Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

Музеєзнавство

Серед "малих" музеїв області згадаємо літературні музеї: поетеси Анни Ах матової у с. Слобідці Шелехівській Деражнянського району на батьківщині її матері І. Горенко та поета-байкаря JI. Глібова у м. Чорному Острові, який у 1855 –1858 pp. тут жив і працював (викладав географію у дворянському повітовому училищі).

Чекає на історико-меморіальне й анімаційне відродження із "забуття" Поле Пилявецької битви козацьких військ під проводом Б. Хмельницького з польською армією у вересні 1648 р. Нині тут лише упорядкована могила сподвижника Б. Хмельницького – уманського полковника Івана Ганжі.

Замок XVII ст. у Завалові. Фото першої половини XX ст.

Рис, 4.19. Замок XVII ст. у Завалові. Фото першої половини XX ст.

Тернопільщина – один з найбагатших осередків музейництва України (рис. 4.19, рис. 4.20). Серед туристично най-принадніших музеїв області варто назвати: Тернопільський краєзнавчий (пл. Мистецтв, 3), Тернопільський художній (вул. С. Крушельницької, 1), Обласний історико-меморіальний музей політв'язнів (вул. Коперника, 1), Музей "Зборівська битва" у Зборові (вул. Козацька, 13), Борщівський краєзнавчий (вул. Т. Шевченка, 9), Бережанський краєзнавчий (пл. Ринок, 1), Бережанський музей книги (пл. Ринок, 1) і Меморіальний музей Богдана Лепкого (пл. Ринок, 1), Бучацький краєзнавчий (вул. Галицька, 55), Кременецький краєзнавчий (вул. Т. Шевченка, 90), Гусятинський краєзнавчий (вул. Тернопільська, 5), Заліщицький краєзнавчий (вул. С. Бендери, 66), Збаразький краєзнавчий (вул. Б. Хмельницького, 28), Теребовлянський історико-краєзнавчий (вул. Т. Шевченка, 26), Чортківський краєзнавчий (вул. Зелена, 3), Шумський краєзнавчий, Денисівський краєзнавчий, Музей історії християнства у Почаєві (вул. Т. Шевченка, 14-а), Копичинський музей театрального мистецтва, Меморіальний комплекс-музей "Молотківська трагедія" у Молоткові Лановецького району, Меморіальна садиба-музей Леся Курбаса у Старому Скалаті Підволочиського району, Меморіальний музей Уласа Самчука у Телявці Шумського району, Меморіальний музей Соломії Крушельницької у селі Біла Тернопільського району, Етнографічно-меморіальний музей В. Гнатюка у Велесневі Монастирського району, Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького у Бурдяківці Борщівського району, Меморіально-художній музей І. Хворостецького у Почаєві, Меморіальний музей О. Неприцького-Грановського (с. Великі Бережці) та ін.

Церква св. Архістратига Михаїла у смт Товстому Заліщицького району Тернопільської області

Рис. 4.20. Церква св. Архістратига Михаїла у смт Товстому Заліщицького району Тернопільської області

Найоблаштованіший музейний комплекс краю – Державний історико-архітектурний заповідник у Збаражі (вул. Б. Хмельницького, 6). Осердям заповідника є Збаразький замок, збудований князями Збаразькими – Юрієм і Христофором. Проект замку Христофор замовив у видатного теоретика і практика італійської архітектури Вінченцо Скамоцці 1612 р. Проте саме будівництво твердині розпочалося пізніше – в 1620 р. Після смерті Юрія Збаразького – останнього представника роду Збаразьких, його замок перейшов у володіння князів Вишневецьких, які продовжили роботи з укріплення оборонних споруд та впорядкування палацу.

У середині XVII ст. відбулися зміни, що спричинили втрату фортифікаційної слави замку. Польські магнати Потоцькі, які стали його власниками, перетворили замок на звичайне феодальне помістя.

Відреставрований Збаразький замок-палац розміщено на вершині гори. Будівля двоповерхова, з характерними для ренесансу формами. Тильна сторона палацу прилягає до південно-східного валу так, що другий поверх виходить на терасу і з напільної сторони палац видається одноповерховим. Замкове подвір'я по периметру оточене одноповерховими казематами. Фасади казематів витримані у ренесансних формах.

Всередині замку-музею розміщено зали з тематичними експозиціями "Археологія і етнографія краю". Тут можна побачити велику кількість експонатів, які були знайдені під час численних археологічних розкопок і зібрані в етнографічних експедиціях.

Два інших зали першого поверху займає експозиція "Килимарство краю" та "Історія архітектури міста Збаража". Сьогодні тривають роботи зі створення широкомасштабної діорами "Облога Збаразького замку 1649 року".

Під музейні кімнати відведено також каземати лівого крила та в'їзну вежу. Екскурсії музеєм та територією замку проводяться систематично.

Одним з кращих в Україні є Кременецький краєзнавчий музей. Розташований у приміщенні колишньої Волинської духовної консисторії. Виник музей за польського врядування у 1937 р. і спочатку називався Muzeum Ziemi Krzemie-nieckiej im. Willibalda Bessera. Нині фонди музею нараховують близько 65 тис. експонатів, які знайомлять з природою, матеріальною і духовною культурою та етнографічними особливостями Південної Волині. Експозиція Кременецького

музею розгорнута в 10 залах. Тут представлені ентомологічні, палеонтологічні, археологічні, нумізматичні колекції, старовинна зброя, предмети побуту, вироби майстрів народної творчості, першодруки творів польського поета Ю. Словацького, особисті речі українського композитора М. Вериківського, полотна Ж. Сафонова, А. Лазарчука, В. Галімського та інших відомих митців.

Відвідувачі музею мають змогу побачити справжню кольчугу руського воїна, середньовічні мечі, рідкісні стародруки, українські грошові знаки епохи визвольних змагань 1917 – 1920 pp., ознайомитися з матеріалами про перебування в Кременці Т. Шевченка, М. Костомарова, Лесі Українки, М. Коцюбинського та інших видатних людей. У науковій бібліотеці музею нараховується близько 12 тис. книг, у т. ч. чимало рідкісних видань.

Борщівський краєзнавчий музей – один з найвідвідуваніших в області (завдяки розташуванню на під'їзді до славнозвісних лабіринтових печер Подністров'я). Його експозицію присвячено передусім багатющій спадщині Трипільської культури, пам'ятки якої в краї зустрічаються майже під ногами. Окрасою експозиції є археологічні пам'ятки з печери Вертеба – унікального культово-житлового комплексу епохи неоліту-міді – а саме: культова кераміка з загадковими міфологічними протописьменами й орнаментами, керамічні фігурки жінок-рожаниць Трипільської культури, фігурки бика, що несе на собі жінку (сенсаційна трипільська інтерпретація індоєвропейського міфу про викрадення биком-Зевсом діви-Європи), ужитково-побутові речі трипільців та багато інших цікавинок.

Краєзнавчий музей Гусятина цінний передусім тим, що міститься в унікальній пам'ятці сакрального зодчества початку XVII ст. – юдейській синагозі, збудованій у величному готично-мавританському стилі (рис. 4.21). У музеї можна оглянути кістки мамонта, трипільську й слов'янську кераміку, колекцію паперових грошей та монет XVII –XX ст., картини подільських художників тощо.

Краєзнавчий музей-синагога XIX ст. м. Гусятина

Рис. 4.21. Краєзнавчий музей-синагога XIX ст. м. Гусятина

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Музеєзнавство» автора Рутинський М.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

  • Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

  • Історія розвитку музейної справи в Україні

  • Класифікація музеїв України

  • Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

  • Краєзнавчі музеї.

  • Музеї літературного профілю.

  • Музеї природничого профілю.

  • Науково-технічні музеї.

  • Музеї-заповідники.

  • Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

  • Експозиційна діяльність

  • Комерційна та фандрайзингова діяльність

  • Послуги платного відвідування установи.

  • Електронна комерція.

  • Фандрайзингова діяльність.

  • Нові інформаційні технології музейної справи

  • Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

  • Організація ефективного музейного маркетингу

  • Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

  • Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

  • Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

  • Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля
  • Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

  • Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

  • Чернівецький краєзнавчий музей.

  • Львівський історичний музей.

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

  • Класифікація екскурсій

  • Технологія розробки екскурсії

  • Технологічні основи проведення екскурсії

  • Наочність як елемент проведення екскурсії

  • Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

  • Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

  • Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

  • Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

  • ЛІТЕРАТУРА

  • СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ