Розділ «МОЛДОВА»

Тісне співробітництво з Румунією заохочували лідери Народного Фронту. Однак через деякий час, особливо після виборів 1994 р., відносини між двома країнами погіршилися. Прорумунські настрої значно послабли у Молдові. Народний Фронт — найперший захисник ідеї об'єднання з Румунією, на виборах не набрав більше 7 %. Керівництво республіки переорієнтувалося на захист суверенної держави. Націоналістичні елементи у Румунії розцінили поступки прихильникам автономії Придністров'я як свідчення проросійської орієнтації. Відповідно опозиція румунському втручанню у справи Молдови зросла.

Румунський посол у Молдові Ф. Теодореску 30 листопада 2007 р. поставив під сумнів законність територіального розмежування між Румунією та Молдовою. "Мирний договір 1947 р., який встановив кордони Румунії, є історичною фальсифікацією, і був підписаний з тої причини, що Румунія була переможеною і окупованою країною. Паризький мирний договір більше не має юридичної сили, і до нього не можна апелювати з метою юридичного закріплення кордону між Румунією і Молдовою, яка з радянських часів проходить по річці Прут", — заявив він на пресконференції у Кишиневі.

У першому десятиріччі XXI ст. Молдова є однією з найбідніших і погано керованих держав у Європі. Згідно з дослідженнями Світового банку 2007 р., Молдова перебуває серед країн із найгіршим керівництвом. Ефективність управління у РМ оцінена 22,3 балами зі 100. Світовий банк вважає, що до 2025 р. населення Молдови постарішає і зменшиться на 300 тис. осіб (чисельність населення на 2006 р. становила 3,6 млн. осіб). Хоча тенденція до депопуляції на сучасному етапі простежується і в інших нових незалежних державах.

Запитання для самоперевірки

Завдання для самостійної роботи