Розділ 3 Вбивство Георгія Гонгадзе

22 травня 2005 Нестеров дав інтерв'ю у програмі «Закрита зона» з ведучим Володимиром Ар'євим, де вказав, що Гончаров був агентом ФСБ і співпрацював з генералом Марчуком. Він також повідомив, що в розпорядженні Гончарова записи Мельниченка були ще до того, як їх оприлюднив Мороз.

1 березня 2005 року новий президент України Віктор Ющенко, що прийшов до влади завдяки Помаранчевій революції, яка спалахнула частково саме через вбивство Гонгадзе, оголосив про те, що особи вбивць журналіста встановлені. На наступний день поновлений на посаді генерального прокурора Святослав Піскун надав громадськості всю наявну інформацію про вбивство Гонгадзе. Він повідомив, що у вбивстві брали участь четверо офіцерів міліції, з яких двоє вже арештовані, один ховається і один проходить свідком у справі. Піскун сказав, що знає імена замовників, проте поки що не може їх оприлюднити.

Однак у ті ж дні стало відомо, що одним з підозрюваних, що викликаються на допит до генпрокуратури, є колишній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко. Допит був призначений на 10 годину ранку 4 березня, проте так і не відбувся: трьома годинами раніше Кравченка знайшли мертвим з двома кульовими пострілами в голову. За версією тодішнього заступника генпрокурора Віктора Шокіна, незважаючи на те, що пострілів було два, це було самогубство. Однак міністр внутрішніх справ Юрій Луценко висловив припущення, що Кравченка вбили. Хоча він залишив передсмертну записку: «Мої дорогі. Я ні в чому не винний. Пробачте мені. Я став жертвою політичних інтриг президента Кучми та його оточення. Йду від вас з чистою совістю. Прощайте»[28].