Розділ «В службі Батьківщині»

На третій день вернулись вони прямо на мою квартиру. Не спотикаючись ні з ким, спали як убиті. Вечором під охороною виїхали на ст. Семенівка.

Не повелось, видно, їм у Щорса, а я не питався. Все було написано на заклопотаних обличчях, решту пояснив довгий сон.

Помалу, обережно стали ми готовиться до переїзду в Харків. Незнані пружини приспішали зібрання дивізії докупи.

На зиму з сукна всім пошито черкески. Допроваджено до готовності зброю, поповнено запасу амуніції. Вози і коні обозу допроваджувано до порядку.

Здавши німцям участок охорони границі, полк з приданими батареями погрузивсь в ешелони і, ніде не затримуючись, приїхав до Харкова.

Час був грізний, повний несподіваних подій на світі. В переможеній виголодженій Німеччині вибухнула революція. Цісар Вільгельм II виїхав за кордон. Оголошено там республіку. В військові повстали солдатські ради. Австро-Венгрія розпалась на кілька незалежних республік. В Галичині оголошено Західну Українську Республіку. Там зав'язались бої з поляками за Львів.

На кубанських степах окріпла в боях Добровольча армія Денікіна і йшла на Дон, зближуючись до донецького вугільного центру. Козаки, донці і кубанці, котрі до цього часу вели тяжку боротьбу з Червоною армією, признавали над собою залежність од політики з гаслом "За Росію, єдину неподільну Росію!" — то, значить, по мислі переможних держав.

До Одеси і Миколаєва вплили ескадри з десантом, а до Новоросійська — кораблі з зброєю, одягом, харчами, медикаментами. Над Українською Державою, не признаваною Заходом, повстала проблема: "Буть чи не буть?"

Що ж ми могли розуміть у високій політиці? Могли тілько вірить своєму командуванню і боротись до кінця за незалежність.

В тім моменті Україну лучило з Совнаркомом спільна небезпека і оборона проти спільного ворога.

Донські козаки до цього часу тримались незалежно. В Харкові наші потяги стояли на Балашовськім вокзалі по західній стороні міста.

Другого дня командуючий Харківським корпусом генерал Лігнау зробив огляд полку. Був це з походження німець-колоніст. Робив гарне, солідне враження. Видно було, що і наша постава йому подобалась. В часі маршу вулиці були забиті народом. Окрики "Слава!" товаришили нашим колонам весь час.

В часі огляду і маршу до нас прилучився кінно-піший курінь імені Кармелюка силою 350 шабель і багнетів під командою полковника Ігоря Троцького. З вигляду цей курінь робив враження збиранини. Убраний різноманітно, не робив враження регулярної частини. Ми і назвали їх "башибузуки". Маширували, одначе, справно з огнем.

По повороті до вагонів отримано наказ зайнять тієї ночі Харків і оголосить власть Директорії.

Поводом повстання було оголошення федерації з Росією, що означало зречення самостійності.

План і завдання зайняття міста було розпрацьовано докладно, а сили поділені в залежності од об'єктів.

Мені випало опанування головної пошти, телеграфу і телефонної централі. Мав в розпорядженні 50 козаків і старшину.

Акція пройшла справно, без ніякого спротиву. 20-особова охорона пошти і телеграфу одразу піддалась.

Удалось пов'язаться з Андрієм. Вислухавши, що тут сталось, він сказав: "На добре діло благословляю".

Взагалі Харків опановано легко. Жертвою вцав один хорунжий, убитий припадково, з власної вини.