Розділ «Тема 1. Первісний лад і виникнення цивілізації»

У зазначеному визначенні акцент у розумінні цивілізації зроблено на фізико-хімічних явищах, чого недостатньо. Важливо не випустити з поля зору чотири слова: "розумні істоти" та "соціальна система", оскільки цивілізація є високим ступенем, досягнутим у розвитку соціальної форми руху матерії. Цивілізації притаманні дві основні якості: по-перше, наявність у живих істот свідомості, розуму, здатності до ідеального відображення дійсності та наявність цілеспрямованої діяльності. Цивілізація є утворенням, яке перетворює природу, використовуючи для цього знаряддя праці, техніку. По-друге, важливою, фундаментальною якістю цивілізації є матеріальна виробнича діяльність, і ширше - наявність способу виробництва суспільного життя, що обіймає як матеріальне виробництво, так і виробництво суспільних відносин і соціального суб'єкта, тобто соціальної людини.

Проте спочатку людство на планеті не можна було назвати цивілізацією, оскільки впродовж двох мільйонів років існував первісний лад. Перші цивілізації виникли на межі IV і III тис. до н. е. Це - якісно новий щабель у розвитку людства. Який? Пояснення дає таке визначення: цивілізація е власне соціально-політичною організацією суспільного життя, що характеризується загальним зв'язком індивідів або елементарних соціальних утворень з метою відтворення суспільного багатства, що забезпечує її існування та прогресивний розвиток.

Наведене визначення підкреслює певну стадіальність у розвитку людства, яке переходить від дикунства, варварства, тобто первісності, до цивілізації. Однак людство не тільки єдине. Воно й різноманітне, що позначається на існуванні як у минулому, так і в наш час, і в майбутньому різних соціокультурних регіонів, обмежених у просторі і часі, або "локальних цивілізацій". Як конкретно-історичні утворення локальні цивілізації є після первинними соціальними утвореннями, які впродовж тривалого часу зберігають свою цілісність і специфіку. Кожна локальна цивілізація ґрунтується на певній спільності й однотипності матеріальної та духовної культури і на такій же певній спільності й однотипності соціальної структури. Остання в межах однієї і тієї ж цивілізації може з плином часу зазнавати суттєвих змін.

Наша епоха відзначається парадоксальним сполученням двох феноменів - інтернаціоналізації багатьох процесів у світовому масштабі (глобалізації) з одночасним посиленням рис своєрідності різних людських культур. У цій ситуації саме поняття "цивілізація" набуло унікального статусу, бо воно охоплює обидва полюси - як єдність, так і багатоманітність. Це поняття використовується і для позначення усього сучасного "світу людей" як цілісності, що складається, і для характеристики унікальності, неповторності історичного вигляду тих чи інших регіональних спільнот.

Проте не слід змішувати поняття "цивілізація" і "культура". Цивілізація - явище значно ширше, ніж культура. Культура - це елемент цивілізації. Культура з'являється ще за часів первісності, хоча і в примітивному вигляді. Цивілізація виникає значно пізніше. Ті племена, які в наш час продовжують жити майже на первіснообщинному рівні, мають свою культуру, хоча в них немає цивілізації. В історичному процесі культура відіграла найважливішу роль у становленні й еволюції цивілізації як нового соціуму, що виник внаслідок активного розвитку ранньоземлеробських общин. Під час цього розвитку складалися найважливіші передумови виникнення цивілізацій.

Передумовою виникнення цивілізації слід, насамперед, розглядати конфлікт, що виник між природою та первісною спільнотою людей, які втратили адаптивні можливості і були змушені компенсувати їх перетворюючою трудовою діяльністю (виникнення скотарства і землеробства). Вона потребувала постійного стимулювання або примусу й організації. Цивілізація і стала тією соціальною організацією, що забезпечувала відносну незалежність людського роду від природи.

Передумовами виникнення цивілізації також були:

o зростання та концентрація населення;

o поява та певний обсяг додаткового продукту, його концентрація;

o розвинена іригація (поливне землеробство);

o розвиток ремесла;

o розвиток обміну;

o соціальна диференціація.

Усі передумови пов'язані одна з одною, зумовлюють одна одну. І тільки в комплексі вони могли підготувати виникнення нового соціуму, що якісно відрізнявся від первісного суспільства.

Коли йдеться про відмінність цивілізації від первіснообщинної спільноти, то можна виділити такі сфери, або ознаки:

o порівняно високорозвинене землеробство і ремесло, що вже відокремилося від нього;

o класове суспільство;

o держава;

o міста;

o монументальне будівництво;