- Чи не могли б ви нам описати або нарисувати ваші військові бункери і шпиталі?
Узявши папір і олівець, я сказав:
- У нашому терені відділи УПА за минулі три роки ніколи не перебували в бункерах. Під землею були тільки шпиталі, магазини, бюра та малі групи бойовиків спеціального призначення.
Далі я почав рисувати два роди бункерів - одні як магазини, а другі як шпиталі.
- Позначіть на мапі місця бункерів, про які ви знаєте. Я посміхнувся і протяжно заперечив:
- А-а-а!
Гарний жидок удав, що поставив не влучно питання і почав мені пояснювати:
- Я маю завдання вивчати вашу тактику, тому мене цікавить не так те, де ваші бункери, як те, в яких місцевостях ви їх будували і яку кількість.
- Наша сотня, - відповів я, - мала їх коло двох десятків. Крім цього, мали їх групи різних завдань, були й бункери, якими часто користувалися поранені повстанці, зв'язкові та члени ОУН.
Список запитань розвідника був дуже довгий. На мою відповідь, що частину ліків повстанці діставали з Німеччини, негайно впало запитання:
- Яким шляхом?
Але тут я порадив йому, щоб по такі інформації він звернувся до провідника Степана Бандери. Замість відповідати на деякі питання, я скерував допитувача до командира Громенка.
На другий день сотню перевезли до Деггендорфу, до інших військових кошар.
Деггендорф - маленьке місто. За ним, на чистому полі, навколо величезної площі, що нагадувала великий міський ринок, стояло вісім величезних кількаповерхових будинків-кошар. Поза кошарами, далеченько від будинків, простягалася двометрова заввишки дротяна огорожа, біля якої було чимало насаджених дерев.
Ліворуч від головної брами квартирувало до двох сотень американців, а праворуч у подібному ж будинку розмістилася сотня УПА. Інші будинки були порожні.
Коли сотня розташувалася по кімнатах, бунчужний ішов довгим коридором із списком в руках, відчиняв двері до кімнат і оголошував:
- Тут рій Рубача, тут Чумака, тут Лози, тут Чорного і т. д. У кожній кімнаті було біля десятки поверхових ліжок із добрими, хоч і досить припорошеними матрацами.
Згодом по два вояки з рою ішли до магазину по приділи простирал, подушок і коців.
Будучи запобігливим і практичним ще з дому, я одержав цей приділ тричі. Перший - на свою кімнату ч. 6, а чергові два на числа 13 і 14, що ввесь час були порожні
І ось ці додаткові два приділи за кілька днів стали причиною неприємного випадку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «УПА у вирі боротьби» автора Борець Юрій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 39. ЗА ДРОТАМИ ЗІ ЗБРОЄЮ“ на сторінці 4. Приємного читання.