Карпентьер А. Мы искали и нашли себя / А. Карпентьер. — М., 1984.
Кириченко Е. И. Три века искусства Латинской Америки / Е. И. Кириченко. — М., 1972.
Концепции историко-культурной самобытности Латинской Америки/ под ред. Кутейщикова В. Н., Тертерян И. А. — М., 1978. Культура Латинской Америки. Энциклопедия. — М., 2000. Кутейщикова В. Н., Осиповат Л. С. Новый латиноамериканский роман / В. Н. Кутейщикова, Л. С. Осиповат. — М., 1976.
Латинская Америка: Энциклопедический справочник, т. 1/ Гл. ред. В. В. Вольский. — М., 1979.
Мариатеги X. К. Семь очерков истолкования перуанской действительности / Х. К. Мариатеги. — М., 1963.
Мыслители Латинской Америки. — М., 1965.
Нации Латинской Америки. — М., 1964.
Проблемы идеологии и национальной культуры стран Латинской Америки/ Шульговский А. Ф. — М., 1967.
Сеа Л. Философия американской истории / Лепольдо Сеа. — М., 1984.
Художественное своеобразие литератур Латинской Америки/ Отв. ред. И. А. Тертерян. — М., 1976.
Этнические процессы в странах Южной Америки/ под. ред. И. Ф. Хорошаева, Э. Л. Нитбург. — М., 1981.
4.3. ЄВРОПЕЙСЬКО-ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКА КУЛЬТУРА: ВІД МОДЕРНУ ДО ПОСТМОДЕРНУ
Своєрідність Північноамериканського регіону полягає у тому, що на цій величезній території планети розташувалися дві країни світу, історія яких постала зразком можливостей цивілізованого людства у сфері творення культурного простору і часу. За кілька століть народилися і змужніли своєрідні державно-культурні організми (США і Канада), велика цивілізація, існування якої суттєво розширило межі планетарної свідомості. Людство зіштовхнулося з неординарним досвідом становлення могутньої нації на основі асиміляції матеріальних і духовних здобутків трьох культур, сформованих у надрах різних цивілізацій: культури аборигенів Північноамериканського континенту, європейських традицій білих поселенців та африканської культури. Поєднання множинності етносів і рас, що знаходилися в стані постійного напруженого взає-мотяжіння і суперництва, надало цим культурам особливої енергетики, неповторного динамізму взаємовикликів.
Культура Нового Світу народжувалася переважно на англосаксонській ціннісній основі (особливо це стосується США), сформованій у надрах західноєвропейської культури. Освоєння Північноамериканського континенту численними носіями європейських культурних традицій і системи цінностей прилучило Америку до складу європейської цивілізації, яка дуже швидко внаслідок набуття культурою Нового Світу самобутнього обличчя, що почало активно змінювати характер культур-джерел, перетворилася на євро-американську цивілізацію. Створюється певний культурний регіон, в якому розвиваються дві могутні культури — американська й європейська, об’єднані утвердженням самоцінності людської індивідуальності, непохитної віри у свободу особистості, демократичні цінності та утвердженням активного творчого підходу до життя.
Події, що відбувалися на Північноамериканському континенті, свідчили про появу своєрідного культурного організму, що був народжений в ситуації відсутності власного історичного минулого, гомогенного населення. Але все ж таки мова не йде про появу принципово нової цивілізації, соціально-економічне і духовне обличчя якої кардинально відрізняється від європейського, формується на запереченні і протиборстві останньому. Формування і досягнення культурної автономії відбувалося за рахунок радикалізації європейського досвіду. Історія та зміст розвитку американського суспільства та культури засвідчували, що людство мало справу не з копією, нехай оригінальною, іншої цивілізації. Історія культурних трансформацій європейсько-північноамериканського світу — від соціально-економічних змін до інтелектуальних перетворень — це історія від «європеїзації» Америки до «американізації» європейської культури.
XVI століття — час перших спроб європейської колонізації Північноамериканського узбережжя. Вони були позначені гострим економічним і політичним суперництвом, яке поглиблювалося релігійною ворожнечею двох держав — Іспанії та Англії. В результаті цієї конкуренції англійці у 1585 році заснували першу колонію на острові Роанок (Північна Кароліна) — Вірджинію. Олігархічна влада, екстенсивний характер виробництва, рабство дуже швидко стають характерними ознаками соціально-економічного устрою колонії.
На межі XVI—XVII століть внаслідок французької колонізації північної частини континенту була створена колонія Нова Франція. Землі на півночі та заході почали заселятися англійцями. З цього часу розпочинається формування канадської держави. З самого початку історія розпорядилася таким чином, що панораму суспільного буття цього регіону визначило домінування культур двох націй — франко- та англоканадців.
Розвиток західноєвропейського суспільства в XVII столітті був означений подіями світового масштабу. Як відомо, на початку XVII століття в Англії посилилася політична опозиція, що виступала за розвиток буржуазних відносин у країні. Духовною зброєю супротивників існуючої влади став пуританізм — місцевий різновид кальвінізму. Опозиція захищала інтереси тих, хто виступав за очищення як соціально-економічних відносин від феодальних «пороків», так і церкви, її реформування, звільнення з-під влади папства. З часом сформувалася течія крайнього пуританізму. Протест його представників не виходив за релігійні межі, де рівність людей перед Богом припускала соціальну і частково майнову рівність. Проповідувалася не лише ідея незалежності церкви від держави, а й самостійність кожної церковної общини-конгрегації. Представники цієї релігійної течії почали називатися конгрегаціоністами, або індепендентами, стосовно інших пуритан — сепаратистами. Їхня доля склалася так, що переслідувані й офіційною англіканською церквою, й традиційними пуританами, не маючи можливості відкрито пропагувати свою віру, вони змушені були тікати до Голландії, звідки на кораблі «Мейфлауер» здійснили свій відомий переїзд до Америки.
Нова Англія уявлялася колоністам з’єднуювальною ланкою між історією західноєвропейського світу й майбутньою реалізацією божественного припису для всього людства. Вони повинні представити гріховному світові взірцеве суспільство, в якому панують божественні закони. Пілігрими привезли до Америки не лише теологію пуританства, а і його соціальні ідеї. Важливе значення в розвиткові американського суспільства відіграла теорія конвенанту, яка містила принцип демократичної держави й демократичної церкви. Пуританська етика, основу якої становила ідея визначенності, найкращим чином відповідала соціальним потребам поселенців. Неординарність умов життя, проблеми життєспроможності общин і окремих сімей з необхідністю виховували дух солідарності та співробітництва шляхом формування єдиного суспільного ідеалу, уніфікації норм і стандартів поведінки, способу мислення. При всій відданості таким традиційним моральним принципам, як повага до економічного й політичного авторитету, патріотизму, схильності до різного роду «кооперування», поселенці сповідували самовираження та самобутність як найвищу заповідь. Пуританська етика відповідно до розуміння повсякденної праці як виконання божественного припису виконувати певні обов’язки санкціонувала рівноцінність у соціумі кожного індивіда. Отож формувалася трудова етика успіху — аскетизм, відданість професії, покликанню, бережливість, опора на власні сили, що в подальшому стали формотворчими компонентами розвитку національної самосвідомості, індивідуалістичних та підприємницьких рис характеру американця.
З XVII століття територія Північноамериканського континенту стає місцем великого експерименту цивілізацій-ного людства, західноєвропейської культурної експансії. Використання цього досвіду визначалося як специфічними природно-кліматичними, географічними, соціально-економічними та етнонаціональними умовами англо-амери-канської цивілізації, так і особливостями метрополії. Спадок західноєвропейської культури (британської зокрема), важливою складовою якої стали здобутки Ренесансу, був сприйнятий неоднозначно, зі всіма суперечностями, що характеризували ментальність колоністів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культурологія. Базовий підручник для студентів вищих навчальних закладів» автора Конверський Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО. СУЧАСНІ КУЛЬТУРНІ ПАРАДИГМИ“ на сторінці 9. Приємного читання.
