Пiднiмись, Вогонь, витягнись насупротив,
спопели ворогiв списами полум'я,
тих, хто горе замислив пiдступно, як Тать,
спали до тла, наче сухий кущ.
Наблизимось до полум'яних коней Вогню,
пашать гранню червоною полiна,
вiн захищає й очищує того й iншого,
хто лицем чує ласку чистого Вогню.
Дякуючи Сваржичу, ми i слова вогненнi знаємо,
натхнення для пiсень з Ватри берем,
хай зверне увагу Ягна на нашi речення,
як ми славимо її сина – домашнє Вогнище.
У нашiй печi нiколи не затухає,
невтомно палає, тлiє, жеврiє, горить,
стiни печi захищають Вогонь звiдусiль,
пiд – для нього лоно, точок священний.
Твої служителi, Ватро, все бачать,
ти рятуєш наш дiм вiд злого,
Вогонь очищає благочестивих,
вiдлякує наслання i тьму.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бережа» автора Рубан Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XV. РЕЧЕННЯ“ на сторінці 118. Приємного читання.