• 3. Рішення посилити взаємну співпрацю з тим, щоб уникнути ситуації, коли б ті чи інші країни залучали або обмежували інвестиції на шкоду іншим країнам.
• 4. Добровільне прийняття певних принципів добросовісного ведення ділових операцій, які міністри країн—членів ОЕСР колективно рекомендуватимуть ТНК, що здійснюють свою діяльність на території відповідних країн.
• 5. Домовленість про взаємні консультації з кожної названої вище проблеми.
ОЕСР періодично офіційно переглядає принципи поведінки ТНК та інші пункти Декларації з метою внесення відповідних змін.
Декларація передбачає використання чотирьох інструментів міжнародної співпраці у сфері іноземного інвестування.
Інструмент і. Директиви ОЕСР щодо поведінки багатонаціональних компаній (OECD Guidelines for Multinational Enterprises). Цей документ є фактично збіркою рекомендацій урядів країн щодо бажаних параметрів поведінки транснаціональних компаній, які оперують на території цих країн або там розміщуються.
Інструмент 2. Надання національного режиму. Національний режим — це зобов'язання країни ставитися до підприємства, що функціонує на її території, але контролюється резидентами іншої країни, таким самим чином, що й до національних підприємств, які працюють у подібних умовах.
Даний інструмент відрізняється від Кодексу лібералізації операцій з капіталом тим, що забезпечує нед искри мі на цію саме діяльності підприємств, тоді як Кодекс передбачає недис-кримінацію права іноземців на створення підприємства.
Крім того, Кодекс є юридично обов'язковим документом для країн—членів ОЕСР, тоді як названий інструмент — ні: для країн—членів ОЕСР установлення національного режиму для підприємств нерезидентів на їхній території є добровільною справою. Разом з тим у 1988 р. всі члени ОЕСР взяли на себе зобов'язання утриматися від запровадження нових винятків із національного режиму (standstill pledge).
Процедури, спрямовані на заохочення якомога повнішого застосування національного режиму, визначені в рішенні Ради ОЕСР (грудень 1991 p.). Рішення має додаток з переліком винятків з національного режиму, про які повідомили уряди країн-членів і які були прийняті Радою. Нові члени ОЕСР повинні дотримуватися Декларації та рішення стосовно міжнародних інвестицій. Винятки з національного режиму періодично аналізуються Комітетом з питань іноземних інвестицій.
Сьогодні національний режим став одним з фундаментальних принципів економічної політики країн—членів ОЕСР. Наявні винятки стосуються обмеженої кількості галузей: гірничодобувної промисловості, транспорту, рибальства, радіомовлення, телебачення та телекомунікацій. Але навіть у цих сферах винятки є вельми обмеженими та мають тенденцію до зменшення.
Інструмент 3. Усунення суперечностей у вимогах до діяльності іноземних інвесторів. Мова йде про співпрацю країн, що підписали Декларацію, з метою уникнути або мінімізувати застосування суперечливих вимог до іноземних інвесторів.
Інструмент 4, Позитивні та негативні стимули іноземного інвестування. Фактично йдеться про забезпечення максимальної прозорості у сфері національного регулювання виробничо-комерційної діяльності іноземних інвесторів.
Кодекс лібералізації операцій з капіталом (Code of Liberalization of Capital Movements)
Сьогодні Кодекс є фактично єдиним багатостороннім інструментом, мета якого полягає у сприянні всебічній лібералізації операцій з капіталом. За змістом цей документ являє собою сукупність юридично обов'язкових правил, які передбачають поступову недискримінаційну лібералізацію операцій з капіталом, усунення обмежень права надавати фінансові послуги. Всі заходи, що не відповідають вимогам Кодексу, виносяться в окремий перелік як застереження відповідної країни. Контроль за імплементацією Кодексу здійснюється шляхом моніторингу національної економічної політики у відповідній сфері.
Кодекс лібералізації операцій з капіталом було прийнято в 1961 p., але потім він кілька разів переглядався:
• в 1964 р. положення Кодексу були поширені на операції з нерухомістю, кредитування міжнародних комерційних операцій, фінансові кредити та позики, фізичний рух капіталу;
• в 1973 р. було прийнято рішення щодо лібералізації операцій з інструментами колективного інвестування;
• в 1984 р. положення Кодексу поширено на операції, пов'язані із заснуванням компаній нерезидентами;
• в 1989 р. до Кодексу було внесено доповнення про лібералізацію короткострокових операцій на грошовому ринку та таких нових форм фінансування, як свопи, ф'ючерси та
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ“ на сторінці 2. Приємного читання.
