Суть та завдання музейного менеджменту
Такі поняття, як "менеджмент" і "менеджер", уже надійно закріпилися в діловій українській мові. На побутовому рівні в поняття "менеджмент" ми звикли вкладати зміст умілого професійного управління з використанням сучасних методів і технологій організації результативної праці. А, відповідно, "менеджер" сприймається нами як активний сучасний керівник, який уміє зібрати команду, налагодити й "розкрутити" успішну справу.
Поняття "менеджмент" і "менеджер" прийшли до нас з англійської мови. На початку XX ст. ці поняття набули сучасного змісту, відповідно до якого менеджером є та людина, яка береться за організацію конкретної роботи, а менеджментом – це вироблена система концепцій, методології і конкретних методів успішної (зорієнтованої на результат) організації тієї чи іншої роботи (того чи іншого бізнесу).
Отже, наведемо сучасне наукове тлумачення цих понять.
Менеджмент – це наука про систему концептуальних засад, методів та прикладних механізмів управління, що зорієнтовують організацію на ринково ефективну діяльність з урахуванням існуючих попиту і потреб ринку з найменшими затратами та з метою отримання оптимальних результатів цієї діяльності. Суть менеджменту полягає в оптимальному використанні обмежених наявних ресурсів (капіталу, людської праці, засобів праці) для досягнення поставленої мети.
Фундаторами сучасних шкіл наукового менеджменту виступають Фредерік Тейлор, Анрі Файоль, Генрі Форд та багато інших учених й успішних бізнесменів-практиків. Сьогодні найбільшого розвитку досягли американська та британська наукові школи менеджменту. Базис американської школи сформовано завдяки працям Дж. Д. Му ні і Б. Рей л і (1932 р.), О. Шелдока (1923 p.), JI. Гьюліка (1937 р.), У. Ньюмена (1950 р.) і JI. Е. Аллена (1958 p.), британської – працями Л. Урвика (1928, 1943 pp.) і Е. Ф. Бреча (1957 p.).
Одне з найбільш узагальнених і лаконічно вдалих визначень менеджменту запропонував М. X. Мескон: "Управління – це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягти мети організації" [75].
Проблема налагодження ефективного музейного менеджменту й маркетингу постала перед українськими музеями з 1990-х років в умовах системних суспільно-економічних трансформацій і становлення нових суспільних відносин на засадах ринкової економіки.
Музейний менеджмент – це система знань про теорію і практику управління музеєм і музейним персоналом. За хронологічним критерієм виділяється стратегічний, тактичний та оперативний менеджмент. За аспектом управлінської праці – на загальний (адміністрування), виробничо-технологічний, людських ресурсів, комерційно-фінансовий, маркетинговий та ін.
Основний постулат стратегічного музейного менеджменту можна сформулювати так: виживання і розвиток музею на довготривалу перспективу залежить від здатності цього музею своєчасно передбачати зміни суспільних запитів, споживацької мотивації та ринкової кон'юнктури і відповідним чином адаптувати свою організаційно-обслуговуючу структуру і спектр номенклатури музейного продукту.
Сьогодні в Україні бракує досвідчених менеджерів вищої та середньої ланок управління музейними установами та їх об'єднаннями, які займалися б розробкою і втіленням у життя довготермінових стратегій розвитку й комерційної прибутковості музеїв, поповнення їх колекцій, проведення публічної діяльності й участі у глобальних системах соціальної комунікації. Існує проблема укомплектування штату музейних керівників менеджерами нових підрозділів: розвитку, маркетингу, PR і реклами. Умови ринкових відносин вимагають вводити посаду заступника директора з маркетингу.
Однак хибно вважати, що сучасні музеї мусять очолити керівники нового ґатунку – спеціалісти з менеджменту й економіки. Музей - це установа культури, установа, перед якою стоїть завдання збереження, популяризації й передачі наступним поколінням нашої культурної спадщини. Ця обставина завше вимагатиме від керівництва музеїв специфічних професійних знань з історії, археології, мистецтвознавства, етнології й культурології. А от друга вища освіта для повноцінного керівництва музеєм має охоплювати вивчення циклу базових дисциплін з економіки, менеджменту, маркетингу, соціології й туризмології.
В умовах суспільної трансформації традиційних музейних цінностей та орієнтирів діяльності менеджер українського музею насамперед має бути стратегом. Сучасні суспільно-нігілістичні, фінансово-ресурсні й ринкові виклики вимагають від нього розробки чіткої стратегії і політики існування музею на довготермінову перспективу, координації його мети, виявлення сильних і слабких сторін, оцінки загроз і перспектив. Схематичний алгоритм такого стратегічного охоплення сфер управлінської діяльності й зведення їх до єдиного "спільного знаменника" наведено на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Алгоритмізована схема управлінських процесів стратегічного музейного менеджменту
Стратегічні зусилля музейного менеджменту в сучасних умовах повинні зосереджуватися у площинах:
вироблення нової методології (мережного менеджменту);
вироблення стратегії фінансового менеджменту (проблеми формування джерел наповнення бюджету музею та раціонального ринкового розподілу фінансових потоків);
розвитку сфери маркетингу та некомерційних комунікацій;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
