Організація ефективного музейного маркетингу

Музеєзнавство

{При підготовці цього розділу посібника автором використано матеріали аналітичних досліджень Т. В. Абанкіної та класичні теоретичні положення маркетингу, сформульовані Ф. Котлером.}

Філіппу Котлеру, якого вважають "батьком" сучасного маркетингу, належить найгеніальніше і тому найпростіше визначення цього поняття "маркетинг". Це вид людської діяльності, спрямованої на задоволення потреб через обмін.

Маркетинг установ культури – це формування попиту і задоволення потреб у сфері дозвілля. У сфері дозвілля сьогодні зосереджується величезний ринковий потенціал. Індустрія дозвілля з кінця XX ст. стала пріоритетною,

найпривабливішою для інвестицій і стабільно високоприбутковою сферою постіндустріальної економіки.

Для більшості музеїв розвинених країн у XXI ст. норма – утримувати окремі відділи маркетингу [74]. В той час як для музеїв України маркетингова діяльність досі залишається малозрозумілою дивовижею.

Маркетинг фактично став філософією та ідеологією ринкової діяльності. Останні десятиліття характеризуються тим, що маркетинг посів місце провідної концепції управління й у некомерційному секторі. Розвиток і зміцнення маркетингових комунікацій дали змогу, для прикладу, сформувати систему фандрайзинга, що в наші дні забезпечує стабільне фінансове підґрунтя для реалізації культурних проектів.

Теорія маркетингу ґрунтується на вченні про ринок. За Ф. Котлером, ринок – це сукупність усіх покупців (як реальних, так і потенційних) визначеного виду товару чи послуги. Обсяг ринку залежить від кількості покупців, які у змозі відреагувати на ту чи іншу пропозицію ринку. Комерційний маркетинг зосереджує зусилля на двох базових ринкових ареалах:

доступному ринку – сукупності покупців, які проявляють інтерес і володіють фінансовими можливостями й зручним доступом до певного товару чи послуги;

потенційному ринку – сукупності покупців, які проявляють інтерес до певного товару чи послуги.

Музейний маркетинг (від англ. market – ринок) – це система знань про теорію і практику створення, просування до потенційних споживачів та збуту музейного продукту, а також налагодження комплексу комунікативного діалогу між музеями та суспільством і його окремими інституціями.

Виходячи з цих положень, маркетинг музею повинен реалізуватися у двох стратегічних напрямах:

презентація і просування музею й усіх форм його суспільної діяльності (некомерційний маркетинг);

презентація і просування конкретних музейних послуг чи товарів (комерційний маркетинг).

Комерційна складова музейного маркетингу – це система організації і збуту музейного продукту, зорієнтована на задоволення потреб споживачів та отримання прибутку на основі дослідження і прогнозування ринку, вивчення внутрішнього музейного і зовнішнього ринкового, інституційно-суспільного й дозвіллєво-культурного середовища, розробки заходів щодо поліпшення музейного продукту, асортименту музейних послуг і товарів, вивчення потреб і культурних запитів відвідувачів, проведення конкурентоздатної цінової політики, формування попиту, стимулювання відвідування, PR і реклами.

Поняття зовнішнього середовища музейного маркетингу вирізняють сім факторів:

політичні: політична система (її цінності і задекларований курс у сфері демократизації й гуманізації суспільства, відкритості до партнерства з іншими державними інституціями, підтримки культури й туризму) та законодавчо-правове регулювання музейної діяльності;

міжнародні фактори: добросусідські відносини, доступність національної культурної спадщини для міжнародних туристичних потоків та міра інтегрованості національної музейної мережі у глобальну індустрію туризму;

соціально-культурне середовище: різні групи людей, які мають різні культурні характеристики, менталітет і систему цінностей;

економічні фактори: рівень зайнятості, інфляції, структура витрат споживчого кошика громадян, цінова кон'юнктура тощо;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація ефективного музейного маркетингу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу
  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ