Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

Музеєзнавство

У першому відділі представлені шедеври стародавньої української вишивки, виконаної різноманітними способами (хрестиком, гладдю, вирізанням тощо) вишивання й гаптування. Не менш вражає мистецьке розмаїття української кераміки, виготовленої народними гончарями краю. Шедеври народної орнаменталістики й декоративного розпису, зібрані

в Черкаському художньому музеї, справді вражають розмаїттям барв, сюжетів і композиційних рішень.

У другому відділі експозиції зібрано український іконопис XVII –XIX ст., пейзажі XVIII ст. італійського художника Джузеппе Дзаіса, портретний живопис XVIII – початку XX ст. з приватних збірок українських колекціонерів добільшовицького періоду, понад 100 картин, фресок і замальовок черкаської художниці О. Т. Павленко, колекція графіки й картин інших майстрів пензля сучасності (Д. Нарбута, В. Клименко, П. Козина, І. Бондаря, В. Никанорова, В. Афоніна, В. Полтавця та ін.).

Серед музеїв Кіровоградщини спинимося на описі Державного музею заповідника І. К. Тобілевича "Хутір Надія", включеного в національну мережу туристичних маршрутів Україною.

"Хутір Надія" – оселя українського драматурга зі світовим ім'ям Івана Тобілевича (псевдонім: Карпенко-Карий). Хутір названо на честь дружини Івана – Надії Тарковської. Тут драматург створив 11 п'єс. Тут частими гостями були корифеї українського театру М. Садовський, П. Саксаганський, М. Садовська-Барилотті. До наших днів збереглися Батькова хата і Стара чумацька криниця.

У1970 p., під час святкування 125-річчя з дня народження І. Тобілевича, на "Хуторі Надія" започатковано щорічний фестиваль театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти", що з 1990 р. набув статусу Всеукраїнського.

Багатющою музейною спадщиною може похвалитися Поділля – край збіжжя, молока й меду. Століттями точилися криваві війни подолян зі скіфами, сарматами, готами, булгарами, хазарами, печенігами, половцями, татарами, литвинами, волохами, поляками, турками й москалями.

Серед кращих музеїв Вінниччини згадаємо Вінницький обласний краєзнавчий, Вінницький обласний художній, краєзнавчі музеї Могилева-Подільського, Тиврова, Бершаді, Піщанська, Тульчина, Літина, Оратівки, Ободівки, Барський народний історико-краєзнавчий, Музей гончарного мистецтва братів Герасименків (Гайсинський район, с. Новоселівка), Державний музей фольклориста-етнографа Г. Танцюри (м. Гайсин), Вінницький національний музей-садиба М. Пирогова, Вінницький літературно-меморіальний музей М. Коцюбинського та ін.

Вінницький обласний краєзнавчий музей міститься у найдавнішому архітектурно-оборонному ансамблі міста, що має назву "Мури", – колишньому єзуїтському колегіумі XVII ст., обнесеному високим муром з баштами та бійницями. Тут зібрано унікальні археологічні пам'ятки від епохи появи людини на терені Поділля й виникнення тут першої ранньо-землеробської Буго-Дністровської культури V тис. до н. е. до подій Другої світової війни й новітньої історії краю. Експозиційними перлинами є багатюща колекція скульптури, розписової орнаменталістики, сакральної й ужиткової кераміки Трипільської культури IV тис. до н. е., розкішна колекція індоорійських (XIV –IX ст. до н. е.) і сарматських (І ст.) золотих прикрас з бурштином та іншими коштовними каменями, скарби монет XVI –XVII ст., колекція мінералів доктора мінералогічних наук А. Проскурка. У музеї відтворено інтер'єр селянської хати й зібрано зразки традиційного одягу подолян XIX ст. (рис. 4.14). Раритетні документи середньовіччя й козацької доби зберігаються тут у фондах обласного архіву.

Вінницький обласний художній музей теж розташований на території архітектурного комплексу "Мури" XVII ст. Музей засновано в 1919 р. Основу експозиції становить багатюща колекція художніх цінностей з Немирівського палацу княгині М. Г. Щербатової (з роду Потоцьких), зокрема полотна художників Західної й Центральної Європи XVII –XIX ст. Нині його фонди нараховують 7315 експонатів XVII –XX ст.

У картинній галереї музею експонуються твори художників: Т. Ромбоутса, Ф. Воувермана, Е. Бертьє, М. Баччіареллі, Ж. Лампі Старшого, Р. Шустера, Б. Роде, А. Шрейєра, Л. Майє, О. Фроммеля, О. Росліна, М. Квадаля, Г. Кюгельгена, Я. Мізевича, І. Ясинського, П. Стахевича, В. Смоковського, Л. Горовиця, Ю. Сімлера, Т. Гольпайна, І. Рєпіна, В. Поленова, К. Брюллова, К. Савицького, І. Козакова, І. Світлицького, Є. Буковецького, А. Кайгородова, П. Нілуса, О. Новаківського, В. Орловського, А. Маневича, Г. Головкова та інших митців. Вагому частину збірки музею становить колекція графіки XVIII –XX ст.

Вінницький обласний краєзнавчий музей. Селянська оселя XIX ст.

Рис. 4.14. Вінницький обласний краєзнавчий музей. Селянська оселя XIX ст.

Окрасою Вінницького художнього музею є унікальна колекція італійської майоліки XVII ст., вироби порцелянових заводів Західної Європи, України та Росії XVII –XX ст., скульптура, старовинні меблі, багата колекція народного декоративно-ужиткового мистецтва (вишивка, ткацтво, кераміка, писанка, витинанка, різьбярство, розпис), станковий народний живопис, народна ікона.

Літинський краєзнавчий музей імені Устпима Кармалюка розміщений в одній із будівель колишньої Літинської в'язниці-фортеці – пам'ятці історії XVIII –XIX ст. Свого часу тут неодноразово перебував в ув'язнені народний герой Устим Кармалюк. Експозиція музею знайомить зі знаряддями праці трипільців та слов'ян, трагедією голодомору 1932 –1933 pp., діє постійна виставка "Устим Кармалюк – життя та подвиг".

Музей народного месника Устима Кармалюка діє також на батьківщині героя – ус. Кармалюковому Жмеринського району. Устим Кармелюк є для подолян тим, ким Олекса Довбуш – для мешканців Карпатського регіону України. Експозиція сільського музею знайомить зі сторінками біографії народного героя та офіційними документами, які оповідають про його звитяги й месницьку боротьбу з тими, хто "пив кров" з жил простого люду.

Хмельниччина репрезентована цілою низкою музеїв (11 державних і 211 недержавних), серед яких визнану популярність серед туристів мають: Хмельницький обласний краєзнавчий, Хмельницький літературно-художній, Музей історії міста Хмельницького, Державний історико-культурний заповідник "Самчики" в однойменному селі Староко-стянтинівського району, Старокостянтинівський краєзнавчий, Музей історії Волочиського району, Музей історії Дунаєвецького району, Музей історії Славутського району, Кам'янець-Подільська картина галерея, Меморіальний музей поетеси Анни Ахматової.

А справжніми туристичними "мекками" краю є Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" та Меджибізький регіональний історико-етнографічний музей-фортеця.

Музей-заповідник в м. Кам1янці-Подільському є одним з найстаріших музеїв України. Створений 30 січня 1890 p., коли в місті було засновано Єпархіальне сховище старожитностей. Біля витоків музею стояли такі відомі вчені, як А. Антонович, М. Грушевський, М. Петров, Ю. Сіцінський. Державний історико-культурний заповідник на базі Єпархіальних старожитностей створено у 1927 р. Фонди музею нараховують понад 111 тис. експонатів.

Чільне місце тут займають археологічні знахідки, колекції ікон та хрестів, витончені мармурові скульптури роботи італійських різьбярів XVIII – початку XX ст., порцелянової кераміки та творів образотворчого мистецтва минулих століть.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля
  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ