Хмарність — це ступінь покриття небосхилу хмарами. Залежить від температури повітря. Хмари — скупчення завислих в атмосфері дрібних крапель води або кристаликів льоду. Є кілька десятків видів хмар, та найчастіше трапляються перисті (утворюються на висоті понад 6000 м, складаються із кристаликів льоду, за формою нагадують пір'я птаха), шаруваті (розташовані на висоті близько 0,2—2 км, покриваючи щільною пеленою небо), купчасті—утворюються на висоті 2—3 км. Вони нагадують шматки вати, розкидані на небі.
Хмарність визначається у балах — від 0 (при ясному небі) до 10 (небо суцільно затягнуте хмарами). Середня хмарність Землі — 5,5 балів, над материками вона менша, над океанами — більша. Хмарність впливає на інші показники погоди, зокрема на температуру.
Атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря у рідкому або твердому станах. До рідких опадів належать дощ, роса, туман. До твердих — сніг, град, паморозь. Вимірюється кількість опадів шаром води (в мм), який утворюється, якщо вода, що випала, не стікає і не випаровується.
5.13. Спостереження за погодою
Для вивчення погоди треба вести спостереження за всіма її елементами: тиском повітря, температурою, вологістю, хмарністю, напрямом вітру і його силою. Вони проводяться на метеорологічних станціях, які є в містах, у великих селищах, високо в горах, в Арктиці і навіть на морях, де судна ведуть спостереження за погодою, а результати передають по радіо на материк. Для вивчення погоди вся метеорологічна мережа здійснює спостереження в певні години за місцевим часом. Результати спостережень передаються до бюро прогнозів — установ, які завбачують погоду в даній місцевості.
Тиск повітря вимірюється на метеорологічних станціях ртутним барометром. Якщо тиск повітря знижується, то це значить, що настає погіршення погоди.
Метеорологічні станції ведуть регулярні спостереження за температурою повітря за допомогою термометра, встановленого в тіні (в метеорологічній будці). У будці встановлено три термометри: ртутний, спиртовий і термометр, який показує найвищу температуру за час між спостереженнями.
Найпростіший прилад для вимірювання вологості — волосяний гігрометр. Він складається з рамки, на якій натягнуто обезжирену людську волосину. Один кінець волосини закріплений на рамці, а другий перекинутий вниз через блок. З блоком зв'язана стрілка, яка рухається по шкалі. При збільшенні вологості клітинки волосини розбухають, волосина довшає, що зразу ж передається стрілкою на шкалу, де показується у відсотках вологість повітря. При зменшенні вологості волосина стає сухішою і вкорочується.
Напрям і сила вітру визначаються за флюгером. На стовпі флюгера закріплені металеві прути, які показують сторони горизонту. У верхній частині флюгера є дуга із штифтиками і рамка, на якій гойдається металева дощечка, — це простий прилад для визначення сили вітру. За штифтиками відлічують силу вітру.
Найточнішим приладом для вимірювання швидкості вітру є анемометр обертання. За його приймач править хрестовина з чотирма півкулями, зверненими опуклістю в один бік. Хрестовина зв'язана вертикальною віссю. Під дією вітру вся система легко обертається в один бік. Кінець осі, що заходить усередину механізму, зв'язаний з цілою системою зубчастих коліс. Із трьома з них зв'язані стрілки циферблата.
При спостереженні за хмарністю метеоролог визначає на око кількість та форму хмар. Висота хмар визначається за допомогою кулі-пілота. Це невелика гумова куля, наповнена воднем. За кулею стежать у кутомірний прилад — теодоліт. Залежно від часу польоту кулі-пілота визначається висота хмари.
Опади вимірюють опадоміром.
Для безперервних записів спостережень за погодою використовуються прилади-само-писці. Це — барограф (самописець тиску повітря), термограф (самописець температури повітря), гігрограф (самописець вологості повітря), плювіограф (самописець дощових опадів). Вони здійснюють безперервний запис погоди на стрічці.
Крім цих основних приладів, застосовується багато інших: для вимірювання сонячної радіації, для визначення дальності видимості, для визначення температури ґрунту тощо.
Усі дан і погоди наносяться на карту, яка називається синоптичною. За такими картами синоптики складають прогноз погоди.
5.14. Значення вивчення погоди для народного господарства
5.15. Клімат
Клімат — це багаторічний режим погоди, який спостерігається вданій місцевості. Практичне уявлення про клімат одержують на основі статистичної обробки метеорологічних спостережень за багаторічний період (декілька десятків років). Клімат визначають не тільки за середніми значеннями метеорологічних показників, а враховують і їхній річний, добовий хід, їхні крайні значення, середні відхилення від середніх величин, повторюваність певних явищ, середні і крайні строки початку явищ та ін.
До основних метеорологічних показників клімату належать характеристики стану повітря, а також деякі атмосферні процеси, що безпосередньо спостерігаються на метеорологічних станціях: температура повітря, температура ґрунту, атмосферні опади, тиск, вологість, хмарність, тумани, грози, тривалість сонячного сяйва, висота і стан снігового покриву.
Клімат залежить від географічної широти певної території, відстані від морів та океанів, характеру морських течій, висоти над рівнем океану, особливості рельєфу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „5. АТМОСФЕРА“ на сторінці 7. Приємного читання.