Розділ «СТВОРЕННЯ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК»

Обидві держави перебували у тяжкому економічному стані, що потребувало прискореної модернізації заради зміцнення позицій влади. Зрушити змучених людей на тяжку працю заради цього тільки ентузіазм не міг. Комбінуючи пропаганду, терор і примус, чотири тоталітарні диктатори XX ст. — Беніто Муссоліні, Адольф Гітлер, Йосип Сталін і Мао Цзедун здобули більше влади, ніж будь-які володарі у світовій історії. Але вони б не втрималися при владі без масових підтримки й конформізму. Така підтримка залежала не тільки від харизматичності лідера, тодішніх промислово-технічних можливостей, їй сприяли зміни масової соціально-політичної свідомості, пов'язані з виникненням "людини маси", а також масової негативної маргінальності, тобто коли значна чисельність людей втрачає звичайний лад життя, виявляється вибитою зі звичних соціальних чарунок внаслідок кризи, війни, революції та ін. Вони згодні на "сильну руку", яка забезпечить їм гарантований прожитковий мінімум. Вони погоджуються на обмеження своїх демократичних прав і свобод. Деякі сучасні російські аналітики і науковці, зокрема президент Російського державного гуманітарного університету, доктор історичних наук Юрій Афанасьєв занепокоєний процесами реабілітації сталінізму в Росії нині. На їх думку, ресталінізація в Росії, яка виявляється у зростанні сталіністських настроїв, зумовлена тим, що багато громадян опинилося у злиденності в умовах дикого капіталізму. Це викликає у них обурення і ностальгію за часами тоталітаризму, радянською системою, в якій панували брехня і трагічний самообман.

Один із найбільш глибоких критиків комунізму — американський політолог Збіґнев Бжезинський — так зазначав: "Феномен комунізму — це історична трагедія. Породжений нетерплячим ідеалізмом, який відкидав несправедливість існуючого порядку речей, він прагнув до кращого і гуманнішого суспільства, проте призвів до масового гноблення. Він оптимістично віддзеркалював віру в силу розуму, здатного створити сучасне суспільство. В ім'я морально мотивованої соціальної інженерії він мобілізував найпотужніші почуття — любов до людства і ненависть до гноблення. Таким чином, йому вдалося захопити найяскравіші розуми й найбільш ідеалістичні душі, але він призвів до найжахливіших злочинів нашого, і не тільки нашого сторіччя".

Нині ідеї комунізму не пішли у минуле, а зберігають свою привабливість. їх магнетизм можна порівняти з магнетизмом великих релігій. Комуністична ідея може захопити людину повністю. Але її вплив на історію людства нема з чим порівняти. Емоційно вона особливо сильно впливала і впливає на знедолених, оскільки виправдовувала безжальне насильство над експлуататорами, давала змогу насолодитися їх утиском, навіть загибеллю. Історія Радянського Союзу цілковито це підтверджує. Психологічно ця ідея вказувала на джерело усіх них — приватну власність, скасування якої начебто мало призвести до справедливості та досконалості людської природи. Така обіцянка, наче віра, пробуджувала сподівання в серцях мільйонів людей. Інтелектуально ця ідея сприймалася як система мислення, що може доступно пояснити минуле і майбутнє, динаміку економічного й соціального розвитку, функціонування виробництва, соціальну мотивацію тощо. Все ставало "зрозумілішим", а життя відповідно — легшим.

Люди — хто щиро, а хто тільки робив вигляд — вірили, що "Наше дело — правое. Враг будет разбит. Победа будет за нами". Що життя рухається від хорошого до кращого, що труднощі тимчасові, а рух відбувається до щасливого майбутнього, де "усі блага поллються повним потоком" і кожен матиме "за потребами". У переважної більшості населення Радянського Союзу була "ясність буття" і "впевненість у завтрашньому дні" — гарантованому прожитковому мінімумі, про який подбає держава. Багато хто був нездатен бачити правду, багато хто погоджувався бути обдуреним.

Звичайно, бажаної повної одностайності радянська влада так і не досягла. Настрої значною мірою залежали від таких факторів, як:

— соціальна належність (робітники, селяни, номенклатурна бюрократія, технічна і творча інтелігенція, інші верстви мали свої відмінності у світосприйнятті й самоусвідомленні);

— прямий або опосередкований вплив релігії, що раніше домінувала на тому чи іншому просторі (православ'я, протестантизм, католицизм, іслам, буддизм, язичництво);

— час і шлях приєднання до Радянського Союзу (суттєва відмінність, наприклад, між настроями прибалтів і білорусів, українців і туркменів та ін.).

І все-таки, як потрібно розглядати ті настрої, які переважали у радянському суспільстві, особливо періоду "розвиненого соціалізму"? Як позитив чи як негатив? Важко дати однозначну відповідь. Уходячи від одномірного — тоталітарного — мислення, аналізуючи будь-яке явище, слід намагатися подивитися на нього з різних сторін, бачачи як "плюси", так і "мінуси". З дистанції минулих років варто спробувати оцінити, що хорошого і що поганого дав СРСР людям, які жили у ньому.

Плюси радянської влади

1. СРСР був створений на невідомих до того часу принципах: федерація суверенних республік із правом виходу з його складу.

2. Було здійснено прискорену модернізацію суспільства, грандіозну індустріалізацію, що перетворило Радянський Союз на одну із супердержав світу. Вже у 1937 р. за абсолютними обсягами промислового виробництва він посів друге місце після США (царська Росія у 1913 р. була на п'ятому місці у світі).

3. Радянський Союз зміг вистояти у боротьбі з гітлерівською Німеччиною, захистивши разом з іншими союзними державами світ від фашизму.

4. Унаслідок проведення "культурної революції" ліквідовано неписьменність. До 1959 р. її повністю ліквідували на теренах СРСР (на початок XX ст. дві третини населення Російської імперії не вміли читати і писати). Деякі народи одержали систему писемності, якої раніше не існувало. У грудні 1917 р. більшовики здійснили реформу орфографії російської мови, що значно її спростила. Набагато зросли масштаби здобуття не лише середньої, а й вищої освіти.

5. Значна увага приділялася розвиткові науково-технічного прогресу, що дало змогу досягти значних успіхів, зокрема в освоєнні космічного простору.

6. Значна соціальна мобільність, яка відкрила широкі можливості для представників нижчих прошарків колишньої Російської імперії піднятися у соціальній ієрархії до найвищих рівнів статусу і влади (від селянина або робітника до міністра, генерала або академіка).

7. З часом було ліквідовано злиденність і забезпечено гарантований прожитковий мінімум, що захищав від жаху очікування голодної смерті. У країні було ліквідоване безробіття, діяли системи одержання безплатної освіти, медичної допомоги, житла та ін.

8. Декілька народів отримали державність, об'єднали землі, тривалий час розподілені між іншими державами (зокрема, стосується України).

9. Відбувався прискорений розвиток раніше відсталих народів, багато було зроблено для прискорення їх соціального, економічного, культурного розвитку.

10. Формувався радянський патріотизм і інтернаціоналізм, який мав перешкоджати появі ворожнечі на національному ґрунті, сприяти толерантності й демократизму.