Важливою складовою процесу розвитку системи міжнародного регулювання міжнародних валютно-фінансових відносин є формування спільних підходів до міжнародного інвестування та діяльності транснаціональних корпорацій. Вважається, що запровадження таких підходів дасть змогу сформувати однорідне регулятивне середовище для здійснення міжнародних валютно-фінансових операцій.
Процес вироблення та практичної імплементації названих підходів є досить складним, але почастішання фінансових криз та глобалізація фінансових ринків вимагають від міжнародної спільноти пошуків механізмів регулювання та стабілізації міжнародних капіталопотоків.
Організація економічного співробітництва й розвитку
З моменту свого створення в 1961 р. Організація економічного співробітництва й розвитку (Organization for Economic Cooperation and Development) приділяла велику увагу лібералізації торгівлі товарами та послугами, рухові капіталу між країнами-членами. З цією метою ОЕСР висунула цілу низку ініціатив, реалізація яких спрямована на вироблення загальновизнаних стандартів міжнародної інвестиційної діяльності, поведінки транснаціональних корпорацій та усунення перешкод на шляху руху капіталу.
Багатостороння угода з питань інвестицій (Multilateral Agreement on Investment)
У 1995 p. Організація економічного співробітництва й розвитку започаткувала переговори серед своїх членів з метою лібералізації руху прямих іноземних інвестицій. Кінцевою метою переговорів була підготовка Багатосторонньої угоди з питань інвестицій, яка мала сприяти усуненню дискримінації іноземних інвесторів шляхом прийняття на себе сторонами угоди зобов'язань щодо лібералізації інвестиційного режиму.
Очікувалося, що ця угода визначить досить високі стандарти лібералізації та захисту інвестицій, ефективні процедури врегулювання інвестиційних суперечок. Крім того, угода мала бути відкритою для підписання нечленами ОЕСР.
Проте через позицію окремих країн, і зокрема США, в 1998 р. ці переговори було перервано і до цього часу не поновлено.
Декларація щодо принципів міжнародного інвестування
та діяльності транснаціональних компаній
(Declaration on International Investment and Multinational Enterprises)
Декларація являє собою перелік принципів, дотримання яких має:
забезпечити системний та збалансований підхід відповідних урядів до іноземних інвестицій;
гармонізацію відносин між транснаціональними компаніями та країнами місцеперебування.
Цей документ, прийнятий 1976 p., становить по суті політичне зобов'язання країн-учасниць поліпшити інвестиційний клімат, сприяти збільшенню позитивного внеску транснаціональних корпорацій в економічний та соціальний прогрес країн місцеперебування та розв'язати проблеми, з-якими корпорації стикаються у своїй діяльності. Крім країн—членів ОЕСР Декларацію підписали також ЄС та чотири країни, які не входять до Організації економічного співробітництва й розвитку, — Аргентина,
Бразилія, Чилі та Словацька Республіка. Чинну нині редакцію Декларації ухвалено у 2000 р.
Зміст Декларації можна коротко схарактеризувати таким чином:
• 1. Підтвердження спільної заінтересованості країн—членів ОЕСР у ліберальному міжнародному інвестиційному кліматі.
• 2. Домовленість про те, що країни—члени ОЕСР дотримуватимуться національного режиму щодо підприємств з іноземним капіталом, які функціонують на їхній території.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.
