Розділ «Зимовий похід»

З кишені витягнуто і положено на стіл гарний малий маузер на 6 зарядів та пакунок патронів шостого калібру, на возі найдено обріз та кількадесят патронів. Дядько був войовничий, обіщав дать ще патронів, аби не били.

"То потім. Беріться, хлопці, до діла!"

Простягай неборака, вліпили 25 нагаїв од серця. Дядько ліг на солому, поїхав додому, а наш віз з козаками — за ним, по решту патронів.

Вернулись дядьковим возом, привезли скриньку патронів, кавалерійський карабін та 4–5 кілограмів доброго сала.

Реляція побратимів була така. Хутір багатий. В клуні багато немоченої пшениці та вівса, в коморі — бочка соленої свинини, ночви сала, розвішана вудженина. Господар лежав в ліжку, кляв нас, стогнав, скреготав зубами.

Карабін і патрони показав нам син, хлопець цікавий, літ п'ятнадцяти. Охоче водив та показував. В конюшні є друга пара коней. Наші коні хоть худі, але добрі, коли підгодуються, будуть добрі, а віз той куркуль нехай поправить. Нам путь далека, то і віз потрібен міцний.

Взяли ми ще вівса, а сало дала хазяйка сама, та ще й почастувала. По всіх домашніх видно, що господаря бояться, то не дуже жаліють, що дістав од нас припарку.

Що ж, не приходиться дивуваться хлопцям.

"Сідай, Іване, на новий віз, пильнуй коней та будеш їм комендантом". Засвітились очі у Івана Радченка — дуже любив коней.

Це була торговельна операція, яка дала найбільше набоїв одноразово. Хочу підкреслити, що на постоях охоче ставав квартирою-комендатурою у жидів. Це гарантувало їх од обид, а мені приносило ту користь, що довідувався, де та у кого можна щось набути, обмінять, купить. Були одночасно посередниками.

Після випадку вищеподаного, хазяїн хати, озираючись, тихо сказав: "Ну то ви добре зробили з тим харцизом, з тим чевалом. То розбишака. Ці коні, що тут тепер, він забрав в маєтку, віз теж. Коли приїде до міста, робе ґвалт. Нап'ється, поб'є кого попало, всі його бояться. Може, трохи втихомириться тепер".

Траплялись такі куркулі невгамовної зажерливості, нічого не хотіли поступитись з свого, глухі та сліпі на біду навіть родичів, мали метою свою користь. Про громадські справи не дбали, не мали найменшого уявлення, почуття патріотизму. Тип куркуля-павука.

Коли зразу я почував себе не зовсім в порядку, тепер навіть жалів, що мало павук дістав нагаїв — гузно мав широке!

Патронів прийшлось по п'ять на рушницю або 2½ кулеметні стрічки. В наших умовах було це неабияке підкріплення!

Через Новоархангельськ наша група вирушала на Грайворон на Бузі. За Бугом сподівались спіткать частини Галицької армії, що тепер звалась "Червона Українська Галицька Армія", або ЧУ ГА. Сподівались добути у їх зброї, амуніції, а може, прилучить до себе. Всі марші одбувались полосою 10–15 км з кіннотою на крилах, піхота, гармати та обоз — серединою, з висунутою квартир'єрською розвідкою. Од початку до кінця ця остатня справа належала до мене. Розвідча група складалась з 15–25 кінних.

З Грайворона Дяченко з полком вийшов в глибший рейд пошукать галичан. Решта розмістилась в містечку та ближчих селах. Залізницю, що тут проходила, знищено з обох боків, сподіваючись акції бр. потягів.

На третій день Дяченко вернувся та привів 6 гармат з запряжкою. Чорношличники під Бершаддю попали під обстріл, пішли в атаку і на своє здивовання забрали гармати з слабою охороною, котра розбіглась. Батарея була галицька, на додаток не мала набоїв! Повстала певна розгубленість: що робить?

Гармати треба б вернуть, тим паче, що були без набоїв, та по ближчих оглядинах вони були поважно зношені.

Того дня під вечір приїхала делегація од галичан просить повернуть батарею. Життя мають тяжке. Весь персонал після тифу, ще слабі та непевні завтрішнього дня. Не мають довір'я.

Про наш рух "банд Тютюнника" знають з наказу XII Червоної армії — держать пильну охорону. Про справи політичні мало що до їх доходе, бо стоять під пильним доглядом. Патронів трохи дадуть. Батарея в стадії формування, має вирушить проти поляків. В тім стані, як тепер, не можуть до нас пристать. А взагалі, дороги іншої собі не бачуть. Попередили ще, що рух наших частин на захід для командування XII Червоної армії знаний: десь близько знаходиться сильна група червоних, призначена до ліквідації "банд Тютюнника". Мусимо бути обережними. Гармати вернули.