TextBook Сльоза, яка впала на порозi, мовила:
– У мене болять руки, не можу вiдчинити.
Як дiзнався Змiй, став лютий i наказав:
– Зв'яжiть її i приведiть сюди разом з подорожнiм!
Четвертого дня доньки видерли вiкно, аж там нiкого нема. Доньки полетiли в палац i закричали:
– Нiхтолиця втекла зi своїм чоловiком!
Змiй на те кинувся вгору i полетiв, як блискавка. А Горлиця летiла з Волею пiд саме небо. Воля сказав:
– Твоє пiр'я вже мене пече.
Горлиця опустилась на землю та промовила:
– Нам треба розлучитись. Я зроблю тебе невидимим, доки Дундулюк житиме на свiтi.
Дмухнула на нього, i Вол'ягн став невидимим. Вирушив вiн додому сам, а Горлиця заховалась у траву. Прилетiв Змiй, витрiщив очиська:
– Ти хитра, але хитрiсть твоя слаба перед моєю!
Змiй повернув її до себе, i там його доньки пантрували її i вдень, i вночi. Горлицi набридло сидiти в хатi, почала вона збирати трiски на подвiр'ї. Дундулюковi доньки питають:
– Нащо тобi трiски?
– Хочу собi купiль зiгрiти.
– А ми б теж скупалися.
– Я вас покличу, – мовила Горлиця i зайшла в хату. Розпалила трiски, а сама стала Димом i вийшла через комин. Доньки довго чекали, потiм увiйшли в хату, а там нiкого нема. Побiгли вони в палац:
– Тату, нiхтолиця знову щезла.
Змiй став наздоганяти Горлицю, вона перекинулась на Зiрку i просить Хмарку:
– Хмарко, сестричко, накрий мене!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII. ВОЛ'ЯГН“ на сторінці 4. Приємного читання.