Розділ «5. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙШ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЧНИХ ІС»

Зовнішня взаємодія компанії з партнерами, постачальниками і клієнтами здійснюється на основі Extranet-мереж. Extranet- дві або більше Intranet-мережі, що об'єднані з метою спільного використання ресурсів організацій; це сукупність бізнес-партнерів, що існує на основі мережі, яка контролюється провайдерами Internet за допомогою протоколу TCP/IP та Web-технології.

Оскільки Internet пропонує розмаїття методів комунікації і способів доступу до інформації, для значної кількості організацій вона швидко стає невід'ємною частиною їхньої інформаційної системи.

5.3. Телекомунікаційні інформаційні технології

Організаційно та функціонально фінансові установи являють собою ієрархічну структуру із суворим розподілом зверху вниз на рівні управління структурними підрозділами і підпорядкуванням підрозділів більш низького рівня вищим. На самому низькому рівні є установи місцевого рівня, що підпорядковані установам регіонального або територіального рівня, які, в свою чергу, підпорядковані рівню головному або республіканському. Для забезпечення своєчасного управління такою структурою та її функціонування виникає необхідність передачі інформації на великі відстані. Для передачі інформації на великі відстані існують засоби телеобробки [3,6].

Телеобробка – це обробка інформації, що надходить в систему обробки даних з робочих станцій віддалених користувачів (абонентів) та керування передачею даних по каналах зв'язку між ними і комп'ютером.

За способом організації телеобробка інформації поділяється на: системну у рамках однієї обчислювальної системи та мережеву, коли багато систем можуть об'єднуватися навколо однієї головної.

Система телеобробки інформації – це комплекс технічних та програмних засобів, направлений на прийом, передачу та обробку інформації віддалених користувачів.

До технічних засобів телеобробки відносять:

1) робочі станції користувачів;

2) мережеві адаптери – засоби узгодження каналу зв'язку з комп'ютером, мультиплексори для розгалуження мережі передачі даних;

3) канали зв'язку: комутовані, виділені, радіо, супутникові тощо;

4) засоби передачі даних: модеми (модулятор – демодулятор сигналу), засоби захисту, підсилення сигналу;

5) мережеві маршрутизатори, концентратори;

6) центральний комп'ютер або сервер обробки та збереження інформації користувачів.

До програмних засобів відносяться:

1) операційні системи (наприклад, WindowsNT, Unix);

2) мережеві системи (наприклад, NovelNetWaer);

3) програмне забезпечення для керування адаптерами, контролерами, модемами – драйверами;

4) прикладне програмне забезпечення, що реалізує виконання конкретної функції інформаційної системи на робочому місці користувача чи центральному комп'ютері.

В епоху активного розвитку комп'ютерних мереж виникла необхідність пошуку нових методів передачі інформації на великі відстані між двома або більше користувачами. Внаслідок цього виникло декілька типів мереж передачі даних для побудови на їх основі глобальних комп'ютерних мереж. В теперішній час можна виділити три типи мереж передачі даних: