Розділ «5. ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙШ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЧНИХ ІС»

Таким чином, довідник UNTDID включає в себе низку розділів, які мають статус стандарту ISO, а також містять нову інформацію, необхідну для розробників і користувачів систем електронного обміну даними на базі UN/EDIFACT.

В EDIFACT були виділені чотири основні компоненти, які підлягають стандартизації при підготовці документів для передачі по каналах телекомунікацій. Це елементи даних (data elements), стандартні групи елементів даних (standart data segments), стандартні повідомлення (standart messages) і правила створення форматів документів (syntax rules).

Таким чином, був розроблений набір синтаксичних правил і комерційних елементів, який отримав скорочену назву EDIFACT і був оформлений у вигляді двох стандартів ISO:

ISO 7372 – Довідник комерційних елементів даиих (Trade Data Element Directory).

ISO 9735 – Правила синтаксису на користувацькому рівні (Арр1ісаиоп Level Syntax rules).

Стандарти EDIFACT розроблялись для використання у глобальних комп'ютерних мережах з широким колом користувачів– державними установами, виробниками товарів, виробів і послуг, дистриб'ютерами, брокерами, транспортними експедиторами, банками, страховими компаніями та інш.

Головними цілями створення і використання EDIFACT було визнано:

– визначення стандартних за синтаксисом і семантикою повідомлень, які відповідають міжнародним стандартам;

– заміна звичайних паперових форм і документів електронними документами і відповідними методами їх опрацювання;

– прискорення документообігу і, відповідно, оперативності опрацювання комерційних і фінансових трансакцій;

– створення для малих, середніх і великих фірм більш сприятливих і рівних умов ринкової конкуренції;

– поліпшення умов для підготовки і здійснення торговельних угод;

– більш широке і масове використання клієнтами сучасних комп'ютерних мереж та їх послуг.

На базі стандарту EDIFACT в останні роки інтенсивно розвивається інфраструктура електронного обміну даними. Процес обміну електронними документами підтримується різними комп'ютерними і комунікаційними технологіями, до числа яких входять:

– комп'ютерні робочі станції для підготовки електронних документів, контролю вхідних даних і виходу на мережі передачі даних;

– бази даних, які містять комерційні й фінансові дані, котирування, класифікатори продукції, дані про постачальників і ринки;

– інтерактивні інформаційні системи (системи опрацювання замовлень, біржові інформаційні служби, банки даних, відеотекст тощо);

– електронна пошта, системи опрацювання повідомлень, галузеві й проблемно-орієнтовані системи ED1FACT, системи обміну фінансовими документами.

Інформаційні й телекомунікаційні системи забезпечують для своїх користувачів комплекс послуг з опрацювання й видачі довідкових даних, комерційних звітів, замовлень і торговельних пропозицій, рахунків і платіжних квитанцій.

Усі ці послуги надаються як прикладні служби (Value additional Services), що створюються технологіями електронного обміну даними. На сучасному етапі розрізняють такі основні види прикладних служб: