Розділ 10. МЕНЕДЖМЕНТ ІНВЕСТИЦІЙ

Безумовно жоден з методів аналізу не може врахувати всю різноманітність господарської діяльності суб'єкта господарювання, а тому кожному підприємству бажано мати свою власну методику проведення аналізу фінансового стану, яка найбільшою мірою може врахувати специфіку, особливості виробництва і функціонування в умовах конкуренції. Для проведення зовнішнього аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта автори рекомендують методику Фонду державного майна України. Для проведення внутрішнього аналізу підприємства пропонується методика фінансового аналізу та визначення його інвестиційної привабливості, яка наведена в додатку А. Запропонована методика дозволить виявити слабкі та сильні сторони фінансово-господарської діяльності суб'єкта, визначити його інвестиційну привабливість й прийняти рішення інвестора про вкладання коштів у це чи інше підприємство.

10.2. Фінансова звітність підприємства з інвестиційної діяльності

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, яка включає інформацію про фінансовий стан, результати діяльності підприємства та рух коштів за звітний період. Фінансова звітність підприємства включає: Баланс (форма № 1 ДКУД); Звіт про фінансові результати (форма № 2 ДКУД); Звіт про рух грошових коштів (форма № З ДКУД); Звіт про власний капітал (форма № 4 ДКУД); Примітки до фінансової звітності. Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи повинні не пізніше 1 липня поточного року оприлюднити річну фінансову звітність шляхом публікації даних у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів з таких питань, як придбання, продаж та володіння цінними паперами; участь у капіталі підприємства; оцінка якості управління; визначення кредитоспроможності підприємства; виконання підприємством своїх зобов'язань; забезпеченість зобов'язань; визначення суми дивідендів, які потрібно розподіляти; регулювання діяльності підприємства та ін. Фінансова звітність*33 має формуватися відповідно до таких принципів:

— *33: {Национальные стандарты бухгалтерского учета: Учеб. пособие. – Х.: ИПФ "Эпсилон", 1999. – Ч.1. – 44с.; Ч.2. – 24 с. }

— автономність підприємства, тобто кожне підприємство є юридичною особою, яка відокремлена від власників;

— безперервність діяльності — оцінка активів та зобов'язань підприємства, виходячи з того, що його діяльність буде продовжуватися;

— періодичність — розподіл діяльності підприємства на окремі періоди часу для складання фінансової звітності;

— фактична (історична) собівартість — пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

— нарахування та відповідність доходів і витрат, за якими визначаються фінансові результати звітного періоду (зіставлення доходів і витрат для отримання прибутку. Витрати та доходи відображаються у звітності через облік у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження та сплати коштів);

— повне висвітлення фінансової звітності (має вміщувати всю інформацію про фактичні або потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на прийняття управлінських рішень);

— послідовність — постійне використання підприємством вибраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

— обачність — методи оцінки в бухгалтерському обліку повинні передбачати зниження оцінки зобов'язань та витрат і завищення активів і доходів підприємства;

— превалювання змісту над формою — операції мають враховувати їх сутність;

— єдиний грошовий вимір — узагальнення та вимір усіх операцій підприємства в його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, в якому на певну дату відображено його активи, зобов'язання та власний капітал (додаток Е).

Облік нематеріальних активів здійснюється за такими групами:

1) права користування природними ресурсами (надрами, іншими ресурсами природного середовища, інформацією щодо природного середовища);

2) права користування майном (користування земельними ділянками, будівлями, право на оренду приміщення та ін.);

3) право на знаки для товарів та послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові найменування тощо);