Розділ «XV. РЕЧЕННЯ»

У того гарячого бугая, який iснує в просторi,

є дiйнi корови, i кобили, i ягницi, яких вiн обходжує,

навколо Вогню, який горить на священному точку,

ходить тiльна священна корова.

Податливi самицi вогненному бику, вiн на них справно стрибає,

удатливий мужчина смакує скарби солодкого злягання,

де Вогонь пройшов, там вугiлля чорнiє,

але вiн захоплює новi простори, бо багатоликий.

Могуть пiдсилює вiчноюного Сварга,

рiки везуть його норовливого на собi,

яскраво блискають стегна i округлостi

на ложi двох свiтiв, коли чоловiк зайшов до коханої жiнки.

Боги знають, що цей бугай породистий,

вони радiють, коли жовтогаряче проникає в червоне,

небесне сяйво краси зародження Вогню,

до цього почту належить i хмiль чар-трунку.

Муж знає свою справу, коли живця у лоно вправляє,

могутнє радiння великих батькiв здiйснюється

в той час, як бугай в кiнцi ночi

вдовольнився коровою – могутнiй можновладець.