З розмов розверталась картина героїчних боїв та сумна трагедія подій на протязі 1919 року.
Одразу призначено мене комендантом штабу полку, приділено коня та десяток козаків. Кінь попавсь тяжкий, міцний, але малопридатний до верхової їзди; вибору не було. Обов'язки нескладні: заквартирування полку, утримання порядку в містах постою, господарчі справи з населенням. В зв'язку з призначенням розміщення завше треба було їхать на 2–3 години перед виступлення полку, маючи од куренів квартир'єрів. Одночасно повнючи (виконуючи. — Ред.) завдання бойової розвідки.
Армія генерала Омеляновича-Павленка лічила коло 5 000 багнетів та шабель, з 15 польових гармат. Це все, що осталось од 45-50000 Наддніпрянської української армії.
В недалекім минулім, сполучившись з Галицькою армією, котра під натиском переважаючих сил польської армії, озброєної Францією, Англією та Америкою в найновшу зброю, великий запас амуніції, перейшла на територію України Наддніпрянської. Перед тим видержала тяжкі бої. Перейшовши під Чортковом до протинаступу, завдала полякам великих страт, продвинулась вперед на близько 200 км. Укр. Гал. Армія (УГА) здобула велику силу різної зброї, амуніції, військового майна, засоби харчів, фуражу та обозу.
Була близько перемоги, коли прибула делегація держав-переможців з генералом Бота на чолі. Вимогла припинення боїв, пообіщала галичанам широку автономію, а поляків зобов'язала стотисячну армію генерала Галлера перекинуть на фронт проти червоних, як раніше було постановлено в Парижі.
Ген. Бота вславився в війні бурів з Англією за незалежність республіки Трансвалю. Тут спікавсь з надією галичан, що справа українська змусить держави Заходу до поважного зацікавлення, можливості запомоги, як новоповсталим невеликим прибалтійським республікам, Польщі, Чехословації, та Денікінові. Одночасно уряди Галичини і Директорії держали тісний зв'язок, передбачаючи сполучення.
В тім часі Наддніпрянська армія держалась на західній частині Волині, Поділля та Полісся. Терпіла на недостачу амуніції, медикаментів та іншого військового припасу.
От що розказував Дубовий, Герасимов, Зільницький та інші.
ГаличаниЯк споминалось, Українська Галицька Армія лічила коло 100 000 добре озброєного, з вишколеною численною артилерією, війська. Беручи під увагу, що це дала третя частина Галичини, належить похилить голову перед патріотизмом та жертвенністю галичан. Було то найбільшим напруженням народу в боротьбі за Волю. З армією прийшов і уряд Західної Укр. Нар. Республіки, Головний штаб, а над усіма став вибраний диктатор, Євген Петрушевич, правник і політик.
Організація і дисципліна — взірцеві, у всьому лад, послух, порядок!
Головний об'єднаний штаб очолювали:
З боку наддніпрянців — генерал Юнаків, найвищої міри теоретик військового мистецтва, бувший начальник Академії Генерального штабу, в оточенні досить численних старших і молодших старшин Генерального штабу.
З боку УГА — генерал Курманович, маючи до помочі молодих старшин, а серед їх тільки кількох з вищою військовою освітою.
Кидається в очі диспропорція. Повний склад головного штабу для 40-тисячної армії (котрий міг покерувать півмільйонною армією) і скромний штаб — для 100-тисячної армії (не достаточний в бойових обставинах для повної дивізії).
Мали галичани навіть жіночий курінь отамана Сіяка. В армії УНР структура заховалась російської армії — з її традицією, стратегією і організацією.
УГА заховала ті всі прикмети з австрійської армії. Головне — німецьку стислість та залізну дисципліну.
Майже з перших днів зарисувалась розбіжність в стратегічній і політичній думці. Ходило про головний керунок наступу.
Одні уважали важнішим керунком наступу — на Одесу, опанування побережжя Чорного моря з портами, нав'язання зв'язку з Заходом, можливістю набуття допомоги зброєю, одягом, медикаментами.
Європа пізнала б Україну ближче та поставилась би поважно до її стремлінь, потреб і ролі в економічно-стратегічним житті.
Другі уважали важнішим керунок наступу на Київ. Уважали з уваги на моральний вплив. Столиця мусить буть одібрана од червоних Українською армією. Маючи спільного противника, з білими можна буде договориться.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спомини запорожця» автора Авраменко Никифор на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зимовий похід“ на сторінці 5. Приємного читання.