Розділ «31 G — 6004949»

Перекладач переказав це все цивільному совєтові, українською мовою. Цей вислухав, кинув з люттю об землю останнім куском патичка, що його він так нервово ламав у своїх руках і вже відкрив уста, щоб щось сказати, коли американський поручник перебив йому і озвався самий, знов до перекладача.

— Скажіть йому, щоб він говорив повільно, щоб вояки все могли добре зрозуміти та з перервами, щоб ви могли мені все докладно перевести! Це є мій наказ. Дас іст майн бефель.

Ми думали, що большевика «шляк трафить», він так почервонів, коли перекладач переказав йому зміст слів команданта. Ми вже знали тепер, що цей молодий поручник американської армії є по нашій стороні. Цивільний відкрив рота і ми вчули російську мову!

— Всє здєсь українци?

Хтось гукнув:

— Не розуміємо російської мови!

Командант поінформувався про цей вигук. Цивільний хвилювався. Він звернувся тепер до нас українською мовою, але з домішками совєтчини і російщини.

— Отже панове, війна вже окончилась, вам нада вертатись домів, вас там мать жде, жена побивається, діти вижидають. Вас збаламутили і ви повірили, але товариш Сталін все вам простив, вертайтесь домів, родіна вас чекає. Вона тепер знищена, треба її відбудовувати і своєю працею ви зможете відкупити свій промах. Повторяю еще раз, що товариш Сталін вам усе простив. Багато з ваших уже поїхало, дістали на дорогу харчі, вони вже є щасливі. І вам треба їхати додому.

Стоїмо і слухаємо, а в грудях наростає буря. Перекладач перекладає кожне слово німецькою мовою командантові, вголос, щоб всі чули.

- Єсть у вас питання? — закінчує цивільний.

Вгору вистрелило багато рук. Командант вказав на одного і той виступив вперед.

— Я маю питання — каже стрілець, поставний, дебелий вояка.

— Пожалуста, пожалуста — припрошує цивільний.

— А куди ті, наші, як ви кажете, поїхали?

Цивільний усміхнувся нервово.

— Канєшно, додому — пояснює.

— А ви хто, українець, чи росіянин…?

— Я украйнєц, українець.

— То чому тоді ви говорите більше російською мовою, як нашою, коли ми в американському полоні можемо говорити свобідно українською мовою? Чи ви може перебуваєте там в гіршому полоні, як ми тут…?

— Слухайте, так не можна… — почервонів цивільний.