Розділ «БОРОТЬБА НАРОДІВ КОЛИШНЬОЇ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ЗА ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА САМОВИЗНАЧЕННЯ ПІСЛЯ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 р.»

Після революції 1917 р. молодій радянській державі вдалося не тільки перемогти ворожі сили, а й знову об'єднати багатонаціональну імперію, що розпалася. Можна назвати такі причини:

— підтримка величезними народними масами більшовиків, котрі обіцяли за допомогою потужної агітаційно-пропагандистської діяльності досягнення соціальної справедливості: знищення класового гноблення, приватної власності, експлуатації, наділення селян землею, вирішення національного питання;

— політичні прорахунки їхніх супротивників, які закликали до відновлення старих порядків, ігнорували народні сподівання, особливо у питаннях про землю, мир, знищення національних утисків і нерівності, що звужувало соціальну базу антибільшовицьких сил;

— недостатня згуртованість і неузгодженість дій сил опозиції, амбіційність їхніх лідерів, спроби спиратися на інтервенціоністські сили;

— організованість, згуртованість комуністичної партії та використання нею патріотичних настроїв, спрямованих проти іноземних інтервентів і тих, хто вдався до їхньої підтримки;

— боєздатність Червоної Армії, яка, з одного боку, мала стратегічно вигідне розташування в центрі Росії, що давало змогу використовувати всі економічні і стратегічні переваги при організації воєнних дій, а з іншого — її застосовували як засіб насильства;

— втома населення через безвладдя, його байдужність до подій у країні, бажання спокою і наведення порядку, віра у "свою народну владу";

— спад національних рухів, які лише умовно були підтримані широкими народними масами.

Білорусія

Закавказзя

Мусульмани

Серед мусульман Російської імперії ще з 1905 р. існував помірний за своїми вимогами національний рух. Спочатку найголовнішою силою був ліберальний, орієнтований на концепції пантюркізму, Союз мусульман Росії ("Іттіфак"). Йому протистояли, з одного боку, консервативний напрям, до якого належало духовенство і представники старих еліт, з іншого — радикальна група "лівої" інтелігенції, яка симпатизувала соціалістам-революціонерам. У травні 1917 р. майже тисяча делегатів зібралися у Москві на перший Всеросійський з'їзд мусульман, на ньому було прийнято федералістську програму. На другому з'їзді, який відбувся у липні того самого року в Казані, вже було висунуто на перший план соціальні проблеми, а також вимогу скликання Національних зборів мусульман.

Особливо активізувався національний рух у Туркестані, де головну роль відігравала Мусульманська Центральна Рада Туркестану, яка орієнтувалася на реформи. Однак восени 1917 р. найбільш радикально було налаштоване російське населення, після того як сформувало Раду в Ташкенті, Активніше почали виступати степові кочівники. З новою силою спалахнули їх традиційні сутички зі східнослов'янськими поселенцями, які захоплювали їхні землі. У квітні 1917 р. казахи скликали з'їзд в Оренбурзі, а влітку створили свою політичну партію — "Алаш-Орда". Вони добивалися автономії, припинення колонізації та вигнання нових поселенців. Киргизи й казахи, які під час репресій з боку царського уряду в 1916 р. втекли до Китаю, повернулися і висунули претензії щодо повернення переселенцями їхніх пасовиськ. Так само на поверненні своїх земель наполягали башкири. У1917 р. свою партію Міллі Фірка заснували кримські татари. її представники висунули вимогу автономії, але невдовзі зіткнулися з росіянами і українцями, які становили більшість населення у Криму. Загалом національні рухи також посилювалися серед так званих малих народів Російської імперії, зокрема Поволжя і Сибіру.

Під час громадянської війни у цій частині колишньої Російської імперії антибільшовицькі сили очолив адмірал Олександр Колчак. Він став на чолі Всеросійського тимчасового уряду — Директорії, яка об'єднала Сибірський, Казахський, Тюрко-Татарський, Башкирський та інші уряди. Адмірал зумів створити 130-тисячну армію, яка влітку 1919 р. перейшла у наступ проти більшовиків, проте зазнав поразки. До січня 1920 р. Червона Армія розгромила колчаківські сили. Більшовики, спираючись на Червону Армію, почали встановлювати радянську владу в Казахстані та Середній Азії. В середині 1920р. це відбулося у Киргизії — утворилася Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка.

Туркестан

Запитання для самоперевірки

Завдання для самостійної роботи