Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

Музеєзнавство

Проектом передбачено здійснити історичну реконструкцію чотирьох поселень (Трипільської культури, епохи бронзи, селища слов'ян Черняхівської культури та давньоруського селища). У поселеннях будуть відтворені ремесла, знаряддя праці, помешкання, традиції та побут минулих поколінь. Тут туристів знайомитимуть із зразками давнього одягу, прикрас, зачісок і навіть татуювання, а також з обрядами наших пращурів. Поблизу відроджених давніх поселень розміститься науково-музейний центр з бібліотекою та конференц-залом. На базі комплексу передбачено створити міжнародний туристичний центр з готелем у трипільському стилі на 100 місць. Вартість проекту комплексу становить 3,15 млн доларів.

Модель двоповерхового житла Трипільської культури

Рис. 4.25. Модель двоповерхового житла Трипільської культури

Анімаційну складову скансену першої землеробської культури над Дніпром зголосилися забезпечувати ентузіасти-шанувальники давньоукраїнської релігії. Ржищівська міська адміністрація вже прийняла рішення про виділення шести гектарів землі для створення "Трипільського містечка".

Історично-анімаційний комплекс "Трипільське містечко" має стати чільною ланкою діючого археолого-туристичного маршруту "Трипільське намисто Київщини (або Золотий вінок Київщини)": Київ – Трипілля – Ржищів – Канів – Переяслав-Хмельницький – Київ.

Багатою музейною спадщиною володіє м. Яготин – гетьманська резиденція Кирила Розумовського, що перейшла у спадок його онуці Варварі, одруженій з князем Рєпніним- Волконським. На запрошення княжни Варвари в маєтку Рєпніних подовгу гостювали Т. Шевченко, М. Гоголь та інші видатні діячі української культури. Зараз у садибі князів Рєпніних відкрито Художній музей диво-квітів Катерини Білокур – простої селянки, яка, не маючи художньої освіти, стала найпрославленішою у світі народною художницею

України. Квіти К. Білокур нині прикрашають мистецькі колекції відомих художніх музеїв у понад двадцяти країнах світу.

Найбільший скансен України – Національний музей народної архітектури та побуту у Пироговому (рис. 4.26) – вирізняється найбільшою кількістю різноманітних анімаційних заходів, фольклорно-етнографічних фестивалів, святкувань та конкурсів-виставок. Скажімо, на базі п'яти кузнь музею у серпні щорічно організовується День коваля, на який з'їжджаються майстри ковальського мистецтва з усіх куточків України, щоб показати свою майстерність. Для туристів у дні цього "малого" фестивалю діють безплатні майстер-класи з опанування азів ковальської справи. У Пироговому на виставки-ярмарки традиційно збираються члени Української спілки сільського зеленого туризму тощо.

При підготовці цього розділу, з метою уникнення дублювання широко розтиражованої інформації, ми обмежилися лише згадкою про унікальні зібрання музеїв столиці України, оскільки детальна характеристика м. Києва, його музеїв і туристичних атракцій наведена в низці інших посібників та туристичних путівників. Натомість, більше уваги зосередили на описі музеїв Карпатського туристичного регіону як таких, що експонують унікальні й багаті колекції шедеврів української етнокультурної спадщини.

Національний музей народної архітектури та побуту у с. Пироговому. На фото (зліва направо): автори посібника та козак Іван

Рис, 4.26. Національний музей народної архітектури та побуту у с. Пироговому. На фото (зліва направо): автори посібника та козак Іван

Карпатський туристичний регіон охоплює адміністративні області заходу України, в межах яких простягаються масиви Українських Карпат. До складу регіону входять Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області.

На території Львівської області представлена низка музеїв, серед яких особливо треба виділити Державний історико-архітектурний заповідник у Жовкві, Державний історико-культурний заповідник "Тустань" в Уричі Сколівського району, Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі" в Нагуєвичах Дрогобицького району, Музей-заповідник "Олеський Замок" у смт Олеську Буського району, Музей "Золочівський замок" (вул. Замкова, 3), Музей "Підгорецький замок" у Підгірцях Бродівського району, Бродівський історико-краєзнавчий (майдан Свободи, 5), Перемишлянський краєзнавчий (вул. Привокзальна, 6), Історико-краєзнавчий музей м. Винники (вул. Галицька, 26), Історико-еунографічний музей "Бойківщина" у м. Самборі (пл. А. Чайковського, 4), Червоноградський філіал Львівського музею історії релігії (вул. О. Пушкіна, 10) і Музей "Сокальщина" у Червонограді (вул. Б. Хмельницького, 16), Сокальський музей "Людина, Земля, Всесвіт" (вул. А. Шептицького, 74), Стрийський краєзнавчий музей "Верховина" (вул. Олесиницького, 15), Музей "Дрогобиччина" у Дрогобичі (вул. М. Гоголя, 42), Музей оборонної архітектури "П'ятничанська Вежа" у П'ятничанах Жидачівського району, Музей історії давньоруського міста Звенигорода у Звенигороді Пустомитівського району, Художній музей Михайла Біласа у Трускавці (майдан Кобзаря, 3), Музей-садиба Маркіяна Шашкевича у Підлиссі Золочівського району, Музей Устияновичів у Вовкові Пустомитівського району,

Меморіальний музей Степана Бандери у с. Волі Задеревецькій Стрийського району, Музей Петра Сагайдачного у Кульчицях Самбірського району, а також музеї Львова.

Самобутню етнокультурну спадщину окремих теренів Львівщини репрезентують крайові музеї: "Бойківщина", "Дрогобиччина", "Верховина", "Сокальщина".

Історико-етнографічний музей "Бойківщина" є одним з найстаріших галицьких музеїв. Його заснували у Самборі 1927 р. члени однойменного науково-краєзнавчого товариства. Становлення музею відбувалося у складних умовах польської, а пізніше німецької окупацій. Але ніхто з чужинців не наважився ліквідувати музей. Лише 1954 р. радянська влада закрила "Бойківщину".

Нова сторінка в історії музею розпочалася в грудні 1990 р. Міська рада, на прохання Товариства імені Володимира Кобільника (один з найперших організаторів музею, член товариства "Бойківщина"), надала музеєві приміщення колишньої парафіяльної школи (будівля зведена мешканцями міста на фундаментах XVI ст. у 1679 р.) на площі Чайковського. Нині музей має понад 17 тис. експонатів, а бібліотека – майже 8 тис. примірників (книжок, періодики).

Постійні експозиції музею: "Матеріально-господарська культура бойків та бойківська ноша", "Родина Козакевичів" (один з найдавніших самбірських родів, якому понад 200 років тому присвоєно шляхетський титул), "Боротьба за українську державність на Самбірщині та Бойківщині", систематично організовуються тематично-краєзнавчі й мистецькі виставки.

Музей "Бойківщина" підтримує зв'язки з етнічними бойками Польщі, зокрема з Сяноцьким музеєм народного будівництва, Жешувською галереєю мистецтв, Краківською академією вмілостей (відділ археології). З 2000 р. спільно з Львівською академією мистецтв у музеї щорічно проводиться майстер-клас "Малеча творить писанку".

Дрогобицький краєзнавчий музей "Дрогобиччина" – це один із значних науково-дослідних і культурно-освітніх закладів Львівщини. Створений у травні 1940 р. В основу фондів музею лягли колекції графа Лянцкоронського, Хирівської єзуїтської школи, а також окремі збірки колишніх Самбірського історико-етнографічного та Трускавецького природничо-етнографічного музею.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України
  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ