Розділ «В службі Батьківщині»

З великою увагою слухали ми делегатів Нац. Союзу. Момент був важний… Історичний. Досить довго панувала тиша. Побліднівший Болбочан запропонував нам трьом висловить свою думку по черзі і старшинству, починаючи од молодшого. Був ним я. Ото мої слова:

"Чи гетьманові щось відомо про Нац. Союз? Як ставиться Нац. Союз до особи гетьмана? Я йому присягав вірність!"

"Може, і знає, та не в цьому річ. Головне в оточенні. Сам він має зв'язані руки німцями і москалями".

"Як властиво назвать повстання, проти кого?"

"Повстання скероване має буть проти німецько-австрійської окупації і гетьманського уряду, а властиво проти чорносотенців і монархістів-росіян, що хотять перебрать владу на Україні в свої руки".

"Подаю голос за підпорядкування Національному Союзові!"

Дубовий: "Приєднуюсь до слів сотника А-ка, застерігаю недоторканість особи гетьмана".

Зільницький: "Приєднуюсь до слів сотників Д-го і А-ка".

Болбочан: "Чи будуть ще питання?"

Зільницький: "Коли треба сподіватись початку повстання?"

Делегат: "За 7–9 днів вас перекинуть до Харкова. Там дістанете гасло і опануєте місто".

Дубовий: "Хто стане на чолі всіх оружних сил?"

Делегат: "Головним отаманом ухвалено Симона Петлюру, головнокомандуючим Лівобережної України — присутній тут полковник Болбочан!"

Я: "Хто представляє Нац. Союз, його верховний орган?"

Делегат: "Начальним органом є Директорія в складі: Винниченко, Петлюра, Швець, Макаренко і Андрієвський, діячі все видатні і знані на культурній і громадській ниві".

Болбочан: "Панове делегати! Ви чули слова моїх довірених старшин. Покриваються вони з моєю думкою. Влучаємось в повстання з вірою і глибоким переконанням правості починань Нац. Союзу. Будем ждать гасла і додаткових розпоряджень.

Сьогодні вами заопікується к-р 2-го куреня сотник Дубовий. Завтра дасть вам охорону.

Бричка і кінна охорона приготовлені для вас. Добраніч!"

Прощаючись, Зільницький пробубонів: "Не дуже вірю в вашу місію за нашими заставами".

На що один з делегатів одізвався: "Чарка п'ється до дна!"