Валютно-фінансова конвергенція — умова макроекономічної стабільності

Міжнародні фінанси

В основу стабільності ЄВС закладено рамкові умови правового та інституцій ного характеру. Головною передумовою вступу до ЄВС є виконання країнами певних стабілізаційних вимог. Ці вимоги відповідають філософії Маастрихтського договору і передбачають дотримання так званих макроекономічних критеріїв валютно-фінансової конвергенції. Країни, які передають компетенцію з проведення грошової політики Європейському центральному банкові, передусім повинні бути здатними забезпечити тривалу економічну стабільність у спільному грошово-валютному просторі.

Конвергенція — це зменшення розриву (зближення) в показниках економічного розвитку між національними державами.

Розрізняють поняття реальної і номінальної конвергенції. Під номінальною конвергенцією слід розуміти зближення таких номінальних змінних, як ціни, виробничі витрати та валютні курси. Реальна конвергенція характеризує зниження різниці в таких реальних змінних, як продуктивність праці, доходи та рівень життя.

Створення європейського спільного ринку сприяло посиленню як реальної, так і номінальної конвергенції країн ЄС. Проте неможливо гарантувати стабільність номінальної та реальної конвергенції доти, доки вони не супроводжуватимуться інсти-туційною конвергенцією, тобто гармонізацією діяльності економічних інституцій та практики, а також установленням рамкових умов, які служать орієнтиром для поведінки окремих суб'єктів ринку. Заснування Європейської системи центральних банків є важливим компонентом інституцінної конвергенції у сфері грошової політики. Проте компетенція в таких сферах, як-от фінансова або регулювання ринку робочої сили, залишається на національному рівні. Для підвищення ефективності економічної політики в межах інтегрованого союзу ці елементи на подальших етапах інтеграції мають також бути гармонізовані й перенесені на наднаціональний рівень.

Стаття 109і Маастрихтського договору передбачає певну процедуру вступу країн у ЄВС, яка складається з таких етапів:

• Європейська комісія разом з Європейським центральним банком (для перших членів ЄВС — Європейський валютний інститут) у своїх звітах дають оцінку стану економічної та інституцій но-правової конвергенції кандидатів;

• на підставі оцінок Європейської комісії та Європейського центрального банку Рада міністрів економіки та фінансів ЄС (ЕСОИШ) разом з Європейським парламентом рекомендує кандидатів до участі в ЄВС Європейській Раді глав держав та урядів;

• на підставі рекомендацій Ради міністрів економіки та фінансів ЄС і Європейського парламенту Європейська Рада глав держав та урядів кваліфікованою більшістю голосів (кваліфікована більшість голосів Європейської Ради дорівнює 62 голосам, разом Рада має 87 голосів) ухвалює рішення про те, які країни дотрималися умов для введення спільної валюти. Зазначимо, що із розширенням ЄС на Схід кількість голосів Ради ЄС значно збільшиться. У цьому зв'язку можуть бути переглянуті правила щодо визначення кваліфікованої більшості голосів, оскільки країни Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) є переважно невеликими як за кількістю населення, так і ВВП.

Маастрихтський договір визначає такі критерії валютно-фінансової конвергенції:

• досягнення належного рівня цінової стабільності. Рівень інфляції в країні — потенційній учасниці ЄВС за рік, що передував року перевірки, має не більше ніж на 1,5 % перевищувати середній показник інфляції в трьох країнах ЄС з найнижчими показниками інфляції;

• забезпечення належного стану фінансових показників у довготривалому періоді з метою запобігання надмірному бюджетному дефіциту та надмірній державній заборгованості. Дефіцит бюджету країни має становити не більше 3 % ВВП (референтно, тобто максимально допустима, величина). Згідно зі ст. 104с Маастрихтського договору ця вимога може вважатися виконаною тоді, коли рівень дефіциту перевищує референтну величину, але протягом останнього часу невпинно наближався до неї і на час перевірки майже досяг 3%-ї позначки. Під надмірною державною заборгованістю мається на увазі відношення фактичних державних боргів до ВВП, яке не перевищує встановлену референтну величину заборгованості (60% ВВП). Ця умова, згідно з Маастрихтським договором, також може вважатися виконаною тоді, коли рівень заборгованості перевищує референтну величину, але протягом останнього часу невпинно наближався до неї і на час перевірки майже досяг 60%-ї позначки;

• дотримання протягом останніх двох років діапазону коливань валютних курсів у межах механізму валютних курсів Європейської валютної системи без девальвації валют щодо валют інших членів (згаданий діапазон дорівнює ±15 %. Між Німеччиною та Нідерландами до вступу в ЄВС існувала двостороння домовленість підтримувати діапазон +2,25 %);

• уніфікація довгострокових процентних ставок. За рік до перевірки рівень номінальних довгострокових процентних ставок (наприклад, за 10-річними державними цінними паперами) потенційного члена ЄВС має не більш ніж на 2,0 % перевищувати середній рівень довгострокових процентних ставок у трьох країнах ЄС, у яких ці ставки є найнижчими. Незважаючи на недотримання фінансових критеріїв переважною більшістю кандидатів, за рекомендацією Європейської комісії всі країн и-штрафники, крім Греції, отримали "зелене світло" для членства у ЄВС. Це є відвертим порушенням умов фінансової конвергенції, яка допускає перевищення рівнем заборгованості встановленої референтної величини лише за умови, якщо квота заборгованості швидко знижається та невпинно наближається до референтної величини.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Валютно-фінансова конвергенція — умова макроекономічної стабільності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Частина 1. Світова і фінансова система

  • Особливості міжнародних фінансових відносин доби Середньовіччя

  • Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.

  • ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

  • Висновки

  • ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • ЧИННИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

  • НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

  • Висновки

  • ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Міжнародні валютні ринки

  • МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СПРАВА

  • Фінансова система ТНК

  • МІЖНАРОДНІ ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • Висновки

  • Розділ 4. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ . ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • Бреттон - Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Висновки

  • Економічне підґрунтя

  • Структура Європейської системи центральних банків

  • КРИТЕРІЇ ВАЛЮТНО ФІНАНСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

  • Оптимальні валютні зони як теоретична основа регіональних валютних угруповань

  • Валютно-фінансова конвергенція — умова макроекономічної стабільності
  • РОЛЬ ЄВРО В МІЖНАРОДНІЙ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

  • Валюта міжнародних депозитів та інвестицій

  • Передумови перетворення евро на ключову валюту

  • Висновки

  • Розділ 6. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

  • КОНЦЕПЦІЯ РЕЗИДЕНТНОСТІ

  • Рахунок поточних операцій

  • Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами

  • ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАПИСУ ОПЕРАЦІЙ У ПЛАТІЖНОМУ БАЛАНСІ

  • Частина 2. Світовий фінансовий ринок

  • Передумови створення валютних ринків

  • ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • УЧАСНИКИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • Брокерські (маклерські) фірми

  • Поняття та види валютних позицій

  • Висновки

  • РИНОК ЄВРОВАЛЮТ

  • СНОВНІ СЕГМЕНТИ ЄВРОВАЛЮТНОГО РИНКУ

  • ОПЕРАЦІЇ НА РИНКУ ЄВРОВАЛЮТ

  • Часова структура і форвардна крива дохідності

  • Особливості ринку євровалют

  • Висновки

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТНІ РИНКИ

  • Експортні кредити

  • СУБ'ЄКТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • СИНДИКОВАНІ ЄВРОКРЕДИТИ

  • СУВЕРЕННІ БОРЖНИКИ НА РИНКУ НЕСЕК'ЮРИТИЗОВАНИХ КРЕДИТІВ І ПОЗИК

  • Цільові позики

  • Висновки

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ РИНКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів

  • ВАЛЮТНА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновок

  • МІЖНАРОДНІ ОБЛІГАЦІЇ: ОСНОВИ

  • Оцінка кредитного ризику і рейтинг на міжнародному ринку облігацій

  • РИНКИ ІНОЗЕМНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • Емісія та обіг іноземних облігацій

  • Ринок іноземних облігацій Швейцарії

  • РИНКИ ЄВРООБЛІГАЦІЙ

  • Єврооблігації як фінансовий інструмент

  • Основні інструменти ринку єврооблігацій

  • Первинний ринок єврооблігацій

  • Розвиток вторинного ринку єврооблігацій

  • Торгівля єврооблігаціями

  • ГЛОБАЛЬНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

  • Програми середньострокових нот США

  • Розділ 12. МІЖНАРОДНИЙ РИНОК АКЦІЙ

  • ІНОЗЕМНІ АКЦІЇ ТА ЄВРОАКЦІЇ

  • Фактори розвитку ринку іноземних акцій

  • Європейський ринок іноземних акцій

  • Ринок іноземних акцій Великої Британії

  • Ринок іноземних акцій США

  • РИНОК ДЕПОЗИТАРНИХ РОЗПИСОК

  • Типи програм депозитарних розписок

  • Переваги фінансування та інвестування через механізм депозитарних розписок

  • МІЖНАРОДНІ (СВІТОВІ) ІНДЕКСИ АКЦІЙ

  • Висновок

  • Розділ 13. РИНКИ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

  • Ланцюжок біржових наказів

  • ОПЦІОНИ

  • СВОПИ

  • Види свопів

  • СИНТЕТИЧНІ ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ

  • "Уповільнені" свопи і свопи з метою пролонгування позиції

  • Перкс

  • Частина 3. Світові фінансові центри

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН

  • Париж

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • ОФШОРНІ ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ

  • Умови діяльності в офшорних центрах

  • ВИСНОВКИ

  • ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЄДНАННЯ ЛОНДОНА ДО ЄВРОЗОНИ

  • Частина 4. Міжнародна банківська справа

  • ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • КОНЦЕПЦІЯ ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • Висновки

  • РЕГУЛЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

  • ПОСЛУГИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ТА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • Розділ 18. БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

  • ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • РОЗВИТОК СУЧАСНИХ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Частина 5. ТНК у світовому фінансовому середовищі

  • ВИЗНАЧЕНЯ ПІІ ТА ОЦІНКА ЇХНЬОГО ОБСЯГУ

  • ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ПІІ

  • МОТИВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ

  • Висновки

  • НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕРНАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ТРАНСАКЦІЙ

  • ТРАНСФЕРНІ ЦІНИ

  • Тарифний ефект

  • ПРИСКОРЕННЯ ТА ЗАТРИМУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ ("ЛІДЗ ЕНД ЛЕГЗ")

  • ЦЕНТРИ ПОВТОРНИХ РАХУНКІВ

  • ТРАНСФЕРИ КОМІСІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЮ

  • ТРАНСФЕРИ ДИВІДЕНДІВ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНІ КРЕДИТИ

  • ВИБІР ВАЛЮТИ РАХУНКІВ

  • Висновки

  • Розділ 21. МІЖНАРОДНЕ КОРОТКОСТРОКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ФІРМИ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • ФІНАНСУВАННЯ ВІД НЕБАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

  • Висновки

  • ІНОЗЕМНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • Висновки

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ ТНК

  • ПОДАТКОВІ УГОДИ

  • ОПОДАТКУВАННЯ ТНК У США

  • "ПОДАТКОВІ ГАВАНІ"

  • Висновки

  • Частина 6. Портфельне інвестування та управління ризиками

  • ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Зародження теорії портфельного інвестування

  • Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа

  • Висновки

  • ВАЛЮТНІ РИЗИКИ

  • Трансляційний ризик

  • Економічний ризик

  • ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК

  • РИЗИК УТРАТ ВІД ЗМІНИ КУРСУ АКЦІЙ

  • Частина 7. Міжнародні валютно-фінансові організації

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

  • МФО І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • ОФІЦІЙНА МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА РОЗВИТКОВІ: СУБ'ЄКТИ ТА ВИДИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ОМДР

  • Висновки

  • ПЕРЕДУМОВИ ЗАСНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ

  • МЕТА І ФУНКЦІЇ МВФ

  • СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ МВФ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ФОНДУ ТА ЙОГО КЕРІВНІ ОРГАНИ

  • КРЕДИТНІ РЕСУРСИ МВФ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Еволюція ролі золота

  • СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ

  • Звичайні механізми фінансування

  • Спеціальні механізми фінансування

  • Пільгове кредитування

  • Висновки

  • Розділ 28. ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

  • Організаційна структура МБРР

  • Кредитна політика МБРР

  • Кредитні операції МБРР

  • МБРР і спільне фінансування

  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ РОЗВИТКУ

  • Кредитування МАР

  • МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ

  • МФК і приватизація

  • БАГАТОСТОРОННЯ АГЕНЦІЯ ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Висновки

  • З історії банку міжнародних розрахунків

  • Органи управління Банком

  • ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, ОПЕРАЦІЇ БМР

  • БМР як форум для міжнародного валютного та фінансового співробітництва

  • БМР як агент та довірена особа

  • Висновки

  • СПІЛЬНІ РИСИ РЕГІОНАЛЬНИХ БАНКІВ І МІЖНАРОДНОГО БАНКУ РЕКОНСТРУКЦІЇ Й РОЗВИТКУ

  • МІЖАМЕРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АЗІЙСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АФРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • СУБРЕГІОНАЛЬНІ БАНКИ РОЗВИТКУ

  • Висновки

  • ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСУВАННЯ І ОПЕРАЦІЇ

  • Кредитування

  • Інвестиції в акціонерний капітал

  • Частина 8. Механізм функціонування світових фінансів

  • УГОДИ НА ТЕРМІН

  • Методи котирувань форвардного курсу

  • Особливості ф'ючерсних угод

  • ОПЦІОННІ УГОДИ

  • Механізм здійснення опціонної угоди

  • ОПЕРАЦІЇ "СВОП"

  • ВАЛЮТНИЙ АРБІТРАЖ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

  • Розділ 33. МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

  • НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • СИСТЕМА TARGET ЯК НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТА ВАЛЮТНОГО СОЮЗУ

  • ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОЇ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ ELLIPS

  • Висновки

  • Розділ 34. СТРАХУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Висновки

  • ВИДИ ЛІЗИНГУ

  • СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

  • ПЕРЕВАГИ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

  • Висновки

  • ПОНЯТТЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

  • СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

  • Електронні платіжні системи

  • Інтернет-трейдинг

  • ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

  • Висновки

  • Міжнародний контроль за рухом капіталу

  • ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ

  • Світова організація торгівлі: торгівля послугами та пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

  • ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок

  • ГЛОБАЛЬНІ ПОДАТКИ

  • Висновки

  • Розділ 38. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ:

  • БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Базельський комітет із платіжних систем та розрахунків

  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновки

  • Розділ 39. УРЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ

  • ПІДХОДИ КРЕДИТОРІВ ТА БОРЖНИКІВ ДО ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • МЕХАНІЗМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • Вторинний ринок зовнішніх боргів

  • Реорганізація офіційного боргу

  • Висновки

  • Частина 10. Проблеми і перспективи інтеграції України в систему світових фінансів

  • Розділ 41. УКРАЇНА І МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Огляд основних проектів Всесвітнього банку в Україні

  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • Висновки

  • КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

  • ПОЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ

  • Реструктуризація боргів

  • Рух капіталів

  • ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Термінологічний словник