цій кредитній лінії становила 10 млрд СПЗ. Неодноразові спроби керівництва МВФ припинити дію даного кредитного механізму наражалися на стійкий спротив країн "третього світу", аж доки в 1992 р. розміри квот усіх членів Фонду не були автоматично підвищені в ході їх дев'ятого загального перегляду.
Фактично можна твердити і про припинення існування механізму фінансування системних перетворень — STF (Systemic Transformation Facility), за яким надання нових кредитів уже припинено, але повернення вже отриманих ще не закінчено: Україна, наприклад, за графіком має розплатитись із Фондом за цим кредитом лише у 2005 р.
Механізм фінансування системних перетворень був започаткований у 1993 р. (дію його припинено в 1995 р.) спеціально для надання фінансової допомоги країнам з перехідною економікою. Кредити, отримані в рамках цього механізму, в більшості випадків стали хронологічно першими програмами їх співпраці з міжнародними фінансовими установами. Конкретною метою цих кредитів було надання допомоги тим країнам, "проблеми платіжного балансу яких на шляху від директивно-планової економіки до ринкового механізму були спричинені порушеннями в традиційній для них системі торгівлі і платежів у зв'язку з переходом від адміністративно встановлених цін до загальносвітових". Претендувати на ці кредити могли ті країни, які потерпіли або від різкого падіння експортних прибутків, або від значного підвищення витрат на імпорт товарів першої необхідності. Надання цих кредитів обумовлювалося значно "м'якшими" вимогами, ніж ті, які висувалися до претендентів на звичайні повномасштабні резервні кредити — достатньою була спільна заява уряду та центрального банку країни про економічні наміри.
Кредити надавалися колишнім членам Ради економічної взаємодопомоги передусім із метою фінансової підтримки заходів зі стабілізації економіки, структурної й інституційної перебудови, запобігання втечі капіталу. Обов'язковою передумовою для виділення кредитів країнам з високим або зростаючим рівнем інфляції була реалізація державою-претендентом заходів щодо стабілізації валютної системи. Крім того, від отримувача кредиту очікували, що він не стане запроваджувати торговельні і валютні обмеження і намагатиметься вирішити проблеми зовнішньої заборгованості у співпраці зі своїми торговельними партнерами.
Ліміт кредиту, що надавався за механізмом фінансування системних перетворень, обмежувався 50 % квоти члена Фонду. Умови надання і погашення кредиту — традиційні для МВФ:
• кредит надавався двома рівними половинами з розривом від 6 до 18 місяців. Умовою отримання другого траншу, як звичайно, була ефективність використання першого;
• терміни погашення — починаючи з другої половини п'ятого року протягом 5 з половиною років.
Найбільший обсяг виділених по цій лінії кредитів припав на 1994 р. (2,725 млрд СПЗ), у 1995 р. було видано вдвоє менше -1,123 млрд, а в 1996 р. — лише 136 млн СПЗ. Усього по цій лінії було надано 3,986 млрд СПЗ.
Давно не використовувався і механізм додаткового резервного кредитування (Supplemental Reserve Facility — SRF). Цей механізм, створений у грудні 1997 p., призначався для полегшення фінансового стану тих країн, екстраординарний платіжний дисбаланс яких став наслідком несподіваної руйнівної втрати довіри до них з боку кредиторів із супутнім посиленням тиску на їхні валютні резерви. Кредити, що надавалися по цій лінії, були для свого часу найдорожчими: за користування ними стягувалось на додачу до звичайної ставки ще 3 % протягом першого року, до яких по закінченні кожного чергового півріччя додавалося ще по 0,5 %, у результаті чого середня ставка за користування додатковими резервними кредитами досягала 7,5 % (додатковий прибуток від надання цих кредитів спрямовувався на покриття витрат функціонування механізму розширеного фінансування структурної перебудови). В тому ж разі, коли виділені кошти використовувалися тільки як гарантія стабільності національної валюти, плата за "омертвіння" капіталу становила лише 0,25 %.
Найбільші кредити по цій лінії отримали Польща і Південна Корея.
Тепер країни — члени МВФ можуть отримувати гроші через сім механізмів кредитування, які умовно поділимо на три групи:
• звичайні:
=> кредити підтримки — SBA (Stand-by Arrangements);
=> програми розширеного фінансування — EFF (Extended
Fund Facility);
• спеціальні:
=^ компенсаційне фінансування — CFF (Compensatory Financing Facility);
=> додаткове резервне фінансування — SRF (Supplemental Reserve Facility);
=> надзвичайна кредитна лінія — CCL (Contingent Credit Lines);
• пільгові:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні фінанси» автора Ліпкан В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СПЕЦИФІКА КРЕДИТІВ МВФ“ на сторінці 2. Приємного читання.
