Рис. 4.28. Битва під Віднем. Музей Олеський замок на Львівщині
Замок оточує ландшафтний парк XVTII ст. з водоймищами, алеями і скульптурними композиціями. Тут можна прогулятися й сфотографуватися на фоні олеських левів, які охороняють парадний підйом до грізного замку.
Навпроти Олеського замку його власником Северином Жевуським закладено монастир капуцинів XVIII ст. із костьолом св. Йосифа (1739 p., стиль бароко, архітектор Мартин Добравський). Монастир утворює єдину архітектурно-ландшафтну композицію із замком. Розкішний парадний фасад костьолу звернутий до узвозу, що веде до воріт Олеського замку. У фондосховищах і виставковому залі монастиря зберігаються шедеври давньоукраїнського і європейського мистецтва.
Туристичне відродження наймогутнішого із замків "Золотої підкови Львівщини" було б неповним без реалізації ще одного проекту – відновлення в одному з підземних залів оригінальної атмосфери давньоруської гридниці – ресторану "Гридниця" (рис. 4.29).
Рис. 4.29. Князівська гридниця – ресторан у стилі Галицької Русі з оригінальними давньоукраїнськими стравами, розташований у підземеллі Олеського замку
Стіни гридниці, вимуровані русичами наприкінці XIII ст., "пам'ятають" десятки легендарних воєначальників і лицарівгриднів, інтер'єри повністю відтворюють побут бенкетного залу галицьких князів, столи, лави, світильники, кераміка є точними копіями речей тогочасної епохи. А вбрання персоналу ресторану пошите за модою Речі Посполитої XV – XVI ст.
Страви, приготовлені за віднайденими давньоукраїнськими рецептами, та "жива" середньовічна музика доповнюють ауру цілковитого занурення гостей замку і "Гридниці" в епоху Галицької Русі і и спадкоємиці – Литовсько-Руської держави.
Музей-заповідник "Золочівський замок" (вул. Тернопільська, 5) включає в себе архітектурні ренесансні комплекси Великого і Китайського палаців (початок XVII ст.), надбрамну башту, оборонні мури з бастіонами й ландшафтний парк площею 12 га. Завершується формування виставкової експозиції східного (Китайський палац) та європейського мистецтва (Великий палац) (рис. 4.30).
Рис. 4.30. Зал-експозиція Золочівського замку
Основними об'єктами екскурсійно-туристичного огляду у замку є:
Золочівський замок бастіонового типу. Прямокутний у плані, оточений високими валами, які ззовні укріплені тесаними кам'яними плитами. На кожному розі збереглися п'ятикутні бастіони, що закінчуються шестибічними сторожовими вежами-кавальєрами (після перебудови в XIX ст. вежі набули романтично-декоративної форми). На кожній з веж збереглися кам'яні плити з родовими гербами, датою "1634 (рік побудови)" та ініціалами J.S.K.K.S.K. (Jakob Sobieski, Krajczy Koronny, Starosta Krasnostawski). З бастіонів прострілювався весь периметр міста. Збереглася також в'їзна башта, до якої в XIX ст. було добудовано надбрамний корпус.
Замкове подвір'я з розташованими по його периметру Надбрамним корпусом і господарськими спорудами. Подвір'я в наш час слугує ареною для театралізованих лицарських турнірів.
Великий палац – двоповерхова споруда, зведена посеред замкового подвір'я з дотриманням архітектурно-стилістичних канонів італійської ренесансної школи. У палаці відкрита музейна експозиція.
Китайський палац XVII ст. Його будівництво (за привезеними із Франції ескізами китайських будівель) приписують вишуканій француженці Марії де Аркуйон, дружині польського короля Яна III Собеського. Бідним тринадцятирічним дівчам у свиті французької принцеси Марії-Людвіги, яка їхала брати шлюб з королем Владиславом IV, вона прибула у Польщу. Гарна на вроду, французький шарм і кокетство, вроджені хитрощі й уміння використовувати сексуальні слабкощі чоловіків для просування до вершини багаства і влади – риси, завдяки яким низькородна Марія домоглася офіційного шлюбу з очарованим нею Яном III Собеським. Тривалий час вона мешкала в Золочівському замку на правах впливової потаємної любаски короля. І лише після смерті дружини короля Теофілії (останньої з руського роду Даниловичів) Ян III уже не крився і повінчався з Марією-Казимирою. Щоправда, згодом більше половини свого життя королева Марія-Казимира, з огляду на постійні татарські набіги на Золочівську резиденцію, проводила у Франції при дворі свого кума – французького короля Людовика XIV (він хрестив її сина королевича Якова). А після смерті чоловіка Марія де Аркуйон остаточно виїхала в Італію.
Нині у приміщеннях Китайського палацу розгорнуто експозицію східного мистецтва. А обіч палацу розмістилася літня пагода у східному стилі.
Містична брила вагою 10 тонн із загадковим тайнописом лицарів-хрестоносців ордену тамплієрів та "камінь життя і смерті (камінь бажань)" з ритуальним заглибленням посередині (рис. 4.31). Брили віднайдено в одному з важкодоступних урочищ Гологорів біля с. Новосілки й перевезено у 1990-х роках. На високому камені вирізьблено два сплетених вінки: правий із квітів, лівий із терену – символи життя та смерті. Різьба орієнтовно датується кінцем XIV – початком XV ст. Готичний тайнопис другої брили досі не розшифровано.
Камені-жертовники – це все, що залишилося від сплюндрованого турками в XVI ст. Новосілківського замку. Заснували його наприкінці XIV ст. рицарі-хрестоносці ордену тамплієрів, які втекли сюди від переслідування коаліції монархів Франції, німецьких земель і Угорщини. Тамплієри були наймогутнішим і наймістичнішим орденом тогочасної Європи й Близького Сходу, середньовічною "мафією". Удару затруєним кинджалом тамплієрів боялися герцоги, наслідні принци і королі. Після прокляття й цькування ордену тамплієри пішли у глибоке підпілля і невдовзі зникли з історичної арени (передавши свої містичні ритуали масонському ордену).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України“ на сторінці 7. Приємного читання.
