Кредитні операції МБРР

Міжнародні фінанси

Увесь спектр позик, які надає МБРР, поділяється на дві великі групи — інвестиційні позики (investment lending) і системні кредити на структурну перебудову економіки (adjustment loans). Тривалий час основна частина фінансової й технічної допомоги МБРР тим своїм країнам-членам, що розвиваються, здійснювалась у вигляді надання позик під конкретні проекти. Які особливості інвестиційного кредитування Банку? МБРР є і кредитною установою, і установою розвитку. І кожний проект, що фінансується, має відповідати обом умовам, що випливають із завдань

Банку: з одного боку, сприяти економічному розвиткові країни-позичальниці; з іншого — забезпечувати повернення позичених коштів. Звичайно МБРР не фінансує повної суми витрат за проектом. Надані позики забезпечують лише витрати на фінансування загальної вартості проекту в іноземній валюті. Решта витрат має покриватися за рахунок внутрішніх джерел фінансування або інших зовнішніх джерел. Причому позичальник або держава повинні покрити деяку частку або всю суму витрат у місцевій валюті.

Традиційними об'єктами фінансування МБРР є такі елементи базової інфраструктури, як шляхи, зв'язок, транспорт і енергопостачання, які вирізняються передусім високою капіталомісткістю і відносно низькою рентабельністю. Упродовж перших двох десятиріч своєї діяльності МБРР 2/3 загального обсягу позик надавав на проекти з виробництва електроенергії й забезпечення транспортних перевезень. І хоча проекти з організації інфраструктури й досі залишаються важливою ланкою фінансової діяльності Банку, в останні роки він значно урізноманітнив свою діяльність. Акцент перенесено з традиційних проектів розвитку базової інфраструктури на ширші програми, мета яких полягає в забезпеченні економічного зростання та удосконаленні розподілу доходів. Скоротилося фінансування великих промислових проектів, значно розширилися напрями надання позик: з'явилися позики на розвиток сільського господарства, розробку родовищ нафти і газу, міське будівництво і розвиток комунально-побутових послуг, водопостачання, розвиток малих підприємств приватного сектора, удосконалення освіти, розв'язання проблеми харчування тощо. Зазнала змін і політика фінансування великих інфраструктурних проектів, насамперед тих, які завдавали шкоди навколишньому середовищу або спричиняли значне перенаселення в місцях реалізації проектів, і були приводом серйозних претензій до Банку. Так, з діяльністю МБРР пов'язано не менш як 3 % переселень у світі, в результаті яких навіть створилася категорія так званих "біженців розвитку".

За час діяльності Банку значно змінився і сам характер фінансування проектів. Проект 50-х років у певному розумінні був "замкненим" проектом. Його розробляли і контролювали іноземні консультанти, виконували іноземні підрядники та постачальники. Керували здійсненням проекту теж іноземці. Звичайно аналізові підлягали технічна і фінансова життєздатність, управління та організація проекту. Але при цьому мало уваги приділялося раціональному використанню в межах проекту наявних ресурсів країни, відповідності проекту рівневі розвитку і структурі галузі, взаємному впливу галузі на проект та проекту на подальший розвиток галузі, соціокультурним та демографічним особливостям населення країни-позичальниці.

Але вже з 70-х років проект, що фінансується Банком, являє собою інтегрований пакет товарів і послуг (поширення знань, освіти, кредит, маркетинг, інфраструктура, дослідження тощо), спрямований передусім на підвищення продуктивності праці і, відповідно, рівня життєвих стандартів позичальника. До уваги стали брати економію витрат при розробці й виборі відповідної техніки, більші можливості надані місцевим організаціям-підряд-никам, які дістали змогу самостійно готувати технічне завдання, проводити тендери й обирати фірми для виконання робіт за проектом. Почала застосовуватися система моніторингу й оцінки реалізації проекту, щоб мати змогу коригувати його в міру здійснення. Загалом більша увага стала приділятися розподілу доходів і зайнятості населення, впливу на довкілля і подолання соціальних та культурних обмежень.

Суттєвих змін зазнала стратегія фінансування розвитку, спрямована на зменшення бідності в країнах, що розвиваються. Спочатку основу діяльності МБРР становила "теорія проникнення", згідно з якою вигоди від економічного зростання в кінцевому підсумку отримують значні маси бідного населення. Але практика показала, що не бідні верстви населення, а, навпаки, заможні дістають найбільші вигоди від реалізації проектів. Тому ще з 70-х років МБРР перейшов до іншої стратеги, яка поєднує прискорене економічне зростання і безпосередню допомогу бідним верствам населення через конкретні інвестиційні програми.

Особливу увагу проектам, від яких виграють найбідніші верстви населення, МБРР почав приділяти з початку 90-х років. Була розроблена стратегія боротьби з бідністю в країнах-членах. Вона охоплює кілька напрямів:

• проведення оцінки рівня бідності всіх країн-позичальниць;

• підтримка державних заходів, спрямованих на зміцнення системи соціального захисту і розширення доступу бідних верств населення до соціальних послуг через створення цільових програм соціальної допомоги;

• пріоритет інвестуванню, здатному безпосередньо вплинути на добробут бідніших верств за допомогою підвищення продуктивності праці та залучення їх як активних членів у процес розвитку.

Безпосереднє залучення бідних груп населення до економічної діяльності здійснюється переважно через кредитування розвитку трудомісткого виробництва, зокрема землеробства і малих підприємств. Загалом же вживані МБРР заходи боротьби з бідністю охоплюють різноманітні сектори і передбачають інвестиції в розвиток системи освіти, охорону довкілля, розвиток сільської місцевості і міст, розширення економічних можливостей для жінок, охорону здоров'я, харчування, розвиток приватного сектора тощо.

На здійснення стратегії Банку з подолання бідності впливають зовнішні фактори, такі як воєнні конфлікти, фінансові кризи і т.д., але найбільшою мірою — глобалізація та інтеграція світової економіки. Сьогоднішній підхід МБРР базується на тому, що хоча глобалізація й надає нові можливості для подолання бідності, але вона створює також істотні ризики, пов'язані з маргіналізацією і зубожінням населення країн, що розвиваються. Нині заходи боротьби з бідністю розвиваються за трьома напрямами: активізація участі незаможного населення у процесі ухвалення рішень; соціальний захист від економічних негараздів, спричинених швидкими змінами у світовому середовищі; створення матеріальної бази для подолання бідності. А власне стратегія Банку переорієнтована з аналізу проблем бідності й моніторингу того, як використовуються надані ресурси, на вироблення політики допомоги для боротьби з бідністю та оцінку ефективності діяльності на основі конкретних результатів.

Як уже згадувалося, протягом багатьох років Банк зосереджував увагу на фінансуванні індивідуальних проектів, куди спрямовувалася більшість його кредитних ресурсів. Але з 80-х років МБРР почав збільшувати позики, спрямовані на загальне вдосконалення економічної політики країн, що розвиваються. Зміни у фінансовій політиці МБРР були спричинені тим, що його досвід показав — за відсутності необхідних економічних і політичних передумов навіть ефективні проекти не здатні забезпечити довгострокового економічного зростання країн, що розвиваються. Відтак важливе місце у кредитній політиці МБРР посіло так зване стабілізаційне кредитування — фінансування програм структурної перебудови і галузевої адаптації, тобто галузевих реформ, не пов'язаних з проектами. 1 в 1999 р. вперше за історію Банку обсяг кредитування структурних перетворень перевищив 50 % загальної суми зарезервованих коштів.

Загальна мета таких позик — допомога в подоланні труднощів макроекономічного характеру та усунення "їхніх причин. Так, позики структурного регулювання мають на меті фінансову підтримку трансформації економічної політики і здійснення інституційних реформ. Програми галузевих реформ охоплюють структурну перебудову найважливіших секторів економіки, зокрема оптимізацію їхньої організаційної структури і системи стимулювання (тарифів, ціноутворення, податків тощо). Політика структурного коригування здійснюється МБРР спільно з МВФ. Власне структурне регулювання пропонується МВФ у вигляді певної макроекономічної програми, а пізніше стає головною умовою надання позик Банком. Загалом програми структурної перебудови передбачають підтримку тих реформ економічної політики і господарської реорганізації, які спрямовані на зменшення незбалансованості в зовнішній торгівлі, скорочення бюджетних дефіцитів і зменшення інфляції. Такі заходи, як приватизація державних підприємств, скорочення державних видатків, девальвація національної валюти, а також експортозорієнтована політика, яку впроваджує МБРР, у цілому сприяють залученню іноземних інвестицій, розвиткові приватного підприємництва, зростанню сукупного доходу в країні-реципієнті. Однак, як правило, здійснення таких програм супроводжується скороченням субсидій для бідних верств населення, падінням доходів населення, зростанням майнового розшарування у суспільстві.

Значну частину (до 90 %) загального обсягу кредитних операцій МБРР становить технічна допомога країнам-позичаль-ницям. Більша частина (85 %) цієї допомоги спрямовується в компоненти проектів, решта — в самостійні проекти технічної допомоги. Звичайно технічна допомога МБРР передує традиційним кредитним операціям і охоплює дві великі категорії послуг — інженерно-консультаційні послуги та адміністративно-організаційну допомогу. Відповідно вона поділяється на "жорстку" — технічну допомогу на рівні проектів у сфері фізичних інвестицій та "м 'яку " — технічну допомогу інституційному розвиткові, спрямовану на розв'язання проблем у сфері розробки політики. Частка "м'якої" допомоги становить близько 2/3 загального вартісного обсягу технічної допомоги, що фінансується МБРР. Практично всі інвестиційні проекти містять компоненти технічної допомоги інституцій ному розвиткові. "М'яка" технічна допомога має як прикладне, так і політичне застосування. Вона передбачає консультування урядів країн, що розвиваються, з питань державної політики у сфері структурної перебудови економіки, освіти, захисту промисловості й розвитку приватного сектора, управління державним сектором та реформи державного апарату тощо. Звичайно питання, пов'язані з розробкою економічної політики, є дискусійними, тому керування "м'якою" допомогою та її реалізація в країнах, що розвиваються, викликає багато проблем і суперечностей.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кредитні операції МБРР“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Частина 1. Світова і фінансова система

  • Особливості міжнародних фінансових відносин доби Середньовіччя

  • Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.

  • ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

  • Висновки

  • ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • ЧИННИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

  • НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

  • Висновки

  • ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Міжнародні валютні ринки

  • МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СПРАВА

  • Фінансова система ТНК

  • МІЖНАРОДНІ ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • Висновки

  • Розділ 4. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ . ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • Бреттон - Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Висновки

  • Економічне підґрунтя

  • Структура Європейської системи центральних банків

  • КРИТЕРІЇ ВАЛЮТНО ФІНАНСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

  • Оптимальні валютні зони як теоретична основа регіональних валютних угруповань

  • Валютно-фінансова конвергенція — умова макроекономічної стабільності

  • РОЛЬ ЄВРО В МІЖНАРОДНІЙ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

  • Валюта міжнародних депозитів та інвестицій

  • Передумови перетворення евро на ключову валюту

  • Висновки

  • Розділ 6. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

  • КОНЦЕПЦІЯ РЕЗИДЕНТНОСТІ

  • Рахунок поточних операцій

  • Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами

  • ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАПИСУ ОПЕРАЦІЙ У ПЛАТІЖНОМУ БАЛАНСІ

  • Частина 2. Світовий фінансовий ринок

  • Передумови створення валютних ринків

  • ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • УЧАСНИКИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • Брокерські (маклерські) фірми

  • Поняття та види валютних позицій

  • Висновки

  • РИНОК ЄВРОВАЛЮТ

  • СНОВНІ СЕГМЕНТИ ЄВРОВАЛЮТНОГО РИНКУ

  • ОПЕРАЦІЇ НА РИНКУ ЄВРОВАЛЮТ

  • Часова структура і форвардна крива дохідності

  • Особливості ринку євровалют

  • Висновки

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТНІ РИНКИ

  • Експортні кредити

  • СУБ'ЄКТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • СИНДИКОВАНІ ЄВРОКРЕДИТИ

  • СУВЕРЕННІ БОРЖНИКИ НА РИНКУ НЕСЕК'ЮРИТИЗОВАНИХ КРЕДИТІВ І ПОЗИК

  • Цільові позики

  • Висновки

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ РИНКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів

  • ВАЛЮТНА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновок

  • МІЖНАРОДНІ ОБЛІГАЦІЇ: ОСНОВИ

  • Оцінка кредитного ризику і рейтинг на міжнародному ринку облігацій

  • РИНКИ ІНОЗЕМНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • Емісія та обіг іноземних облігацій

  • Ринок іноземних облігацій Швейцарії

  • РИНКИ ЄВРООБЛІГАЦІЙ

  • Єврооблігації як фінансовий інструмент

  • Основні інструменти ринку єврооблігацій

  • Первинний ринок єврооблігацій

  • Розвиток вторинного ринку єврооблігацій

  • Торгівля єврооблігаціями

  • ГЛОБАЛЬНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

  • Програми середньострокових нот США

  • Розділ 12. МІЖНАРОДНИЙ РИНОК АКЦІЙ

  • ІНОЗЕМНІ АКЦІЇ ТА ЄВРОАКЦІЇ

  • Фактори розвитку ринку іноземних акцій

  • Європейський ринок іноземних акцій

  • Ринок іноземних акцій Великої Британії

  • Ринок іноземних акцій США

  • РИНОК ДЕПОЗИТАРНИХ РОЗПИСОК

  • Типи програм депозитарних розписок

  • Переваги фінансування та інвестування через механізм депозитарних розписок

  • МІЖНАРОДНІ (СВІТОВІ) ІНДЕКСИ АКЦІЙ

  • Висновок

  • Розділ 13. РИНКИ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

  • Ланцюжок біржових наказів

  • ОПЦІОНИ

  • СВОПИ

  • Види свопів

  • СИНТЕТИЧНІ ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ

  • "Уповільнені" свопи і свопи з метою пролонгування позиції

  • Перкс

  • Частина 3. Світові фінансові центри

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН

  • Париж

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • ОФШОРНІ ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ

  • Умови діяльності в офшорних центрах

  • ВИСНОВКИ

  • ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЄДНАННЯ ЛОНДОНА ДО ЄВРОЗОНИ

  • Частина 4. Міжнародна банківська справа

  • ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • КОНЦЕПЦІЯ ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • Висновки

  • РЕГУЛЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

  • ПОСЛУГИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ТА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • Розділ 18. БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

  • ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • РОЗВИТОК СУЧАСНИХ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Частина 5. ТНК у світовому фінансовому середовищі

  • ВИЗНАЧЕНЯ ПІІ ТА ОЦІНКА ЇХНЬОГО ОБСЯГУ

  • ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ПІІ

  • МОТИВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ

  • Висновки

  • НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕРНАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ТРАНСАКЦІЙ

  • ТРАНСФЕРНІ ЦІНИ

  • Тарифний ефект

  • ПРИСКОРЕННЯ ТА ЗАТРИМУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ ("ЛІДЗ ЕНД ЛЕГЗ")

  • ЦЕНТРИ ПОВТОРНИХ РАХУНКІВ

  • ТРАНСФЕРИ КОМІСІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЮ

  • ТРАНСФЕРИ ДИВІДЕНДІВ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНІ КРЕДИТИ

  • ВИБІР ВАЛЮТИ РАХУНКІВ

  • Висновки

  • Розділ 21. МІЖНАРОДНЕ КОРОТКОСТРОКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ФІРМИ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • ФІНАНСУВАННЯ ВІД НЕБАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

  • Висновки

  • ІНОЗЕМНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • Висновки

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ ТНК

  • ПОДАТКОВІ УГОДИ

  • ОПОДАТКУВАННЯ ТНК У США

  • "ПОДАТКОВІ ГАВАНІ"

  • Висновки

  • Частина 6. Портфельне інвестування та управління ризиками

  • ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Зародження теорії портфельного інвестування

  • Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа

  • Висновки

  • ВАЛЮТНІ РИЗИКИ

  • Трансляційний ризик

  • Економічний ризик

  • ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК

  • РИЗИК УТРАТ ВІД ЗМІНИ КУРСУ АКЦІЙ

  • Частина 7. Міжнародні валютно-фінансові організації

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

  • МФО І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • ОФІЦІЙНА МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА РОЗВИТКОВІ: СУБ'ЄКТИ ТА ВИДИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ОМДР

  • Висновки

  • ПЕРЕДУМОВИ ЗАСНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ

  • МЕТА І ФУНКЦІЇ МВФ

  • СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ МВФ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ФОНДУ ТА ЙОГО КЕРІВНІ ОРГАНИ

  • КРЕДИТНІ РЕСУРСИ МВФ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Еволюція ролі золота

  • СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ

  • Звичайні механізми фінансування

  • Спеціальні механізми фінансування

  • Пільгове кредитування

  • Висновки

  • Розділ 28. ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

  • Організаційна структура МБРР

  • Кредитна політика МБРР

  • Кредитні операції МБРР
  • МБРР і спільне фінансування

  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ РОЗВИТКУ

  • Кредитування МАР

  • МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ

  • МФК і приватизація

  • БАГАТОСТОРОННЯ АГЕНЦІЯ ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Висновки

  • З історії банку міжнародних розрахунків

  • Органи управління Банком

  • ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, ОПЕРАЦІЇ БМР

  • БМР як форум для міжнародного валютного та фінансового співробітництва

  • БМР як агент та довірена особа

  • Висновки

  • СПІЛЬНІ РИСИ РЕГІОНАЛЬНИХ БАНКІВ І МІЖНАРОДНОГО БАНКУ РЕКОНСТРУКЦІЇ Й РОЗВИТКУ

  • МІЖАМЕРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АЗІЙСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АФРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • СУБРЕГІОНАЛЬНІ БАНКИ РОЗВИТКУ

  • Висновки

  • ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСУВАННЯ І ОПЕРАЦІЇ

  • Кредитування

  • Інвестиції в акціонерний капітал

  • Частина 8. Механізм функціонування світових фінансів

  • УГОДИ НА ТЕРМІН

  • Методи котирувань форвардного курсу

  • Особливості ф'ючерсних угод

  • ОПЦІОННІ УГОДИ

  • Механізм здійснення опціонної угоди

  • ОПЕРАЦІЇ "СВОП"

  • ВАЛЮТНИЙ АРБІТРАЖ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

  • Розділ 33. МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

  • НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • СИСТЕМА TARGET ЯК НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТА ВАЛЮТНОГО СОЮЗУ

  • ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОЇ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ ELLIPS

  • Висновки

  • Розділ 34. СТРАХУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Висновки

  • ВИДИ ЛІЗИНГУ

  • СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

  • ПЕРЕВАГИ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

  • Висновки

  • ПОНЯТТЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

  • СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

  • Електронні платіжні системи

  • Інтернет-трейдинг

  • ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

  • Висновки

  • Міжнародний контроль за рухом капіталу

  • ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ

  • Світова організація торгівлі: торгівля послугами та пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

  • ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок

  • ГЛОБАЛЬНІ ПОДАТКИ

  • Висновки

  • Розділ 38. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ:

  • БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Базельський комітет із платіжних систем та розрахунків

  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновки

  • Розділ 39. УРЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ

  • ПІДХОДИ КРЕДИТОРІВ ТА БОРЖНИКІВ ДО ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • МЕХАНІЗМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • Вторинний ринок зовнішніх боргів

  • Реорганізація офіційного боргу

  • Висновки

  • Частина 10. Проблеми і перспективи інтеграції України в систему світових фінансів

  • Розділ 41. УКРАЇНА І МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Огляд основних проектів Всесвітнього банку в Україні

  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • Висновки

  • КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

  • ПОЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ

  • Реструктуризація боргів

  • Рух капіталів

  • ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Термінологічний словник