Система абсолютних і відносних показників платоспроможності країни дає всебічне уявлення про становище країни як світового боржника. Цей комплекс показників використовується при дослідженні можливостей зовнішнього фінансування країни, при вирішенні питання про надання їй фінансування по офіційній лінії, при розгляді питання про банківські кредити та приватні інвестиції.
Інтеграція країн, що розвиваються, у систему міжнародних фінансів і величезні обсяги зовнішнього фінансування, що надійшли в ці країни у 70-ті роки, стали могутнім стимулом їхнього економічного розвитку. Водночас іноземне банківське кредитування країн, що розвиваються, відбувалося без належного обліку абсорбційних можливостей їхніх економік. Світова економічна криза 1980—1982 рр. призвела до порушень господарських і валютно-фінансових зв'язків між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, і це наблизило кризу зовнішньої заборгованості цих країн.
Зокрема, зниження їхніх експортних надходжень зумовило загострення проблем зі здійсненням необхідних платежів за боргом у визначений термін і в необхідному обсязі. У відповідь країни-кредитори різко підсилили жорсткість умов зовнішнього фінансування дебіторів, а в деяких випадках через зростання кредитних ризиків цілком згорнули фінансові відносини з ненадійними партнерами. Скорочення зовнішнього фінансування погіршило внутрішньогосподарську ситуацію в країнах, що розвиваються, поставивши їх на грань фінансового краху.
Основною зміною в підходах кредиторів до вирішення проблеми заборгованості країн, що розвиваються, є перехід від стратегії продовження строків виплати заборгованості до скорочення її розміру. Позитивною зміною в підходах країн-боржників є намагання вирішити цю проблему колективно та шляхом проведення переговорів з кредиторами.
Реструктуризація зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються, відбувається шляхом перенесення платежів, скорочення суми боргу та рекапіталізації. Переговори про вирішення проблеми заборгованості за офіційними кредитами проводяться в рамках Паризького клубу, а за банківськими — в рамках комітетів комерційних банків-кредиторів, зокрема Лондонського клубу приватних кредиторів, та за підтримки МВФ і МБРР. Для скорочення обсягу офіційної заборгованості використовуються базові умови, розроблені "великою сімкою", Паризьким клубом і МВФ/МБРР. Для вирішення проблеми заборгованості найбідніших країн застосовується Ініціатива НІРС, допомога в межах якої обумовлюється успішним здійсненням країною-боржником економічних реформ та реалізацією Стратегії подолання бідності.
Основні терміни і поняття
консолідація позик, реструктуризація боргу, Лондонський клуб, Паризький клуб, викуп боргу, сек 'юритизація боргу,
перенесення платежів, ре капіталізація, скорочення суми боргу, своп борг/акції, сталий зовнішній борг, облігації Брейді
Контрольні запитання
• 1. Чим зумовлена еволюція підходів кредиторів до вирішення проблеми зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються?
• 2. Які є механізми реструктуризації боргу?
• 3. Якою була роль облігацій Брейді у скороченні заборгованості країн, що розвиваються?
• 4. В чому полягає сутність свопу борг/акції?
• 5. Які базові умови реструктуризації офіційного боргу Ви знаєте?
• 6. Чим відрізняється Ініціатива НІРС від інших умов реструктуризації боргу?
ЛІТЕРАТУРА
Звонова Е. А. Международное внешнее финансирование в современной экономике. M., 2000.
Киреев А. П. Международная экономика. М., 1999.
Кузнецов В. С. Международный валютный фонд и мирохозяйственные связи. М., 2001.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Висновки“ на сторінці 1. Приємного читання.
