районі Переяслава-Хмельницького", масштаб полотно М. Дерегуса "Переяславська рада" й ін.

Переяславський музей народної архітектури і побуту (рис. 4.23) – перший серед українських скансенів, предте

Переяславський музей народної архітектури і побуту

Рис. 4.23. Переяславський музей народної архітектури і побуту

музею у с. Пироговому й Шевченківського гаю у м. Львові. У скансені на мальовничій Татарській горі зібрано селянські хати з різних регіонів України, кузні, колекція вітряків XVIII ст. – загалом 370 пам'яток народної архітектури, а також традиційні предмети побуту й народно-ужиткового мистецтва українців тощо. Значну частину експонатів було придбано його засновником і першим директором Михайлом Сікорським на власну зарплату.

Заповідна зона Переяслава охоплює такі пам'ятки, як земляні вали-укріплення давньоруського Дитинця (князівського замку) на мисі, де впадає річка Альти в річку Трубеж, що мають висоту 17 –18 м і ширину при основі 18 м (вул. М. Горького і Велика Підвальна); ансамбль Вознесенського козацького монастиря XVII –XVIII ст. (пл. Возз'єднання) на чолі з величним Вознесенським собором, 1695 –1700 pp., збудованим у стилі козацького бароко на кошти гетьмана Івана Мазепи; церкву Архістратига Михаїла 1646 –1666 pp. (інтер'єр храму розписано художниками київської школи малярства XVIII –XIX ст.) з дзвіницею 1745 р. (вул. Московська, 34) та церкву святих Бориса й Гліба у стилі пізнього класицизму (1839 p.).

Музей Трипільської культури V –III тис. до н. е. (Обласний археологічний музей) розташований у Трипіллі, наприкінці XIX ст. археологом Вікентієм Хвойкою було відкрито світові перше поселення найдавнішої землеробської культури України.

Село Трипілля лежить на правому березі Дніпра в долині річки Красної. Назва села пов'язана з характером місцевості: тут сходяться три родючі долини, три поля, розмежовані річками Стугною, Красною та Бобрицею. Саме в долині річки Бобриці 1901 р. Вікентій Хвойка розкопав одне з трьох поселень трипільської доби. Інші археологічні пам'ятки села змістовно підкріплюють наукову тезу істориків-автохтоністів про неперервність етногенезу й історико-етнокультурного розвитку українського народу ще з доби міді-бронзи. Адже на території с. Трипілля збереглися укріплене городище ранньослов'янської зарубинецької культури "Дівич Гора" (III ст. до н. е. – II ст. н. е.) та давньоруське городище-фортеця Треполь, збудоване за наказом Ярослава Мудрого близько 1032 р. й уперше в Літописі згадане 1093 р.

Обласний археологічний музей Трипільської культури V –III тис. до н. е. розташований на території давнього городища Треполя. Тут експонуються зразки розписної ритуальної й побутової кераміки, сакральні статуетки Великої Богині-Матері трипільців (рис. 4.24), кам'яні зернотерки, реставроване лляне вбрання, глиняні прикраси, земляна піч для обпалювання глиняних горщиків і статуеток тощо. Три збільшені скульптури Богині-Матері трипільців заввишки 1,5 м встановлені на даху музею, а ритуальна біноклевидна посудина є анімаційною окрасою його інтер'єру.

Експонати археологічного музею у с. Трипіллі

Рис. 4.24. Експонати археологічного музею у с. Трипіллі: ритуальні предмети племен Трипільської культури: скульптурне зображення Великої Богині-Матері трипільців, вкритої магічним татуюванням, яка сидить на троні, та ймовірно ритуальні курильниця для жертовного приношення божествам пахощі (середина IV тис. до н. е.)

Музеї Трипільської культури відкриті також у Халеп'ї Ржищеві та низці інших поселень Київського Подніпров'я. Стало доброю традицією щоліта на Івана Купала (з 3 по 7 липня) у Ржищеві проводити фольклорно-етнографічний "трипільський" фестиваль "Ржищівський вінок", який здобув славу найбільш масового туристично-анімаційного шоу у Середньому Подніпров'ї. У цьому місті створено також оригінальний Трипільський сквер, в якому вишикувані чотири фігури трипільських богинь, реконструйовані й збільшені в десять разів (на повний зріст) Л. Смоляковою, а також височить 5-метрова біноклевидна культова посудина трипільців.

У наші дні зусиллями археологів Інституту археології НАН України й членами товариства "Коло-Pa" реалізується проект з відкриття на околиці м. Ржищева на високому правому березі Дніпра скансену – міста-музею трипільців Аррати-Оріяни на базі історичних реконструкцій реальних одно-, двоповерхових будинків IV тис. до н. е. (рис. 4.25) з традиційною ужитковою й сакральною керамікою, печами тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України
  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ