ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

Міжнародні фінанси

Сучасні методики обробки інформації створюють базу для комплексного аналізу значних масивів інформації, які завдяки Інтернету можна акумулювати за досить низьких витрат. Різноманітні комп'ютерні програми на сьогодні дають змогу на основі інформації щодо фінансової ситуації й платіжної дисципліни організацій та урядів аналізувати економічний стан окремих країн (країнні ризики) та компаній (комерційні ризики).

Компанії, що працюють у сфері електронної комерції, а надто в розвинутих країнах, постійно аналізують поведінку та результати діяльності клієнтів, що надає їм можливість здійснювати більш ефективні стратегії маркетингу та управління комерційними ризиками за допомогою Інтернету. Вони створюють комплексні бази даних, складніші за традиційні бази даних, наприклад, щодо кредитної інформації, які збираються вузько-спеціалізованими фірмами та допомагають зменшити наявні ризики. У США найбільші бюро кредитної інформації володіють досьє на десятки мільйонів компаній, завдяки чому можуть надавати платні консультаційні послуги. У Західній Європі та Японії наявність кредитної інформації є обов'язковою передумовою для розширення торговельного кредиту або кредитного покриття при страхуванні.

Розміщення цих масивів інформації в Інтернеті підвищує ефективність їх використання та зменшує вартість доступу до них. Міжнародні організації, дослідні центри та рейтингові агентства також часто переносять свої аналітичні матеріали стосовно так званих країнних або політичних ризиків у інтернет. Це дає можливість одночасно використовувати різні види інформації та швидко ухвалювати кредитні рішення.

Інтернет надає інформацію про політичні ризики, але захист від ризиків неплатежів та невиконання контрактів є набагато важливішим завданням і становить основну інформаційну проблему в торговельних відносинах та інвестуванні у країнах з нестабільною економікою.

За умов глобалізації та лібералізації ринків основні західні постачальники фінансових послуг активно шукають джерела кредитної інформації на ринках, що розвиваються, для створення інформаційних масивів щодо комерційних ризиків, пов'язаних З окремими компаніями, та складання реального рейтингу їхніх боргових зобов'язань.

Окремі страхові консорціуми пропонують провести оцінку фінансово-господарського стану боргів мільйонів компаній як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, шляхом поєднання технологій кредитного менеджменту та можливостей електронної комерції (на сьогодні основні рейтингові компанії мають дані стосовно тільки кількох сотень провідних корпорацій). Така інформація могла б суттєво розширити можливості співпраці мільйонів компаній по всьому світові в комерційній та фінансовій сферах.

Таким чином, Інтернет дає можливість зробити значний крок вперед в управлінні кредитними ризиками та суттєво скоротити пов'язані з цим витрати. Він також відкриває можливості організації баз даних кредитної інформації, систем фінансування торгівлі та страхування кредитів у країнах, що розвиваються, а також країнах з перехідною економікою.

ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА СТРУКТУРУ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

Постійна еволюція технологій спричинилася до зміни процесів нагромадження, управління та передачі грошей і фінансових інструментів: вони розвивалися від паперової форми до електронної та мережевої, а згодом — з окремих розрізнених електронних мереж до Інтернету.

Банки, біржі та інші постачальники фінансових послуг, починаючи з 80-х років, широко використовували електронні комунікації. Спершу це були переважно власні внутрішні та зовнішні мережі, які давали змогу здійснювати платіжні, кредитні та торговельні операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. Найбільша з таких мереж — SWIFT — є міжбан-ківською мережею передачі інформації, обсяг операцій якої становить 3 млрд дол. США щоденно. Більшість банків світу є членами системи SWIFT, керівники якої нещодавно заявили про свої плани перейти від використання внутрішньої мережі до мережі, яка б базувалася на Інтернеті.

Поява Інтернету стала значною подією в галузі фінансових послуг і привела до революційних змін у відносинах фінансових інституцій з їхніми корпоративними та індивідуальними клієнтами, а також сприяла зміцненню міжбанківських та внутрішньогалузевих комерційних зв'язків. Це відбулося завдяки можливості надання електронних фінансових послуг з адекватним рівнем безпеки та найменшими можливими витратами в банківському та брокерському секторах. Наприклад, американський брокер, який виконує контракт традиційними засобами, бере 150 дол. США комісійних за один виконаний контракт, брокер із заниженою комісією — 69 дол. США, тоді як он-лайн-брокер, що використовує Інтернет, — лише 10 дол. США. Більшість експертів доходять висновку, що саме фінансовий сектор стане наймас-штабнішою галуззю бізнесу у всесвітній мережі.

Для фінансового сектора, як і для економіки в цілому, Інтернет — це дещо більше, ніж здешевлення трансакцій та вища рентабельність. Традиційні методи надання широкого асортименту фінансових послуг поступаються місцем новим сучасним методам. Можливість надання комплексних послуг з банківського обслуговування, страхування та операцій з цінними паперами, які комбінуються відповідно до побажань корпоративного чи індивідуального клієнта, приводить до якісних змін у відносинах фінансистів та клієнтів, а також створює нові можливості управління ризиками. Нові технології можуть навіть змінити роль таких традиційних інструментів, як акції та облігації. Оперативний доступ до безпрецедентної кількості інформації та аналітичних матеріалів може усунути наявні обмеження та асиметрію інформаційного забезпечення в різних регіонах світу, піднести на якісно новий рівень ефективність і стабільність фінансових ринків та світової економіки в цілому. Водночас сьогодні існує багато чинників технічного, економічного та політичного характеру, які гальмують досягнення деякими регіонами світу такого високого рівня інформаційної зрілості як, наприклад, у США.

На сучасному етапі навіть у Північній Америці, на яку припадає понад 60 % усіх користувачів. Інтернету, пряма електронна комерція фінансовими послугами є досить новою тенденцією. Найбільшу активність виявляють індивідуальні інвестори, які прагнуть зменшити витрати, пов'язані з укладанням угод на фондовому ринку. Крім того, досить динамічно розвивається практика надання через Інтернет банківських послуг індивідуальним клієнтам і навіть надання кредитів під заставу будинків. Але, на думку багатьох експертів, основною перешкодою на шляху цілковитої "інтернетизації" фінансових послуг може стати консерватизм багатьох споживачів, їхня звичка до персоналізованих послуг, які надаються традиційними фінансовими інституціями.

Незважаючи на появу великої кількості нових інтернет-про-ектів, які надають банківські, страхові послуги тощо, на міжнародних ринках у фінансовій галузі ЕК домінують кілька великих комерційних банків та брокерських домів. Зростання кількості нових гравців на ринку електронної комерції та поступове усунення розмежування між банківською, брокерською діяльністю та страхуванням і їхнім географічним розташуванням є однією з найновіших тенденцій у сучасному світі.

У країнах з перехідною економікою та країнах, шо розвиваються, багато банків та інших фінансових посередників беруть участь на різних рівнях у глобальних внутрішніх мережах, таких як SWIFT, але їхня інтернет-діяльність у цих секторах є дуже незначною і, як правило, обмежується локальними послугами. На країни, що розвиваються, припадає тільки 5 % інтернет-сайтів фінансової тематики (причому, наприклад, на Африку лише 0,4 %). Основними чинниками, які гальмують розвиток цього сектора, є нерозвинутість телекомунікаційної інфраструктури, труднощі з розширенням доступу в Інтернет та його використанням, а також впровадженням новітніх досягнень електронної комерції. Додатковим чинником слабкого розвитку електронної комерції у фінансовому секторі країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, є нестабільність їхніх національних фінансових систем.

Нині електронні системи різною мірою використовуються на валютних ринках та ринках стандартних фінансових інструментів з фіксованим доходом. Ступінь проникнення електронної комерції в окремі сектори фінансового ринку суттєво залежить від виду фінансових інструментів, різновиду торгівлі та етапу торговельного процесу.

На валютному ринку міждилерська торгівля практично цілком охоплена електронними системами. Існує дві найпотужніші системи (EBS та Reuters), кожна з яких домінує в певній парі основних світових валют. Тому як усні повідомлення, так і пряма взаємодія між дилерами ринку втратили свою актуальність.

Найбільшою мірою електронна комерція вплинула на реформування організації міждилерської торгівлі такими фінансовими інструментами, як акції та облігації — тут простежується тенденція до швидкої заміни її традиційних форм на електронні аналоги. Але це аж ніяк не означає, що брокерські контори закриються, а на їх місці пропонуватимуть послуги електронної торгівлі. Електронна торгівля робить прямі контакти між дилерами ринку зайвими, проте при цьому міждилерська взаємодія стає ще більш багатосторонньою та ефективною.

V розвинутих країнах світу системи електронної комерції швидко поширюються в міждилерській торгівлі на ринках облігацій, найвідомішими з яких є ВгокегТес, еSpeed та EuroMTS. Між такими системами, що надають однакові послуги або торгують однаковими фінансовими інструментами, постійно посилюється конкурентна боротьба.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Частина 1. Світова і фінансова система

  • Особливості міжнародних фінансових відносин доби Середньовіччя

  • Міжнародні фінанси на рубежі XXI ст.

  • ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

  • Висновки

  • ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • ЧИННИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ

  • НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

  • Висновки

  • ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Міжнародні валютні ринки

  • МІЖНАРОДНА БАНКІВСЬКА СПРАВА

  • Фінансова система ТНК

  • МІЖНАРОДНІ ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ

  • Висновки

  • Розділ 4. ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ . ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • Бреттон - Вудська валютна система

  • Ямайська валютна система

  • Висновки

  • Економічне підґрунтя

  • Структура Європейської системи центральних банків

  • КРИТЕРІЇ ВАЛЮТНО ФІНАНСОВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

  • Оптимальні валютні зони як теоретична основа регіональних валютних угруповань

  • Валютно-фінансова конвергенція — умова макроекономічної стабільності

  • РОЛЬ ЄВРО В МІЖНАРОДНІЙ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ

  • Валюта міжнародних депозитів та інвестицій

  • Передумови перетворення евро на ключову валюту

  • Висновки

  • Розділ 6. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

  • КОНЦЕПЦІЯ РЕЗИДЕНТНОСТІ

  • Рахунок поточних операцій

  • Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами

  • ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАПИСУ ОПЕРАЦІЙ У ПЛАТІЖНОМУ БАЛАНСІ

  • Частина 2. Світовий фінансовий ринок

  • Передумови створення валютних ринків

  • ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • УЧАСНИКИ ВАЛЮТНИХ РИНКІВ

  • Брокерські (маклерські) фірми

  • Поняття та види валютних позицій

  • Висновки

  • РИНОК ЄВРОВАЛЮТ

  • СНОВНІ СЕГМЕНТИ ЄВРОВАЛЮТНОГО РИНКУ

  • ОПЕРАЦІЇ НА РИНКУ ЄВРОВАЛЮТ

  • Часова структура і форвардна крива дохідності

  • Особливості ринку євровалют

  • Висновки

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ КРЕДИТНІ РИНКИ

  • Експортні кредити

  • СУБ'ЄКТИ ТА ІНСТРУМЕНТИ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ

  • СИНДИКОВАНІ ЄВРОКРЕДИТИ

  • СУВЕРЕННІ БОРЖНИКИ НА РИНКУ НЕСЕК'ЮРИТИЗОВАНИХ КРЕДИТІВ І ПОЗИК

  • Цільові позики

  • Висновки

  • Розділ 10. МІЖНАРОДНІ РИНКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Структурні сегменти міжнародного ринку цінних паперів

  • ВАЛЮТНА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновок

  • МІЖНАРОДНІ ОБЛІГАЦІЇ: ОСНОВИ

  • Оцінка кредитного ризику і рейтинг на міжнародному ринку облігацій

  • РИНКИ ІНОЗЕМНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • Емісія та обіг іноземних облігацій

  • Ринок іноземних облігацій Швейцарії

  • РИНКИ ЄВРООБЛІГАЦІЙ

  • Єврооблігації як фінансовий інструмент

  • Основні інструменти ринку єврооблігацій

  • Первинний ринок єврооблігацій

  • Розвиток вторинного ринку єврооблігацій

  • Торгівля єврооблігаціями

  • ГЛОБАЛЬНИХ ОБЛІГАЦІЙ

  • ПРОГРАМИ БОРГОВОГО ФІНАНСУВАННЯ

  • Програми середньострокових нот США

  • Розділ 12. МІЖНАРОДНИЙ РИНОК АКЦІЙ

  • ІНОЗЕМНІ АКЦІЇ ТА ЄВРОАКЦІЇ

  • Фактори розвитку ринку іноземних акцій

  • Європейський ринок іноземних акцій

  • Ринок іноземних акцій Великої Британії

  • Ринок іноземних акцій США

  • РИНОК ДЕПОЗИТАРНИХ РОЗПИСОК

  • Типи програм депозитарних розписок

  • Переваги фінансування та інвестування через механізм депозитарних розписок

  • МІЖНАРОДНІ (СВІТОВІ) ІНДЕКСИ АКЦІЙ

  • Висновок

  • Розділ 13. РИНКИ ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

  • Ланцюжок біржових наказів

  • ОПЦІОНИ

  • СВОПИ

  • Види свопів

  • СИНТЕТИЧНІ ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ

  • "Уповільнені" свопи і свопи з метою пролонгування позиції

  • Перкс

  • Частина 3. Світові фінансові центри

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ РОЗВИНУТИХ КРАЇН

  • Париж

  • ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • ОФШОРНІ ФІНАНСОВІ ЦЕНТРИ

  • Умови діяльності в офшорних центрах

  • ВИСНОВКИ

  • ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЄДНАННЯ ЛОНДОНА ДО ЄВРОЗОНИ

  • Частина 4. Міжнародна банківська справа

  • ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • КОНЦЕПЦІЯ ТА ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО БАНКІВСЬКОГО КАПІТАЛУ

  • ЗАГОСТРЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВ

  • Висновки

  • РЕГУЛЮВАННЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ БАНКОМ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ

  • ПОСЛУГИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ ТА МІЖНАРОДНА ПОЗИЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

  • Розділ 18. БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ

  • ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • РОЗВИТОК СУЧАСНИХ БАНКІВСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ

  • ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ БАНКІВСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Частина 5. ТНК у світовому фінансовому середовищі

  • ВИЗНАЧЕНЯ ПІІ ТА ОЦІНКА ЇХНЬОГО ОБСЯГУ

  • ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ ПІІ

  • МОТИВИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИМИ КОРПОРАЦІЯМИ

  • Висновки

  • НЕОБХІДНІСТЬ ТА ПЕРЕДУМОВИ ІНТЕРНАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ТРАНСАКЦІЙ

  • ТРАНСФЕРНІ ЦІНИ

  • Тарифний ефект

  • ПРИСКОРЕННЯ ТА ЗАТРИМУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ ("ЛІДЗ ЕНД ЛЕГЗ")

  • ЦЕНТРИ ПОВТОРНИХ РАХУНКІВ

  • ТРАНСФЕРИ КОМІСІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ПЛАТЕЖІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЮ

  • ТРАНСФЕРИ ДИВІДЕНДІВ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНІ КРЕДИТИ

  • ВИБІР ВАЛЮТИ РАХУНКІВ

  • Висновки

  • Розділ 21. МІЖНАРОДНЕ КОРОТКОСТРОКОВЕ ФІНАНСУВАННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ФІРМИ

  • ВНУТРІШНЬОКОРПОРАЦІЙНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • ФІНАНСУВАННЯ ВІД НЕБАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ

  • Висновки

  • ІНОЗЕМНЕ ФІНАНСУВАННЯ

  • Висновки

  • КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ ТНК

  • ПОДАТКОВІ УГОДИ

  • ОПОДАТКУВАННЯ ТНК У США

  • "ПОДАТКОВІ ГАВАНІ"

  • Висновки

  • Частина 6. Портфельне інвестування та управління ризиками

  • ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНИХ ПОРТФЕЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Зародження теорії портфельного інвестування

  • Однофакторна модель ринку капіталів Шарпа

  • Висновки

  • ВАЛЮТНІ РИЗИКИ

  • Трансляційний ризик

  • Економічний ризик

  • ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК

  • РИЗИК УТРАТ ВІД ЗМІНИ КУРСУ АКЦІЙ

  • Частина 7. Міжнародні валютно-фінансові організації

  • КЛАСИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

  • МФО І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

  • ОФІЦІЙНА МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА РОЗВИТКОВІ: СУБ'ЄКТИ ТА ВИДИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ОМДР

  • Висновки

  • ПЕРЕДУМОВИ ЗАСНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ

  • МЕТА І ФУНКЦІЇ МВФ

  • СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ МВФ

  • ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ФОНДУ ТА ЙОГО КЕРІВНІ ОРГАНИ

  • КРЕДИТНІ РЕСУРСИ МВФ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Еволюція ролі золота

  • СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ

  • Звичайні механізми фінансування

  • Спеціальні механізми фінансування

  • Пільгове кредитування

  • Висновки

  • Розділ 28. ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

  • Організаційна структура МБРР

  • Кредитна політика МБРР

  • Кредитні операції МБРР

  • МБРР і спільне фінансування

  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ РОЗВИТКУ

  • Кредитування МАР

  • МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ

  • МФК і приватизація

  • БАГАТОСТОРОННЯ АГЕНЦІЯ ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Висновки

  • З історії банку міжнародних розрахунків

  • Органи управління Банком

  • ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ, ОПЕРАЦІЇ БМР

  • БМР як форум для міжнародного валютного та фінансового співробітництва

  • БМР як агент та довірена особа

  • Висновки

  • СПІЛЬНІ РИСИ РЕГІОНАЛЬНИХ БАНКІВ І МІЖНАРОДНОГО БАНКУ РЕКОНСТРУКЦІЇ Й РОЗВИТКУ

  • МІЖАМЕРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АЗІЙСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • АФРИКАНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ

  • СУБРЕГІОНАЛЬНІ БАНКИ РОЗВИТКУ

  • Висновки

  • ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

  • ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСУВАННЯ І ОПЕРАЦІЇ

  • Кредитування

  • Інвестиції в акціонерний капітал

  • Частина 8. Механізм функціонування світових фінансів

  • УГОДИ НА ТЕРМІН

  • Методи котирувань форвардного курсу

  • Особливості ф'ючерсних угод

  • ОПЦІОННІ УГОДИ

  • Механізм здійснення опціонної угоди

  • ОПЕРАЦІЇ "СВОП"

  • ВАЛЮТНИЙ АРБІТРАЖ ТА ЙОГО РІЗНОВИДИ

  • Розділ 33. МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

  • НЕОБХІДНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

  • СИСТЕМА TARGET ЯК НЕВІД'ЄМНА ЧАСТИНА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТА ВАЛЮТНОГО СОЮЗУ

  • ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОЇ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ ELLIPS

  • Висновки

  • Розділ 34. СТРАХУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

  • МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Висновки

  • ВИДИ ЛІЗИНГУ

  • СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

  • ПЕРЕВАГИ МІЖНАРОДНОГО ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

  • Висновки

  • ПОНЯТТЯ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ

  • СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

  • Електронні платіжні системи

  • Інтернет-трейдинг

  • ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ
  • Висновки

  • Міжнародний контроль за рухом капіталу

  • ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ПІДХОДІВ ДО МІЖНАРОДНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОМПАНІЙ

  • Світова організація торгівлі: торгівля послугами та пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

  • ЗАХИСТ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок

  • ГЛОБАЛЬНІ ПОДАТКИ

  • Висновки

  • Розділ 38. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ:

  • БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ

  • Базельський комітет із платіжних систем та розрахунків

  • МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОМІСІЙ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Висновки

  • Розділ 39. УРЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ

  • ПІДХОДИ КРЕДИТОРІВ ТА БОРЖНИКІВ ДО ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАБОРГОВАНОСТІ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • МЕХАНІЗМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

  • Вторинний ринок зовнішніх боргів

  • Реорганізація офіційного боргу

  • Висновки

  • Частина 10. Проблеми і перспективи інтеграції України в систему світових фінансів

  • Розділ 41. УКРАЇНА І МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Огляд основних проектів Всесвітнього банку в Україні

  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • Висновки

  • КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ З РОСІЄЮ

  • ПОЗИКИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ КАПІТАЛУ

  • Реструктуризація боргів

  • Рух капіталів

  • ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

  • Термінологічний словник