Щороку музейні експозиції заповідника відвідує близько 100 тисяч екскурсантів.
Сьогодні Кам'янець-Подільський музей має шість відділів. Головним заповідним об'єктом є Стара фортеця (рис. 4.15, рис. 4.16) – пам'ятка фортифікаційного мистецтва XII – XVIII ст. У підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії. А в приміщеннях на території фортеці розташований відділ етнографії, де представлено такі унікальні експонати музею: колекції гончарних виробів, ковальські роботи, вишивка та ткацтво, різьблення по дереву, цінні культові предмети. Експозиція побудована у сценічному показі, вдало поєднані муляжі та музейні експонати дають відвідувачам змогу наочно уявити розвиток ремесла та обрядовість з найдавніших часів до наших днів.
Рис. 4.15. Кам'янець-Подільський. Фортеця-замок
В експозиції художнього відділу (вул. П'ятницька, 11) представлено твори західноєвропейського та російського мистецтва XVIII –XX ст. Окреме місце відведено виставці полотен сучасних художників Поділля.
Рис. 4.16. Кам'янець-Подільський: а – Польська брама (1548 –1561); б – Кушнірська башта (XVI –XVIII ст.)
У будинку Ратуші – пам'ятці архітектури XV –XVIII ст. – функціонують виставкові зали, де проводяться виставки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, а в її підземеллях відтворена експозиція з історії судочинства на Поділлі у XVI –XVII ст. (вул. Польський ринок, 1).
У вірменському торговому домі – пам'ятці архітектури XVII ст. – діє відділ археології, де експонується понад тисячу старожитностей, знайдених на Поділлі. В музеї відтворено житло прадавньої людини, реконструйовано знаряддя праці та побутові речі ранньоземлеробських Буго-Дністровської та Трипільської культур, пам'ятки скіфів-орачів і слов'ян. Окрасою відділу археології є високохудожні пам'ятки розвиненої Черняхівської культури антів – творців грандіозної оборонної системи Троянових валів, що тягнуться Кам'янеччиною, а далі через усе Поділля до Дніпра. Велику історичну цінність становлять римські монети III –І ст. дон. е., польські монети XVII –XVIII ст., ордени і медалі Російської імперії.
Меджибізький регіональний істпорико-етнографічний музей-фортеця є складовою Державного історико-культурного заповідника "Меджибіж". Фортеця Меджибожа навіть у напівзруйнованому вигляді досі вражає своїми могутніми неприступними кам'яними стінами (рис. 4.17). Товщина стін сягає 3,5 м, а висота 17 м. Вони мають три яруси складних бійниць для ведення гарматного й рушничного обстрілу, на другий і третій яруси вели дерев'яні бойові галереї. Зсередини до стін прилягають господарські та житлові будівлі.
Рис. 4.17. Меджибізький регіональний історико-етнографічний музей-фортеця
На території фортеці працює історико-краєзнавчий музей. Завдячуючи подвижницькій праці М. Ягодзинського, незважаючи на цькування комуністичної влади, у 1971 р. він відкрив свої двері. Тут зібрані унікальна колекція кераміки Черняхівської культури антів III –V ст., жіночі прикраси доби Київської Русі, ікони, вишивки. Поруч з Меджибізькою фортецею, на старому кладовищі, міститься могила засновника хасидизму – І. Баал-Шем-Това. Щорічно музей відвідують понад 10 тис. екскурсантів, серед яких чимало паломників-хасидів.
Меджибіж – це батьківщина релігійної течії хасидизму, тут з 1740 по 1760 pp. мешкав, проповідував і похований засновник хасидизму – Ісраель Бен Еліезер (1698 –1760 pp.), який взяв собі духовне ім'я Баал Шем Тов (скорочено – Бешт) (рис. 4.18). Роки духовного становлення пророка, цілителя й каббаліста пройшли в Покутських Карпатах у печері пустельника поблизу смт Старого Косова. А в 1740-ві роки, учитель пішки обійшов усю Буковину, Галичину й Подільську Україну, де на той час мешкало найбільше єврейських общин Європи. Баал Шем Тов проповідував ідеї гуманізму, вчив євреїв та скрізь знаходив чимало учнів і послідовників. Не написавши жодної книги, він став людиною-легендою.
Рис. 4.18. Надгробок засновника світової релігійної течії хасидизму – Баал Шем Това та цадиків-законоучителів з числа його меджибізьких учнів і послідовників
Відтак цадик осів у Меджибожі, де мешкала численна єврейська громада. Тут він і похований. Могила Баал Шем Това вже більш аніж два століття є місцем масового паломництва не тільки хасидів, а й інших ортодоксів і навіть світських євреїв з усього світу.
У Меджибожі також поховано ще одного цадика хасидів – Оптер Рав (ребе Авраам Йегошуа Гешель, 1745 – 1825 pp.) та внука Баал Шем Това – ребе Борух Тульчинер (1750 –1810 pp.).
Хмельницький обласний краєзнавчий музей відкрито у 1929 р. Його фонди нараховують 59 тис. експонатів, серед яких вісім скарбів середньовічних монет (в основному польсько-литовських), чотири скарби ювелірних виробів періоду Київської Русі, колекції тканин, меблів, ікон, стародруків, зброї різних періодів історії. Варта уваги значна колекція української порцеляни кінця XIX – початку XX ст.
Хмельницький обласний художній музей створений 1986 p., його колекція нараховує близько 8 тис. мистецьких творів. Експозиція знайомить з творчістю сучасних українських художників.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля“ на сторінці 4. Приємного читання.
