Розділ 4. СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО. СУЧАСНІ КУЛЬТУРНІ ПАРАДИГМИ

Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів

Процес автономізації особи, розпочатий Відродженням, європейська модель діяльнісної, активної людини, особи, яка пізнає і виявляє себе, навколишній світ через свої конкретні перетворюючі дії й їх результати, усвідомлює себе через відмінність від інших, на американському ґрунті радикалізуються, набувають граничного вияву. Прагнення населення Америки до самоідентифікації на різних етапах історії реалізовувалося з різним ступенем усвідомленої спрямованості на формування і виявлення цієї самобутності. Населення перших колоній, як відомо, було дуже строкатим: від знедолених, злиденних авантюристів, які шукали пригод і легкого швидкого збагачення, усіляких злочинців — до пілігримів (ортодоксальних пуритан), збіднілих представників британської аристократії (пізніше до них приєдналися енергійні, заможні, освічені протестанти). Склад іммігрантів відрізнявся соціальною, майновою, ментальною неоднорідністю. Єдиним було те, що всіх їх соціально-економічні зрушення і конфлікти в Європі спонукали шукати порятунку від злидарства або переслідувань. Для них Америка уявлялася континентом необмежених можливостей. Соціальні і культурні зв’язки перетворилися на засіб досягнення особистих цілей, таким чином збільшуючи ступінь індивідуальної свободи. Ситуація об’єктивно вимагала від колоністів вміння самостійно приймати рішення. Розмисли М. Монтеня, Піко делла Мірандоли про сутність, призначення людини-творця, її гідність і можливості свідомого самовизначення, на фоні тогочасної історичної реальності залишалися б ідеологічною програмою, якби не Новий Світ.

У період з 1606-го (якщо брати до уваги невдалу спробу заснувати першу колонію на острові Роанок у 1885 р.) по 1640 р. (громадянська війна в Англії) на Атлантичному узбережжі Північної Америки було створено кілька англійських колоній. Вони відрізнялися за часом виникнення, природними умовами, релігійними поглядами поселенців. Однак, з’явившись внаслідок соціальних зрушень, які переживала на той час Європа, Вірджинія, колонії Нової Англії, Меріленд розпочали американський шлях еволюції буржуазних відносин. При всій специфіці різних колоній (наявність певних феодальних рис господарства Меріленду, плантаційне рабство Вірджинії, в більш чистому вигляді — в колоніях Нової Англії) цей шлях зумовив особливості виникнення нової цивілізації на континенті Північної Америки, а пізніше — великої держави США. Цінності пуританізму, які були визначені в період ранньої колонізації, стали формуючими компонентами розвитку національної самосвідомості американців, соціальних настановлянь, загальносвітоглядних позицій, процесу їхньої самоідентифікації. Характер імміграції, боротьба за існування в умовах Північноамериканського континенту спричинили превалювання проблем виживання та пов’язаного з ними духу практицизму. Америка постала не просто формою засвоєння європейської культури. Криза ідеалів, що була спричинена неможливістю їх реалізації в межах європейського простору, знайшла вирішення в безпосередній матеріалізації утопічних проектів в американському способі життя (утопія свободи, рівності, верховенства права, суспільної злагоди, багатства). Він став своєрідною ілюстрацією формування нового суспільства, цементуючим визначальником устрою якого було утвердження прагматизму і моралізму.

Утилітаристський підхід, властивий американській свідомості, позначився як в галузі освіти, так і у мистецтві, яке розглядалося тільки в його «прикладному» значенні. З точки зору пуритан — будь-який вид художньо-творчої діяльності, не пов’язаний з поширенням богословських істин та завданнями необхідності освоєння континенту, був аморальним і безцільним марнуванням часу. Особливо це вплинуло на розвиток драматичного мистецтва (якого ще не існувало в той період), безпосередньо позначилося на ранньоамериканській літературі.

Літературний розвиток Нового Світу, зберігаючи деякі загальноєвропейські культурні традиції й продовжуючи певні художні тенденції, вирізняється суттєвою своєрідністю. У зв’язку з відносною молодістю і початковою художньо-естетичною залежністю від духовних традицій Старого Світу, джерела колоніальної літератури пов’язані передусім з виникненням і розвитком письменних жанрів, а не з усною народною творчістю, як це було характерно для давніших світових культур.

Вплив американської дійсності зумовив панування проповідницької літератури, різного роду історичних хронік, мемуарних і природничих творів. На відміну від європейської літератури, художні цілі тут мали другорядне значення, до того ж бракувало легендарно-міфологічного плану як формотворчого елемента. Специфічним був і розвиток американської музичної культури. Особливості соціального устрою, етнорелігійний склад населення перших колоній зумовили, з одного боку, строкатість і незвичайність фольклору, з іншого — перевагу англокельтських музичних традицій, культової музики. Музикування обмежувалося виконанням псалмів, морально-дидактичних, ліричних і патріотичних гімнів. Для них була характерна усна форма. Як у церковній, так і у світській музиці панував протестантський хорал. Художньо-естетичні орієнтації поселенців обмежувалися жорсткими реаліями існування в ситуації набування початкового досвіду колонізації.

Темпи колонізації півночі континенту були значно повільнішими порівняно зі швидким розвитком англійських колоній на Атлантичному узбережжі. Це насамперед зумовлювалося специфікою заселення «новофранцузької території». Франція на той час була феодально-абсолю-тиською державою. Власні ціннісні пріоритети вона не пов’язувала з прискореним розвитком колонії. Остання була «заповідником хутр», у межах англо-французького суперництва за світове панування — територією французького домінування в Західній півкулі. Це визначило і специфіку культурного життя Нової Франції, основи якої формувалися під безпосереднім впливом католицизму, ґрунтуючись як на франко-європейських традиціях, так і на власній самобутній історії. Жорсткі обмеження свободи віри, слова, зборів, система контролю думки підігрівалися близькістю англійських протестантських колоній та небажанням допустити на «заповідну» територію єретиків. Запровадивши в Канаді феодальні відносини й культурні традиції метрополії, обмеживши імміграцію (заборона поселення некатоликів), франко-канадці уникли значного впливу інших культур.

Традиціоналізм у всіх видах мистецтва стримував розвиток оригінального в колоніальній художній культурі. Стримував, але не знищував. Самобутність місцевого менталітету виявилася в архітектурі (незвичне поєднання стриманого зовнішнього вигляду і радісного барочного інтер’єру), в дерев’яній скульптурі, жанровому живописі, в культурі народних святкувань з музикою, піснями. Формується мовна єдність, яка склалася на основі асиміляції різних регіональних особливостей мовлення Франції та індіанських мов.

ХУШ ст. в американській історії — час формування нової великої нації. Час її народження припадає на ситуацію соціально-економічного піднесення, викликаного розвитком буржуазних відносин, які торкнулися всіх сфер колоніального життя. Своєрідність умов формування нової нації, характер національно-визвольного руху визначалися специфікою розвитку аграрних відносин, на ґрунті яких у сільському господарстві сформувався в майбутньому американський шлях економічного розвитку. З поглибленням суперечностей між колоніями й метрополією поширювався патріотичний рух, учасники якого виступали проти експансіоністської політики Англії, критикували її меркантилізм щодо політико-економічного життя колоній. Визнання англійського підданства й пов’язані з ним права і привілеї з часом доповнюються новим для поселенців почуттям прихильності до американської вітчизни, до землі, де вони народилися і зросли, усвідомленням спільних стосовно метрополії інтересів.

Своєрідність «американської» ситуації полягала в тому, що формування єдиної нації перепліталось як із боротьбою за визволення від колоніальної залежності, так і зі зростанням демократичного руху в колоніях, боротьбою за політико-економічні зміни у внутрішньому житті.

У складній ситуації панування теології протестантизму, церковного догматизму закладаються основи прогресивної американської суспільної думки (Т. Джефферсон, Т. Пейн), яка, апелюючи до сили людського розуму, спрямовувалася до соціального прогресу, буржуазно-демократичних перетворень. Однією зі складових єдиного процесу зростання самосвідомості національної буржуазії (яка формувалася на цей час) була культурно-просвітницька діяльність Б. Франкліна. Утвердження і впровадження демократичних ідеалів не зменшувало, порівняно з європейцями, загальної релігійності американців. Буржуазне просвітництво, яке почало оволодівати розумом американців, поки що не панувало в цілому в інтелектуальних сферах. Так, система вищої освіти, колоніальна наука залишаються під наглядом церков різного напряму, священнослужителі становили значну частину освіченої еліти суспільства.

Потреби економічного і соціального прогресу стимулювали розвиток науково-технічних знань. Вони стали важливою складовою культури майбутньої американської нації. Відомий практицизм місцевого менталітету зумовив першочерговий розвиток прикладного знання, головним критерієм якого була корисність. У науці колоніального періоду, що розвивалася завдяки ентузіазмові окремих учених-аматорів, панував любительський підхід до наук, орієнтація на авторитет Англії й Ньютона. Строкатість національного складу емігрантів, вплив мовної культури аборигенів визначили своєрідність колоніального мовлення, на ґрунті якого сформувалася єдина, відмінна від англійської, мова з великою кількістю неологізмів, сленгових елементів, специфічною вимовою.

Своєрідним поєднанням європейської, африканської та індіанської культур постає художня культура цього періоду. Якщо в XVII ст. панували релігійно-пієтичні настрої, домінували дидактичні поеми релігійного змісту й медитативна лірика, метафізична поезія, то XVIII ст. стало найважливішою віхою в розвитку американської культури, істотно змінивши співвідношення її жанрів на користь світських творів, передусім публіцистики.

Прагматизм культурної свідомості американців зумовив виникнення й масову популярність портретного живопису. XVII—XVШ ст. позначені суттєвим явищем в американській культурі — створенням одного з найцікавіших різновидів американського фольклору — його афро-американського або негритянського елемента. Склавшись внаслідок поєднання англо-кельтських та африканських музично-стильових рис, негритянська музика стала в майбутньому джерелом виникнення специфічно американських жанрів — спірічуелсу, блюзу та інших.

Ідеологія Просвітництва була могутнім стимулом розвитку культури, національної самосвідомості. Характерне з часів існування перших колоній переконання у винятковості шляхів суспільно-історичного розвитку Америки та її ролі у світовій історії в період завоювання незалежності міфологізувалося в народній свідомості в образі нової дер-жави-республіки — великого експерименту, який втілить надії всього людства про досконале, вільне і справедливе суспільство, кульмінаційного пункту Біблійного «виходу». У вирішальний період американської історії знову далася взнаки релігійна зорієнтованість масової політичної свідомості.

Ідеологи молодої американської буржуазії, використовуючи просвітницький ідеал «нової людини», вірячи в розум як засіб удосконалення суспільства та його громадян, запропонували розглядати окремого індивіда як самостійну соціально-економічну одиницю. Найкращою формою самоздійснення вважалося надання людині більшої свободи для реалізації дій, котрі диктуються її розумом. Бо ніхто, крім самої людини, не знає, що для неї — добро, а що — ні. При цьому можливий крайній індивідуалізм стримується утвердженням суспільного стандарту «корисного громадянина», особисті успіхи якого мають бути співмірними з обов’язками перед суспільством, де свобода є передусім рівністю можливостей. Сформовані наприкінці XVIII століття, ці ідеї стали одним з основних компонентів культури національної самосвідомості американців.

Конституцією 1787 року, найпрогресивнішою для того часу, завершилося створення США. Утверджуючи в Америці передовий республіканський устрій, Декларація про незалежність і Конституція відкрили новий етап історичного розвитку не лише в США, а й світового процесу буржуазно-демократичних перетворень (Франція, Іспанія, Португалія та ін.). Ці документи, філософія, закладена в їх основу, з європейськими і власними історичними коренями, назавжди залишилися народною американською святинею. Але — святинею, знавцем якої є кожний, що дозволяє йому трактувати її на свій розсуд. В якості одних з головних символів американської демократії вони були і є для американців втіленням стабільності у нестабільному світі, стратегією регуляції порядку у суспільстві на незмінній демократичній основі.

Інтелектуальним і фізичним народженням США стало

XVIII століття. В його останній третині склалися суттєві фактори, необхідні для формування нації та її культури — спільність територій, мови, економічних інтересів, деякі елементи соціально-психологічної й духовної єдності. Складаються домінантні риси американської самобутності, серед яких однією з найсуттєвіших став індивідуалізм. Підвалини останнього закладаються, як відомо, попереднім розвитком західноєвропейської цивілізації (наприклад, британська Хартія вольностей XIII століття). Індивідуалізм як національна риса американського характеру постає в якості провідного, суспільно значущого явища особливого ґатунку. В американській системі цінностей саме індивідуалізм визначає суспільно-громадські, соціально-політичні, економічні та інші діяльнісні форми самовиявлення і самоствердження американця. Сформований на теренах європейської культури індивідуалізм на американському ґрунті став центральною ланкою, що об’єднувала і визначала систему життєвих орієнтирів, яка набула форми культу, до якого належали, якому вклонялися і з месіанською заповзятістю намагалися розповсюдити. Налаштованість на успіх та його здобуття шляхом докладання власних індивідуальних зусиль і можливостей, підприємницької енергії та здорового глузду, культивування особистого простору поряд зі схильністю до кооперації, асоціацій виявлялося у всіх сферах життєдіяльності американців, її динаміці. Прагнення бути ефективним, заповзятість, наполегливість у досягненні поставлених цілей підкріплювалися морально-етичними орієнтирами протестантизму. Формується тип людини, успіх і благополуччя якої визначає загальний культурний прогрес. Цей прогрес першочергово пов’язаний з матеріальним економічним зростанням та демократичними перетвореннями суспільства.

Утвердження державної незалежності з необхідністю передбачало досягнення незалежності в духовній сфері, отож національна самосвідомість перебувала в активних пошуках форм художнього самовираження. Переплавка європейських культурних традицій поєднувалася з прагненням знайти власне обличчя, самобутнє, неповторне. У живописі тривав розвиток мистецтва портрета, розквіт якого надихався просвітницькими ідеалами рівності і незалежності особи. З’являються твори високого художнього ґатунку з місцевим колоритом, без сліпого наслідування англійських зразків (Б. Вест, Дж. С. Коплі). Їх художньо-естетична цінність визнавалася європейськими поціновувачами мистецтва. Війна за незалежність супроводжувалася розквітом національного живопису, в якому поєднувалися реалізм, історизм з романтичною патетикою образів (Ч. Стюарт, Дж. Трамбул). Розвивається графіка та мистецтво газетно-журнальної карикатури. Все підпорядковується намаганням уславити характер, гідність, незалежність, героїзм американців.

Просвітницькі ідеали демократії та республіканізму стимулювали розвиток світської літератури. Громадянська лірика Ф. Френо, епічні поеми Т. Дуайта відображали героїку часу. Піднесення музичної народної творчості подарувало велику кількість патріотичних пісень, маршів. Розвивається професійне мистецтво композиції (Б. Карр, Дж. Х’юїт), хоча порівняно з народною музикою в ньому менше виявився оригінальний та неповторний американський феномен. Завдяки секуляризації освіти, розвиткові фундаментальних наук, природознавства, юриспруденції, медицини формувалася інтелектуальна національна еліта.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів» автора Конверський Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО. СУЧАСНІ КУЛЬТУРНІ ПАРАДИГМИ“ на сторінці 10. Приємного читання.