ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ТА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

Міжнародні фінанси

Предметом відносин, що виникають у результаті міжнародної діяльності як центральних, так і комерційних банків, є: національна або іноземна валюта, колективна валюта (передусім міжнародна — СПЗ і європейська — євро), золото та інші дорогоцінні метали; платіжні документи (акредитиви, векселі й т. ін.) і цінні папери (акції, облігації тощо) в іноземній або колективній валютах та інші цінності, що функціонують у міжнародних валютно-кредитних операціях і міжнародних розрахунках. Учасниками валютно-кредитних, розрахункових та інших відносин, що виникають у результаті функціонування світового господарства, є як суб'єкти міжнародного публічного права (національні держави в особі різних державних органів, у тому числі центральні банки, і міждержавні — міжнародні, регіональні та інші — організації), так і суб'єкти міжнародного приватного права (національні й іноземні юридичні особи — фінансово-кредитні інституції, комерційні банки, транснаціональні корпорації, біржі тощо — і фізичні особи).

Міжнародна позиція центральних банків базується на їхніх міжнародних активах, до яких традиційно відносять:

• монетарні метали (щодо золота, то воно повинно мати пробу не нижче за 995);

• спеціальні права запозичення (СПЗ, Special drawing rights, SDR) — ця міжнародна розрахункова одиниця МВФ є високоліквідним активом центральних банків, зосередженим на їхніх рахунках у цій організації в межах наданих квот;

• резервну позицію у МВФ;

• валютні активи центральних банків, у тому числі банківські депозити, цінні папери, фінансові деривативи та інші активи, деноміновані в іноземній валюті;

• інші вимоги.

Зростання цих активів характеризують дані табл. 17.1.

Отже, міжнародні активи центральних банків формуються на базі їхніх золотовалютних резервів, які являють собою міжнародні високоліквідні активи країни, використовувані відповідними державними структурами для забезпечення стабільності національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу. Золотовалютні резерви можуть також слугувати джерелом покриття надмірних видатків уряду, обслуговувати валютні зобов'язання, забезпечувати у кризових умовах ліквідність інших активів на фінансових ринках тощо. Відповідно до чинного законодавства в Україні золотовалютними резервами вважаються відображені в балансі Національного банку України резерви, що охоплюють активи, визнані світовою спільнотою як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків. Золотовалютні резерви є одним з основних інструментів грошово-кредитного регулювання.

Таблиця 17.1

Міжнародні резерви країн світу (мли СПЗ на кінець періоду)

Міжнародні резерви країн світу

Міжнародні резерви часто стають запорукою стабільності національної грошової системи. Це наочно продемонструвала фінансова криза 1998 р., після якої центральні банки стали активно збільшувати свої резерви. Проте надмірне наїромадження резервів робить їх неефективними, тому необхідно визначати оптимальний рівень резервів, який залежить від типу курсоутво-рення (за фіксованих валютних курсів центральним банкам необхідні більші резерви), стабільності фінансової системи, рівня її розвитку (центральні банки країн, що розвиваються, потребують більших золотовалютних резервів), стану торговельного і платіжного балансу (центральний банк може використовувати резерви для покриття платіжного дисбалансу), ситуації на світовому фінансовому ринку тощо.

Останніми роками центральні банки відіграють досить активну роль на світових боргових ринках. Підвищенню ваги даної категорії інвесторів сприяло інтенсивне нагромадження золотовалютних резервів органами валютного регулювання. Організація й ефективне управління фінансовими ресурсами країни становить їхню головну функцію. Дана категорія інвесторів дуже обережна у виборі інвестиційної стратегії на ринку боргових зобов'язань. При цьому кожний центральний банк дотримується власної інвестиційної стратегії. Найпоширенішими є такі стратегії: 1) вкладати всі свої інвестиційні ресурси в короткострокові активи — депозити і короткострокові державні зобов'язання; 2) інвестувати основні резерви банків у короткострокові фінансові інструменти, що є найліквіднішими на ринку, а решту розміщати в довгострокові активи. Довгострокові активи надалі можна обміняти на інші папери для підвищення загального рівня прибутковості або для досягнення конкретних цілей портфельної стратегії. У минулому багато центральних банків обмежувалися розміщенням коштів у цінні папери з терміном обігу не більш ніж 5 років, однак нині спектр фінансових інструментів значно розширився, відповідно розширюються і диференціюються самі інвестиційні портфелі центральних банків.

Оскільки ризики за міжнародними операціями центральних банків значно більші, ніж за внутрішніми, МВФ розробив спеціальні рекомендації щодо формування спеціальних резервів за всіма видами міжнародних активів.

Висновки

Центральний банк країни посідає провідне місце в системі державних органів, що виконують функцію банківського контролю і нагляду.

Центральні банки мають право здійснювати комерційні операції: надання кредитів, позик, проведення консультацій, купівлю-продаж цінних паперів, дорогоцінних металів та інших валютних цінностей тощо. Центральні банки відіграють активну роль на світових боргових ринках. Формуючи інвестиційний портфель, кожний центральний банк дотримується власної стратегії на ринку боргових зобов'язань.

Центральні банки за сприяння міжнародних організацій впроваджують у національну практику міжнародні правила, установлені на основі скоординованих дій центральних банків на міжнародному рівні.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ТА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Частина 1. Світова і фінансова система

  • Особливості міжнародних фінансових відносин доби Середньовіччя

  • Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.

  • ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

  • Висновки

  • ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • ЧИННИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

  • НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

  • Висновки

  • ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Міжнародні валютні ринки

  • МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СПРАВА

  • Фінансова система ТНК

  • МІЖНАРОДНІ ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • Висновки

  • Розділ 4. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ . ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • Бреттон - Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Висновки

  • Економічне підґрунтя

  • Структура Європейської системи центральних банків

  • КРИТЕРІЇ ВАЛЮТНО ФІНАНСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

  • Оптимальні валютні зони як теоретична основа регіональних валютних угруповань

  • Валютно-фінансова конвергенція — умова макроекономічної стабільності

  • РОЛЬ ЄВРО В МІЖНАРОДНІЙ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

  • Валюта міжнародних депозитів та інвестицій

  • Передумови перетворення евро на ключову валюту

  • Висновки

  • Розділ 6. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

  • КОНЦЕПЦІЯ РЕЗИДЕНТНОСТІ

  • Рахунок поточних операцій

  • Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами

  • ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАПИСУ ОПЕРАЦІЙ У ПЛАТІЖНОМУ БАЛАНСІ

  • Частина 2. Світовий фінансовий ринок

  • Передумови створення валютних ринків

  • ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • УЧАСНИКИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • Брокерські (маклерські) фірми

  • Поняття та види валютних позицій

  • Висновки

  • РИНОК ЄВРОВАЛЮТ

  • СНОВНІ СЕГМЕНТИ ЄВРОВАЛЮТНОГО РИНКУ

  • ОПЕРАЦІЇ НА РИНКУ ЄВРОВАЛЮТ

  • Часова структура і форвардна крива дохідності

  • Особливості ринку євровалют

  • Висновки

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТНІ РИНКИ

  • Експортні кредити

  • СУБ'ЄКТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • СИНДИКОВАНІ ЄВРОКРЕДИТИ

  • СУВЕРЕННІ БОРЖНИКИ НА РИНКУ НЕСЕК'ЮРИТИЗОВАНИХ КРЕДИТІВ І ПОЗИК

  • Цільові позики

  • Висновки

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ РИНКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів

  • ВАЛЮТНА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновок

  • МІЖНАРОДНІ ОБЛІГАЦІЇ: ОСНОВИ

  • Оцінка кредитного ризику і рейтинг на міжнародному ринку облігацій

  • РИНКИ ІНОЗЕМНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • Емісія та обіг іноземних облігацій

  • Ринок іноземних облігацій Швейцарії

  • РИНКИ ЄВРООБЛІГАЦІЙ

  • Єврооблігації як фінансовий інструмент

  • Основні інструменти ринку єврооблігацій

  • Первинний ринок єврооблігацій

  • Розвиток вторинного ринку єврооблігацій

  • Торгівля єврооблігаціями

  • ГЛОБАЛЬНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

  • Програми середньострокових нот США

  • Розділ 12. МІЖНАРОДНИЙ РИНОК АКЦІЙ

  • ІНОЗЕМНІ АКЦІЇ ТА ЄВРОАКЦІЇ

  • Фактори розвитку ринку іноземних акцій

  • Європейський ринок іноземних акцій

  • Ринок іноземних акцій Великої Британії

  • Ринок іноземних акцій США

  • РИНОК ДЕПОЗИТАРНИХ РОЗПИСОК

  • Типи програм депозитарних розписок

  • Переваги фінансування та інвестування через механізм депозитарних розписок

  • МІЖНАРОДНІ (СВІТОВІ) ІНДЕКСИ АКЦІЙ

  • Висновок

  • Розділ 13. РИНКИ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

  • Ланцюжок біржових наказів

  • ОПЦІОНИ

  • СВОПИ

  • Види свопів

  • СИНТЕТИЧНІ ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ

  • "Уповільнені" свопи і свопи з метою пролонгування позиції

  • Перкс

  • Частина 3. Світові фінансові центри

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН

  • Париж

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • ОФШОРНІ ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ

  • Умови діяльності в офшорних центрах

  • ВИСНОВКИ

  • ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЄДНАННЯ ЛОНДОНА ДО ЄВРОЗОНИ

  • Частина 4. Міжнародна банківська справа

  • ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • КОНЦЕПЦІЯ ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • Висновки

  • РЕГУЛЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

  • ПОСЛУГИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ТА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ
  • Розділ 18. БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

  • ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • РОЗВИТОК СУЧАСНИХ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Частина 5. ТНК у світовому фінансовому середовищі

  • ВИЗНАЧЕНЯ ПІІ ТА ОЦІНКА ЇХНЬОГО ОБСЯГУ

  • ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ПІІ

  • МОТИВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ

  • Висновки

  • НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕРНАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ТРАНСАКЦІЙ

  • ТРАНСФЕРНІ ЦІНИ

  • Тарифний ефект

  • ПРИСКОРЕННЯ ТА ЗАТРИМУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ ("ЛІДЗ ЕНД ЛЕГЗ")

  • ЦЕНТРИ ПОВТОРНИХ РАХУНКІВ

  • ТРАНСФЕРИ КОМІСІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЮ

  • ТРАНСФЕРИ ДИВІДЕНДІВ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНІ КРЕДИТИ

  • ВИБІР ВАЛЮТИ РАХУНКІВ

  • Висновки

  • Розділ 21. МІЖНАРОДНЕ КОРОТКОСТРОКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ФІРМИ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • ФІНАНСУВАННЯ ВІД НЕБАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

  • Висновки

  • ІНОЗЕМНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • Висновки

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ ТНК

  • ПОДАТКОВІ УГОДИ

  • ОПОДАТКУВАННЯ ТНК У США

  • "ПОДАТКОВІ ГАВАНІ"

  • Висновки

  • Частина 6. Портфельне інвестування та управління ризиками

  • ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Зародження теорії портфельного інвестування

  • Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа

  • Висновки

  • ВАЛЮТНІ РИЗИКИ

  • Трансляційний ризик

  • Економічний ризик

  • ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК

  • РИЗИК УТРАТ ВІД ЗМІНИ КУРСУ АКЦІЙ

  • Частина 7. Міжнародні валютно-фінансові організації

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

  • МФО І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • ОФІЦІЙНА МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА РОЗВИТКОВІ: СУБ'ЄКТИ ТА ВИДИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ОМДР

  • Висновки

  • ПЕРЕДУМОВИ ЗАСНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ

  • МЕТА І ФУНКЦІЇ МВФ

  • СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ МВФ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ФОНДУ ТА ЙОГО КЕРІВНІ ОРГАНИ

  • КРЕДИТНІ РЕСУРСИ МВФ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Еволюція ролі золота

  • СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ

  • Звичайні механізми фінансування

  • Спеціальні механізми фінансування

  • Пільгове кредитування

  • Висновки

  • Розділ 28. ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

  • Організаційна структура МБРР

  • Кредитна політика МБРР

  • Кредитні операції МБРР

  • МБРР і спільне фінансування

  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ РОЗВИТКУ

  • Кредитування МАР

  • МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ

  • МФК і приватизація

  • БАГАТОСТОРОННЯ АГЕНЦІЯ ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Висновки

  • З історії банку міжнародних розрахунків

  • Органи управління Банком

  • ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, ОПЕРАЦІЇ БМР

  • БМР як форум для міжнародного валютного та фінансового співробітництва

  • БМР як агент та довірена особа

  • Висновки

  • СПІЛЬНІ РИСИ РЕГІОНАЛЬНИХ БАНКІВ І МІЖНАРОДНОГО БАНКУ РЕКОНСТРУКЦІЇ Й РОЗВИТКУ

  • МІЖАМЕРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АЗІЙСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АФРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • СУБРЕГІОНАЛЬНІ БАНКИ РОЗВИТКУ

  • Висновки

  • ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСУВАННЯ І ОПЕРАЦІЇ

  • Кредитування

  • Інвестиції в акціонерний капітал

  • Частина 8. Механізм функціонування світових фінансів

  • УГОДИ НА ТЕРМІН

  • Методи котирувань форвардного курсу

  • Особливості ф'ючерсних угод

  • ОПЦІОННІ УГОДИ

  • Механізм здійснення опціонної угоди

  • ОПЕРАЦІЇ "СВОП"

  • ВАЛЮТНИЙ АРБІТРАЖ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

  • Розділ 33. МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

  • НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • СИСТЕМА TARGET ЯК НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТА ВАЛЮТНОГО СОЮЗУ

  • ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОЇ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ ELLIPS

  • Висновки

  • Розділ 34. СТРАХУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Висновки

  • ВИДИ ЛІЗИНГУ

  • СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

  • ПЕРЕВАГИ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

  • Висновки

  • ПОНЯТТЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

  • СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

  • Електронні платіжні системи

  • Інтернет-трейдинг

  • ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

  • Висновки

  • Міжнародний контроль за рухом капіталу

  • ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ

  • Світова організація торгівлі: торгівля послугами та пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

  • ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок

  • ГЛОБАЛЬНІ ПОДАТКИ

  • Висновки

  • Розділ 38. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ:

  • БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Базельський комітет із платіжних систем та розрахунків

  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновки

  • Розділ 39. УРЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ

  • ПІДХОДИ КРЕДИТОРІВ ТА БОРЖНИКІВ ДО ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • МЕХАНІЗМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • Вторинний ринок зовнішніх боргів

  • Реорганізація офіційного боргу

  • Висновки

  • Частина 10. Проблеми і перспективи інтеграції України в систему світових фінансів

  • Розділ 41. УКРАЇНА І МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Огляд основних проектів Всесвітнього банку в Україні

  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • Висновки

  • КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

  • ПОЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ

  • Реструктуризація боргів

  • Рух капіталів

  • ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Термінологічний словник