ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

Міжнародні фінанси


Фінансові інновації міжнародних ринків облігацій


У процесі розвитку ринку єврооблігацій з'явилися нові фінансові продукти, такі як євроноти, комерційні європапери, серед-ньострокові ноти тощо. Ці боргові інструменти не тільки забезпечують будь-яку тривалість позики, але й поряд з послугами негарантованої емісії надають гарантовані емісійні послуги. Деякі з цих інструментів є короткостроковими зобов'язаннями, отже, належать до міжнародного грошового ринку, деякі мають довгостроковий характер, а відтак розширюють можливості фінансування через довгостроковий сегмент міжнародного ринку позичкових капіталів.

Фінансові інновації у сфері міжнародних боргових інструментів були спричинені намаганням комерційних банків уникнути ризиків, зумовлених балансовим кредитуванням, і їх переходом до інвестиційної банківської діяльності, пов'язаної з андеррай-тингом і розміщенням нових боргових інструментів, випущених позичальниками. Водночас ці інновації відбивають тенденцію зниження ролі комерційних банків як традиційних фінансових посередників.

Поява нових інструментів привела до виникнення нових ринків, які поєднують елементи ринків єврокредитів та єврооблігацій, ринків короткострокових і довгострокових інструментів і репрезентують нову техніку фінансування на міжнародних ринках позичкового капіталу. Особливістю нових інструментів є те, що вони часто випускаються в рамках програми. Програми емісії боргових зобов'язань передбачають багаторазовий вихід емітента на ринок зі своїми цінними паперами. Спочатку з'явилися програми гарантованої емісії на основі випуску короткострокових зобов'язань із банківською підтримкою (NIF, RUF і т. д.). Пізніше з послуг гарантованої емісії виникли програми середиьострокових нот та комерційних європалерів. На час своєї появи програми середньострокових нот були альтернативою як короткостроковому фінансуванню на основі інструментів грошового ринку, так і довгостроковому фінансуванню шляхом випуску облігацій. Звідси і назва — середньострокові ноти. Тепер відмінностей у строковості облігацій і середньострокових нот немає — і ті, й інші зобов'язання можуть мати будь-які строки погашення понад 1 рік, тому на практиці ринок програм середньострокових нот розглядається як сегмент міжнародного ринку облігацій у широкому значенні. Тим часом ринок програм середньострокових нот має певну специфіку, яка відрізняє його від ринку власне міжнародних облігацій.


Програми середньострокових євронот


Програма середньострокових євронот (Euro Medium Term Notes, або EMTN programs) — механізм залучення фінансування на євроринку шляхом періодичного випуску боргових цінних паперів у межах заздалегідь визначеної програми.

Ринок середньострокових євронот виник у 1986 p., коли була впроваджена перша програма EMTN. Утім, певний час він розвивався досить повільно, що пояснюється двома обставинами. По-перше, до початку 90-х років діяли суттєві обмеження центральних банків багатьох країн на випуск середньострокових нот. По-друге, перші програми євронот стосувалися переважно нестандартних, унікальних за своїми характеристиками цінних паперів. Це обмежувало привабливість цього інструменту для інвесторів, отже, зумовлювало низьку ліквідність середньострокових євронот.

Перехід до випуску стандартно структурованих цінних паперів, послаблення регулятивних обмежень, а також привабливі властивості середньострокових євронот — еластичність параметрів випуску, можливість організувати їхню емісію за кілька днів і навіть годин, низькі емісійні витрати тощо — викликали стрімкий розвиток цього ринку в 90-ті роки. Як наслідок за перші десять років свого існування сектор середньострокових євронот зріс майже у 60 разів — із 8,6 млрд дол. США в 1986 р. до більш як 500 млрд дол. США у 1996 p., і тепер на нього припадає близько половини всіх міжнародних емісій боргових цінних паперів. Щоправда, на їхній випуск центральні банки основних європейських країн і досі накладають певні обмеження. Основними емітентами EMTN є корпоративні позичальники, а також підприємства громадського користування США, Великої Британії, Франції, Швеції, Австралії, Канади тощо. А купують серед-ньострокові ноти фінансові інституції — трастові компанії, центральні банки, портфельні менеджери і т. д. різних країн, серед яких у 90-ті роки переважали японські інвестори.

Які основні характеристики середньострокових нот? Серед-ньострокові ноти — це боргові зобов'язання з терміном обігу від 9 місяців (270 днів у США) до 30 років і більше. Середи ьостро-кові євроноти — це боргові інструменти, які випускаються на євроринок. Найпоширеніший строк обігу євронот — 18—36 місяців, хоча досить часто здійснюються випуски на строк 6 і більше і років, а в 1993 р. в межах програми середньострокових нот було і здійснено навіть випуск 100-річних облігацій. Позаяк середньо-строкові ноти є борговими цінними паперами, то інвестор отримує процентний дохід, а після закінчення терміну обігу боргових інструментів емітент має сплатити інвесторові всю суму боргу.

Середиьострокові євроноти випускаються відповідно до програми, у якій фіксуються рамковий опис кількох випусків цінних паперів і максимальний загальний обсяг емісії. Масштаби програми коливаються від 100 млн до 1 млрд дол. США і вище. В межах програми євроноти можуть випускатися в будь-який час, але сума позики не повинна перевищувати встановлений у програмі обсяг. Таким чином, емітент отримує постійний доступ до ринку, у міру необхідності випускаючи нові євроноти для залучення капіталу.

Середньострокові євроноти — незабезпечений фінансовий інструмент, тому кожному випускові євронот має даватися кредитний рейтинг. Але рейтинг присвоюється лише на визначену суму. У разі, якщо емітент збільшує загальну суму випуску євронот, рейтинг переглядається.

При випуску євронот емітент має більшу свободу дій порівняно з випуском облігацій, оскільки програма середньострокових євронот надає можливість проводити емісію в будь-якій формі. Так, випуски середньострокових нот у рамках програми можуть різнитися за валютою, процентною ставкою, строками обігу, способами сплати доходу (купонні або дисконтні ноти), характером емісії (продаж за номіналом або з дисконтом), за структурою інструментів (прості "ванільні" облігації або короткострокові ноти з опціонами покупця і продавця), характером розміщення тощо.

Процентна ставка щодо більшості середньострокових євронот є фіксованою, але випускаються євроноти і з плаваючим процентом. Кожна емісія євронот у рамках програми може мати власну процентну ставку. Проценти з євронот звичайно сплачуються кожні 6 місяців. Усі випущені в рамках програми євроноти мають лише дві встановлені дати виплати процентів, незалежно від їхнього строку і рівня процентної ставки. Тому всі виплати консолідуються і проводяться емітентом лише двічі на рік.

Програми євронот можуть передбачати одну валюту, наприклад долари США або японські єни, але існують також мульти-валютні програми. Більш ніж половина випусків євронот нині деномінована в доларах США. Оскільки вартість проведення такої програми достатньо дорога, то емітенти часто впроваджують програми в кількох валютах або додають опціон до вже діючої програми. Це дає їм можливість випускати євроноти в будь-якій валюті.

Випуски євронот, як і єврооблігацій, звичайно розміщує міжнародний синдикат банків-дилерів, але невеликий: для програми євронот може бути призначено лише п'ять дилерів. Одна з відмінностей середньострокових євронот від міжнародних облігацій полягає в тім, що їхні випуски можуть бути "несинди-кованими", тобто можуть продаватися одним дилером від імені емітента, а не тільки реалізуватися синдикатами. Друга важлива відмінність — EMTN реалізуються, як правило, без андеррайтингу цінних паперів. Отже, емітент, випускаючи боргові зобов'язання в рамках такої програми, не отримує гарантованого фінансування.

Середи ьострокові євроноти можуть розміщуватися як на публічному, так і на приватному ринках. У першому випадку євроноти обов'язково мають отримати лістинг на Люксембурзькій або інших міжнародно відомих фондових біржах. На приватному ринку вони розміщуються серед кількох конкретних інвесторів, отже, не потребують лістингу і не торгуються на вторинному ринку. Втім, звичайно середньострокові євроноти вносяться до курсових бюлетенів Люксембурзької фондової біржі та частково Лондонської або котируються в обох центрах водночас. Біржовий лістинг підтримує ліквідність середньострокових евронот.

Як і євробонди, середньострокові євроноти випускаються в кількох міжнародних фінансових центрах. Основний ринок програм середньострокових євронот функціонує у США, але досить розвинуті також азійські та європейські ринки. В Європі ринок середньострокових євронот охоплює насамперед такі країни, як Велика Британія, Німеччина і Швейцарія.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Частина 1. Світова і фінансова система

  • Особливості міжнародних фінансових відносин доби Середньовіччя

  • Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.

  • ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

  • Висновки

  • ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • ЧИННИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

  • НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

  • Висновки

  • ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Міжнародні валютні ринки

  • МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СПРАВА

  • Фінансова система ТНК

  • МІЖНАРОДНІ ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • Висновки

  • Розділ 4. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ . ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • Бреттон - Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Висновки

  • Економічне підґрунтя

  • Структура Європейської системи центральних банків

  • КРИТЕРІЇ ВАЛЮТНО ФІНАНСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

  • Оптимальні валютні зони як теоретична основа регіональних валютних угруповань

  • Валютно-фінансова конвергенція — умова макроекономічної стабільності

  • РОЛЬ ЄВРО В МІЖНАРОДНІЙ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

  • Валюта міжнародних депозитів та інвестицій

  • Передумови перетворення евро на ключову валюту

  • Висновки

  • Розділ 6. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

  • КОНЦЕПЦІЯ РЕЗИДЕНТНОСТІ

  • Рахунок поточних операцій

  • Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами

  • ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАПИСУ ОПЕРАЦІЙ У ПЛАТІЖНОМУ БАЛАНСІ

  • Частина 2. Світовий фінансовий ринок

  • Передумови створення валютних ринків

  • ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • УЧАСНИКИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • Брокерські (маклерські) фірми

  • Поняття та види валютних позицій

  • Висновки

  • РИНОК ЄВРОВАЛЮТ

  • СНОВНІ СЕГМЕНТИ ЄВРОВАЛЮТНОГО РИНКУ

  • ОПЕРАЦІЇ НА РИНКУ ЄВРОВАЛЮТ

  • Часова структура і форвардна крива дохідності

  • Особливості ринку євровалют

  • Висновки

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТНІ РИНКИ

  • Експортні кредити

  • СУБ'ЄКТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • СИНДИКОВАНІ ЄВРОКРЕДИТИ

  • СУВЕРЕННІ БОРЖНИКИ НА РИНКУ НЕСЕК'ЮРИТИЗОВАНИХ КРЕДИТІВ І ПОЗИК

  • Цільові позики

  • Висновки

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ РИНКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів

  • ВАЛЮТНА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновок

  • МІЖНАРОДНІ ОБЛІГАЦІЇ: ОСНОВИ

  • Оцінка кредитного ризику і рейтинг на міжнародному ринку облігацій

  • РИНКИ ІНОЗЕМНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • Емісія та обіг іноземних облігацій

  • Ринок іноземних облігацій Швейцарії

  • РИНКИ ЄВРООБЛІГАЦІЙ

  • Єврооблігації як фінансовий інструмент

  • Основні інструменти ринку єврооблігацій

  • Первинний ринок єврооблігацій

  • Розвиток вторинного ринку єврооблігацій

  • Торгівля єврооблігаціями

  • ГЛОБАЛЬНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ
  • Програми середньострокових нот США

  • Розділ 12. МІЖНАРОДНИЙ РИНОК АКЦІЙ

  • ІНОЗЕМНІ АКЦІЇ ТА ЄВРОАКЦІЇ

  • Фактори розвитку ринку іноземних акцій

  • Європейський ринок іноземних акцій

  • Ринок іноземних акцій Великої Британії

  • Ринок іноземних акцій США

  • РИНОК ДЕПОЗИТАРНИХ РОЗПИСОК

  • Типи програм депозитарних розписок

  • Переваги фінансування та інвестування через механізм депозитарних розписок

  • МІЖНАРОДНІ (СВІТОВІ) ІНДЕКСИ АКЦІЙ

  • Висновок

  • Розділ 13. РИНКИ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

  • Ланцюжок біржових наказів

  • ОПЦІОНИ

  • СВОПИ

  • Види свопів

  • СИНТЕТИЧНІ ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ

  • "Уповільнені" свопи і свопи з метою пролонгування позиції

  • Перкс

  • Частина 3. Світові фінансові центри

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН

  • Париж

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • ОФШОРНІ ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ

  • Умови діяльності в офшорних центрах

  • ВИСНОВКИ

  • ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЄДНАННЯ ЛОНДОНА ДО ЄВРОЗОНИ

  • Частина 4. Міжнародна банківська справа

  • ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • КОНЦЕПЦІЯ ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • Висновки

  • РЕГУЛЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

  • ПОСЛУГИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ТА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • Розділ 18. БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

  • ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • РОЗВИТОК СУЧАСНИХ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Частина 5. ТНК у світовому фінансовому середовищі

  • ВИЗНАЧЕНЯ ПІІ ТА ОЦІНКА ЇХНЬОГО ОБСЯГУ

  • ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ПІІ

  • МОТИВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ

  • Висновки

  • НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕРНАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ТРАНСАКЦІЙ

  • ТРАНСФЕРНІ ЦІНИ

  • Тарифний ефект

  • ПРИСКОРЕННЯ ТА ЗАТРИМУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ ("ЛІДЗ ЕНД ЛЕГЗ")

  • ЦЕНТРИ ПОВТОРНИХ РАХУНКІВ

  • ТРАНСФЕРИ КОМІСІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЮ

  • ТРАНСФЕРИ ДИВІДЕНДІВ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНІ КРЕДИТИ

  • ВИБІР ВАЛЮТИ РАХУНКІВ

  • Висновки

  • Розділ 21. МІЖНАРОДНЕ КОРОТКОСТРОКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ФІРМИ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • ФІНАНСУВАННЯ ВІД НЕБАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

  • Висновки

  • ІНОЗЕМНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • Висновки

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ ТНК

  • ПОДАТКОВІ УГОДИ

  • ОПОДАТКУВАННЯ ТНК У США

  • "ПОДАТКОВІ ГАВАНІ"

  • Висновки

  • Частина 6. Портфельне інвестування та управління ризиками

  • ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Зародження теорії портфельного інвестування

  • Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа

  • Висновки

  • ВАЛЮТНІ РИЗИКИ

  • Трансляційний ризик

  • Економічний ризик

  • ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК

  • РИЗИК УТРАТ ВІД ЗМІНИ КУРСУ АКЦІЙ

  • Частина 7. Міжнародні валютно-фінансові організації

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

  • МФО І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • ОФІЦІЙНА МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА РОЗВИТКОВІ: СУБ'ЄКТИ ТА ВИДИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ОМДР

  • Висновки

  • ПЕРЕДУМОВИ ЗАСНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ

  • МЕТА І ФУНКЦІЇ МВФ

  • СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ МВФ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ФОНДУ ТА ЙОГО КЕРІВНІ ОРГАНИ

  • КРЕДИТНІ РЕСУРСИ МВФ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Еволюція ролі золота

  • СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ

  • Звичайні механізми фінансування

  • Спеціальні механізми фінансування

  • Пільгове кредитування

  • Висновки

  • Розділ 28. ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

  • Організаційна структура МБРР

  • Кредитна політика МБРР

  • Кредитні операції МБРР

  • МБРР і спільне фінансування

  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ РОЗВИТКУ

  • Кредитування МАР

  • МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ

  • МФК і приватизація

  • БАГАТОСТОРОННЯ АГЕНЦІЯ ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Висновки

  • З історії банку міжнародних розрахунків

  • Органи управління Банком

  • ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, ОПЕРАЦІЇ БМР

  • БМР як форум для міжнародного валютного та фінансового співробітництва

  • БМР як агент та довірена особа

  • Висновки

  • СПІЛЬНІ РИСИ РЕГІОНАЛЬНИХ БАНКІВ І МІЖНАРОДНОГО БАНКУ РЕКОНСТРУКЦІЇ Й РОЗВИТКУ

  • МІЖАМЕРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АЗІЙСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АФРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • СУБРЕГІОНАЛЬНІ БАНКИ РОЗВИТКУ

  • Висновки

  • ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСУВАННЯ І ОПЕРАЦІЇ

  • Кредитування

  • Інвестиції в акціонерний капітал

  • Частина 8. Механізм функціонування світових фінансів

  • УГОДИ НА ТЕРМІН

  • Методи котирувань форвардного курсу

  • Особливості ф'ючерсних угод

  • ОПЦІОННІ УГОДИ

  • Механізм здійснення опціонної угоди

  • ОПЕРАЦІЇ "СВОП"

  • ВАЛЮТНИЙ АРБІТРАЖ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

  • Розділ 33. МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

  • НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • СИСТЕМА TARGET ЯК НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТА ВАЛЮТНОГО СОЮЗУ

  • ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОЇ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ ELLIPS

  • Висновки

  • Розділ 34. СТРАХУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Висновки

  • ВИДИ ЛІЗИНГУ

  • СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

  • ПЕРЕВАГИ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

  • Висновки

  • ПОНЯТТЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

  • СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

  • Електронні платіжні системи

  • Інтернет-трейдинг

  • ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

  • Висновки

  • Міжнародний контроль за рухом капіталу

  • ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ

  • Світова організація торгівлі: торгівля послугами та пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

  • ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок

  • ГЛОБАЛЬНІ ПОДАТКИ

  • Висновки

  • Розділ 38. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ:

  • БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Базельський комітет із платіжних систем та розрахунків

  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновки

  • Розділ 39. УРЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ

  • ПІДХОДИ КРЕДИТОРІВ ТА БОРЖНИКІВ ДО ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • МЕХАНІЗМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • Вторинний ринок зовнішніх боргів

  • Реорганізація офіційного боргу

  • Висновки

  • Частина 10. Проблеми і перспективи інтеграції України в систему світових фінансів

  • Розділ 41. УКРАЇНА І МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Огляд основних проектів Всесвітнього банку в Україні

  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • Висновки

  • КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

  • ПОЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ

  • Реструктуризація боргів

  • Рух капіталів

  • ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Термінологічний словник