СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ

Міжнародні фінанси

Кредити, що надаються Фондом, є не менш унікальним феноменом, ніж використовувана при цьому валюта. їхня специфіка полягає в тому, що формально надання Фондом коштів є не операціями з кредитування, а операціями конвертації валюти, які називаються в офіційних документах Фонду "купівлею валюти". Вони здійснюються у такому порядку: країна-реципієнт нарахо-

* Операції МВФ віддзеркалюють загальні зміни в економічному становищі різних країн світу: якщо на початку своєї діяльності Фонд сприяв вивозу до Європи, Африки, Азії та Латинської Америки винятково американського капіталу, то останнім часом до американських інвесторів дуже активно приєднуються їхні колеги із Західної Європи та Японії.

вує на спеціально відкритий у своєму центральному банку рахунок МВФ свої ж грошові одиниці, після чого МВФ нараховує еквівалентну суму "корисної" валюти на свій рахунок у центральному банку тієї країни, валюта якої використовується для кредиту. Повернення кредиту ("викуп валюти") — прямо протилежна операція: повертаючи "корисну" валюту, позичальник "викупає" свої власні грошові одиниці.

Якщо, наприклад, Україна отримує від МВФ кредит в американських доларах, то на рахунок МВФ у НБУ перераховується у гривнях сума, еквівалентна величині чергового траншу виділеного кредиту. У відповідь на рахунок МВФ у Федеральному резервному банку Нью-Йорка нараховується відповідна кількість доларів, які передаються у повне розпорядження уряду України. На рахунках МВФ ця сума заноситься в дебет США і кредит — Україні.

Завдяки такій схемі кредитування кількість коштів на рахунках МВФ ніколи не скорочується — змінюється лише їхній якісний склад.

Використовувані в МВФ кредитні механізми є надзвичайно різноманітними. Але всім їм притаманний ряд спільних рис, і передусім те, що всі кредитні операції здійснюються тільки з офіційними державними органами. Спільними для всіх механізмів є також правила доступу до будь-якої кредитної лінії Фонду, які в усіх випадках визначаються:

• величиною квоти країни-реципієнта;

• обгрунтованістю програми економічних перетворень, розробленої претендентом на позику;

• величиною дефіциту платіжного балансу претендента і причинами, що його породили;

• здатністю отримувача кредиту його обслуговувати і повернути в обумовлені терміни.

КРЕДИТНІ МЕХАНІЗМИ ФОНДУ

Еволюція кредитних механізмів

На різних етапах своєї діяльності МВФ використовував для реалізації сформульованих у його Статуті завдань найрізноманітніші механізми (facilities), вибір яких у кожному конкретному випадку визначався специфікою проблем, що стояли на даному етапі як перед окремим позичальником, так і організацією загалом. У міру того, як одні види кредитних механізмів відмирали природним шляхом (за непотрібністю), з'являлися нові, призначені для підтримки членів Фонду в контексті нових реалій світової економіки.

Так, зокрема, вже не використовуються: нафтовий механізм (Oil Facility) — створений у відповідь на нафтову кризу 70-х років. Через нього 55 країн — імпортерів нафти, чий платіжний баланс найбільше потерпів у результаті різкого підвищення цін на нафту, отримали 6,9 млрд СПЗ. До таких країн належали як найбідніші країни "третього світу", так і далеко не бідні європейські країни: І млрд дол. був наданий Великій Британії та 1,5 млрд доларів — Італії. Умови надання кредитів за цим механізмом були досить жорсткими: передбачалося виконання країною-реципієнтом рекомендацій МВФ при проведенні національної енергетичної й валютної політики, а ставка обслуговування перевищувала 7 %. Останній кредит у межах нафтового механізму було надано 1983 p.;

довірчий (фідуціарний — fiduciary) фонд, авуари якого (4 млрд СПЗ, отриманих у 1976 р. у результаті продажу за ринковими цінами 25 млн тройських унцій золота із своїх резервів) впродовж 5 років — до 1981 р. — використовувалися для надання пільгових позик найбіднішим країнам на 10 років під 0,5 % річних;

механізм стабілізаційного фінансування (Buffer Stock Financing Facility) — створений влітку 1969 p. у розвиток механізму компенсаційного фінансування, кошти якого призначалися для покриття надвисоких збитків країн, що були спричинені різкими коливаннями світових цін на сировину та/або продукти харчування. В результаті використання механізму стабілізаційного фінансування 18 країн — членів Фонду взяли участь у заходах зі стабілізації цін на олово, цукор і каучук. Свого максимуму опосередкована участь Фонду в цих заходах досягла в 1986 p., коли було виділено 375 млн СПЗ;

механізм додаткового фінансування — так звана пільга Вітте-вена (Witteven Fund) — названий на ім'я тогочасного директора-розпорядника Фонду. Через цей механізм надавалися запозичені Фондом кошти 26 країнам, чий дефіцит платіжного балансу набагато перевищував їхню квоту. Кошти, виділені через цей механізм (7,8 млрд СПЗ), були цілком вичерпані до 1981 p.;

політика розширеного доступу (Enlarged Access Policy), яка полягала в наданні Фондом власних і запозичених коштів своїм членам винятково для здійснення економічних програм, шо підтримувалися Фондом відповідно до угод про "стенд-бай" за високими кредитними частками* або за розширеним кредитним механізмом. До використання цього механізму вдавалися в разі потреби члена Фонду в кредитах, чия величина та/або тривалість користування перевищувала параметри звичайних кредитів МВФ. Наприкінці 80-х років частка кредитів, виділених у межах механізму розширеного доступу, сягала 25 — 35 % загальної суми наданих Фондом позик. Верхня межа загальної заборгованості по

* Високою кредитною часткою зветься будь-який транш, що надається після отримання 25 %-ї резервної частки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Частина 1. Світова і фінансова система

  • Особливості міжнародних фінансових відносин доби Середньовіччя

  • Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.

  • ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

  • Висновки

  • ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • ЧИННИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

  • НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

  • Висновки

  • ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Міжнародні валютні ринки

  • МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СПРАВА

  • Фінансова система ТНК

  • МІЖНАРОДНІ ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • Висновки

  • Розділ 4. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ . ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • Бреттон - Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Висновки

  • Економічне підґрунтя

  • Структура Європейської системи центральних банків

  • КРИТЕРІЇ ВАЛЮТНО ФІНАНСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

  • Оптимальні валютні зони як теоретична основа регіональних валютних угруповань

  • Валютно-фінансова конвергенція — умова макроекономічної стабільності

  • РОЛЬ ЄВРО В МІЖНАРОДНІЙ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

  • Валюта міжнародних депозитів та інвестицій

  • Передумови перетворення евро на ключову валюту

  • Висновки

  • Розділ 6. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

  • КОНЦЕПЦІЯ РЕЗИДЕНТНОСТІ

  • Рахунок поточних операцій

  • Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами

  • ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАПИСУ ОПЕРАЦІЙ У ПЛАТІЖНОМУ БАЛАНСІ

  • Частина 2. Світовий фінансовий ринок

  • Передумови створення валютних ринків

  • ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • УЧАСНИКИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • Брокерські (маклерські) фірми

  • Поняття та види валютних позицій

  • Висновки

  • РИНОК ЄВРОВАЛЮТ

  • СНОВНІ СЕГМЕНТИ ЄВРОВАЛЮТНОГО РИНКУ

  • ОПЕРАЦІЇ НА РИНКУ ЄВРОВАЛЮТ

  • Часова структура і форвардна крива дохідності

  • Особливості ринку євровалют

  • Висновки

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТНІ РИНКИ

  • Експортні кредити

  • СУБ'ЄКТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • СИНДИКОВАНІ ЄВРОКРЕДИТИ

  • СУВЕРЕННІ БОРЖНИКИ НА РИНКУ НЕСЕК'ЮРИТИЗОВАНИХ КРЕДИТІВ І ПОЗИК

  • Цільові позики

  • Висновки

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ РИНКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів

  • ВАЛЮТНА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновок

  • МІЖНАРОДНІ ОБЛІГАЦІЇ: ОСНОВИ

  • Оцінка кредитного ризику і рейтинг на міжнародному ринку облігацій

  • РИНКИ ІНОЗЕМНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • Емісія та обіг іноземних облігацій

  • Ринок іноземних облігацій Швейцарії

  • РИНКИ ЄВРООБЛІГАЦІЙ

  • Єврооблігації як фінансовий інструмент

  • Основні інструменти ринку єврооблігацій

  • Первинний ринок єврооблігацій

  • Розвиток вторинного ринку єврооблігацій

  • Торгівля єврооблігаціями

  • ГЛОБАЛЬНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

  • Програми середньострокових нот США

  • Розділ 12. МІЖНАРОДНИЙ РИНОК АКЦІЙ

  • ІНОЗЕМНІ АКЦІЇ ТА ЄВРОАКЦІЇ

  • Фактори розвитку ринку іноземних акцій

  • Європейський ринок іноземних акцій

  • Ринок іноземних акцій Великої Британії

  • Ринок іноземних акцій США

  • РИНОК ДЕПОЗИТАРНИХ РОЗПИСОК

  • Типи програм депозитарних розписок

  • Переваги фінансування та інвестування через механізм депозитарних розписок

  • МІЖНАРОДНІ (СВІТОВІ) ІНДЕКСИ АКЦІЙ

  • Висновок

  • Розділ 13. РИНКИ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

  • Ланцюжок біржових наказів

  • ОПЦІОНИ

  • СВОПИ

  • Види свопів

  • СИНТЕТИЧНІ ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ

  • "Уповільнені" свопи і свопи з метою пролонгування позиції

  • Перкс

  • Частина 3. Світові фінансові центри

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН

  • Париж

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • ОФШОРНІ ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ

  • Умови діяльності в офшорних центрах

  • ВИСНОВКИ

  • ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЄДНАННЯ ЛОНДОНА ДО ЄВРОЗОНИ

  • Частина 4. Міжнародна банківська справа

  • ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • КОНЦЕПЦІЯ ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • Висновки

  • РЕГУЛЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

  • ПОСЛУГИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ТА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • Розділ 18. БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

  • ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • РОЗВИТОК СУЧАСНИХ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Частина 5. ТНК у світовому фінансовому середовищі

  • ВИЗНАЧЕНЯ ПІІ ТА ОЦІНКА ЇХНЬОГО ОБСЯГУ

  • ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ПІІ

  • МОТИВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ

  • Висновки

  • НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕРНАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ТРАНСАКЦІЙ

  • ТРАНСФЕРНІ ЦІНИ

  • Тарифний ефект

  • ПРИСКОРЕННЯ ТА ЗАТРИМУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ ("ЛІДЗ ЕНД ЛЕГЗ")

  • ЦЕНТРИ ПОВТОРНИХ РАХУНКІВ

  • ТРАНСФЕРИ КОМІСІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЮ

  • ТРАНСФЕРИ ДИВІДЕНДІВ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНІ КРЕДИТИ

  • ВИБІР ВАЛЮТИ РАХУНКІВ

  • Висновки

  • Розділ 21. МІЖНАРОДНЕ КОРОТКОСТРОКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ФІРМИ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • ФІНАНСУВАННЯ ВІД НЕБАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

  • Висновки

  • ІНОЗЕМНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • Висновки

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ ТНК

  • ПОДАТКОВІ УГОДИ

  • ОПОДАТКУВАННЯ ТНК У США

  • "ПОДАТКОВІ ГАВАНІ"

  • Висновки

  • Частина 6. Портфельне інвестування та управління ризиками

  • ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Зародження теорії портфельного інвестування

  • Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа

  • Висновки

  • ВАЛЮТНІ РИЗИКИ

  • Трансляційний ризик

  • Економічний ризик

  • ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК

  • РИЗИК УТРАТ ВІД ЗМІНИ КУРСУ АКЦІЙ

  • Частина 7. Міжнародні валютно-фінансові організації

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

  • МФО І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • ОФІЦІЙНА МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА РОЗВИТКОВІ: СУБ'ЄКТИ ТА ВИДИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ОМДР

  • Висновки

  • ПЕРЕДУМОВИ ЗАСНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ

  • МЕТА І ФУНКЦІЇ МВФ

  • СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ МВФ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ФОНДУ ТА ЙОГО КЕРІВНІ ОРГАНИ

  • КРЕДИТНІ РЕСУРСИ МВФ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Еволюція ролі золота

  • СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ
  • Звичайні механізми фінансування

  • Спеціальні механізми фінансування

  • Пільгове кредитування

  • Висновки

  • Розділ 28. ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

  • Організаційна структура МБРР

  • Кредитна політика МБРР

  • Кредитні операції МБРР

  • МБРР і спільне фінансування

  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ РОЗВИТКУ

  • Кредитування МАР

  • МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ

  • МФК і приватизація

  • БАГАТОСТОРОННЯ АГЕНЦІЯ ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Висновки

  • З історії банку міжнародних розрахунків

  • Органи управління Банком

  • ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, ОПЕРАЦІЇ БМР

  • БМР як форум для міжнародного валютного та фінансового співробітництва

  • БМР як агент та довірена особа

  • Висновки

  • СПІЛЬНІ РИСИ РЕГІОНАЛЬНИХ БАНКІВ І МІЖНАРОДНОГО БАНКУ РЕКОНСТРУКЦІЇ Й РОЗВИТКУ

  • МІЖАМЕРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АЗІЙСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АФРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • СУБРЕГІОНАЛЬНІ БАНКИ РОЗВИТКУ

  • Висновки

  • ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСУВАННЯ І ОПЕРАЦІЇ

  • Кредитування

  • Інвестиції в акціонерний капітал

  • Частина 8. Механізм функціонування світових фінансів

  • УГОДИ НА ТЕРМІН

  • Методи котирувань форвардного курсу

  • Особливості ф'ючерсних угод

  • ОПЦІОННІ УГОДИ

  • Механізм здійснення опціонної угоди

  • ОПЕРАЦІЇ "СВОП"

  • ВАЛЮТНИЙ АРБІТРАЖ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

  • Розділ 33. МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

  • НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • СИСТЕМА TARGET ЯК НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТА ВАЛЮТНОГО СОЮЗУ

  • ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОЇ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ ELLIPS

  • Висновки

  • Розділ 34. СТРАХУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Висновки

  • ВИДИ ЛІЗИНГУ

  • СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

  • ПЕРЕВАГИ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

  • Висновки

  • ПОНЯТТЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

  • СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

  • Електронні платіжні системи

  • Інтернет-трейдинг

  • ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

  • Висновки

  • Міжнародний контроль за рухом капіталу

  • ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ

  • Світова організація торгівлі: торгівля послугами та пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

  • ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок

  • ГЛОБАЛЬНІ ПОДАТКИ

  • Висновки

  • Розділ 38. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ:

  • БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Базельський комітет із платіжних систем та розрахунків

  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновки

  • Розділ 39. УРЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ

  • ПІДХОДИ КРЕДИТОРІВ ТА БОРЖНИКІВ ДО ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • МЕХАНІЗМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • Вторинний ринок зовнішніх боргів

  • Реорганізація офіційного боргу

  • Висновки

  • Частина 10. Проблеми і перспективи інтеграції України в систему світових фінансів

  • Розділ 41. УКРАЇНА І МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Огляд основних проектів Всесвітнього банку в Україні

  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • Висновки

  • КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

  • ПОЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ

  • Реструктуризація боргів

  • Рух капіталів

  • ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Термінологічний словник