Розділ 6. СУЧАСНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ ПЕРЕД ВИКЛИКОМ ГЛОБАЛЬНИх ПРОБЛЕМ

1) готовність Європи й європейського економічного простору прийняти до себе Україну;

2) готовність України до її європейської інтеграції та

3) стан і перспективи взаємовідносин України із ЄС та його членами.

Відзначаючи вплив глобалізації і на розвиток України, і на перебіг європейських інтеграційних процесів, він так визначив сутність другого з цих впливів:

1) різке зростання ролі міжнародних союзів і угруповань у світовій економіці як один із найважливіших наслідків глобалізації, зокрема значне підвищення ролі й місця ЄС внаслідок його вступу на початку цього століття у новий етап безпрецедентного поглиблення та розширення інтеграції;

2) співвідношення між глобальними і регіональними началами як важливий фактор розвитку світової економіки, коли зростання інтенсивності регіональних інтеграційних процесів призводить до певного вилучення великих територій з глобального економічного простору, як-от певне протистояння ЄС і світової економіки у цілому;

3) загострення глобальної конкуренції через посилення несталості й непередбачуваності світової економіки, коли одним із найважливіших чинників виживання, зміцнення економічної могутності країн різних континентів є інтеграційні процеси.

Наголошуючи у статті «Питання задоволення інформаційних потреб української економіки в умовах глобалізації», що ефективний розвиток української економіки, особливо за умов глобалізації, можливий лише за її належного інформаційного забезпечення в широкому розумінні цього поняття, С. Кулицький звернув увагу на тривання цього процесу саме за умов глобалізації. Він зауважив, що глобалізація світової економіки проявляється, з одного боку, в посиленні зв’язків між її суб’єктами, коли стрімко зростає інтенсивність міжнародних потоків грошей, капіталів, товарів, послуг та робочої сили, а з іншого — крізь цілеспрямовану діяльність суб’єктів світової економіки. До найвпливовіших із цих суб’єктів процесу глобалізації він зарахував: групу найрозвиненіших капіталістичних держав; міжнародні організації (МВФ, Світовий банк і т. д.) та великі транснаціональні компанії включно з компаніями інформаційної сфери. Зауважуючи, що потреба в ефективній економічній діяльності обумовлює для України необхідність пристосування до умов глобалізації, зокрема набуття суб’єктами економічних відносин навичок протидії її руйнівному впливу, С. Кулицький з огляду на це наголосив на важливості посідання Україною якомога міцнішої позиції перш за все у високотехнологічних сегментах світової економіки. З його точки зору, одним із механізмів такого адаптування до умов глобалізації української економіки є ефективне інформаційне забезпечення її розвитку. Як зазначив у статті «Україна в системі глобальної екологічної інтеграції» Т. Перга, одним із наслідків глобалізаційних процесів зросла взаємозалежність держав світу та зростаюча залежність їх економічного розвитку від стану навколишнього природного середовища. Підкреслюючи, що екологічна сфера відкриває можливості для співробітництва держав з різною економічною, політичною, релігійною та культурною орієнтацією, він відзначив, що Україна має всі можливості для входження до світового товариства і шляхом екологічної інтеграції. Оцінюючи сучасну екологічну ситуацію в Україні як кризову, Т. Перга відзначив її значний потенціал — сприятливість геополітичного розташування в центрі Європи та багатовекторність зовнішньої політики як базис для встановлення і розширення екологічних зв’язків. Вивчення вітчизняними і зарубіжними вченими феномену глобалізації засвідчило, в тому числі, її зумовленість і нерозривну пов’язаність із явищем модернізації, що є однією з найприкметніших ознак розвитку сучасної культурної ситуації як перехідної епохи в Україні й багатьох інших, зокрема пострадянських, країнах.

6.1.3. Проблема модернізації 

Однією з проблем, засадничих для сучасного етапу розвитку глобалізаційних процесів, є проблема модернізації, яка стала об’єктом докладного вивчення не лише фахівців наук про культуру, але й низки інших гуманітарних дисциплін, насамперед політології та філософії. На думку багатьох науковців, зокрема й авторів видання «Глобаліс-тика: Міжнародний міждисциплінарний енциклопедичний словник», як глобалізація, так і модернізація — це процеси соціальної трансформації, де друга, згідно з класичною мо-дернізаційною теорією, є процесом переходу від традиційного до сучасного суспільства. Типовими рисами останнього, зумовленими усім комплексом модернізаційних змін, є:

1) орієнтація на інновації, їх перевага над традицією;

2) світський характер суспільного життя;

3) поступальний (нециклічний) розвиток;

4) виокремлена персональність;

5) переважне орієнтування на інструментальні цінності;

6) демократична система влади;

7) наявність відкладеного попиту як здатність виробництва для майбутнього, а не лише сьогодення;

8) капіталістичний, економічний, індустріальний характер;

9) масова освіта;

10) активний, діяльний психологічний склад;