Стан і перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями

Міжнародні валютно-фінансові відносини

На першому етапі (1992 — грудень 1994 рр.) було запроваджено перший інвестиційний проект обсягом близько 17 млн. дол. США. Це був, головним чином, підготовчий період, коли в Україну направлялись ознайомчі та дослідні місії СБ, результатами яких стали звіти про економічну та соціальну ситуацію в нашій державі.

Підготовка та реалізація СБ системних проектів, спрямованих на реформування окремих секторів економіки та соціальної сфери, розпочалася з кінця 1994 р. (другий етап, кінець 1994—1997 рр.) на основі реалізації Програмної системної позики (ПСП). Ці кошти використано для удосконалення пенсійної системи управління державними ресурсами, здійснення адміністративної реформи. Одночасно

Таблиця 19.2. Фінансування економіки України Світовим банком, млн. дол. США

РікУсього отриманоСистемні позикиІнвестиційні кредити
сумачастка, %сумачастка, %
1994102,0100,098,02,02,0
1995401,0395,098,56,01.5
1996402,0400,799,71,30,3
1997309,0200,064,7109,035,3
1998386,0340,088,146,011,9
1999422,0355,084,167,015,9
2000105,270,066,535,233,5
Разом2127,21860,787,5266,512,5

поповнювався інвестиційний портфель СБ, зокрема проектами модернізації шляхової інфраструктури, систем тепло- і водопостачання тощо.

Початок погашення заборгованості Україною перед міжнародними фінансовими інституціями припадає на третій етап (з 1998 р. ). Цей період характеризується і збільшенням обсягів кредитування з боку СБ.

Щодо інвестиційної програми, то вона здійснювалася більш стримано внаслідок не лише неефективного використання можливостей співпраці українською стороною, а й змін у політиці підтримки Світовим банком енергетики, комунального господарства, транспорту. У зв'язку з тим, що ці галузі цікавлять СБ лише в контексті боротьби з бідністю й охорони навколишнього середовища, саме в цей період з інвестиційного портфеля було вилучено низку проектів, що стосувалися високих технологій (наприклад, продовження проекту "Морський старт"), фінансових послуг, модернізації систем водо- і теплопостачання в окремих регіонах.

Крім того, Празька (2000 р.) сесія МВФ та СБ визначила зміну пріоритетів міжнародних фінансових інституцій стосовно країн із перехідною економікою, у тому числі України. Відповідно на перший план вийшли питання економічної ефективності співробітництва та якості використання країнами-позичальницями отриманих кредитів. У цьому руслі у вересні 2000 р. було затверджено нову Стратегію співпраці СБ з Україною. Вона передбачає кредитну підтримку нашої держави залежно від практичних результатів, передбачених Програмною системною позикою (ПСП) — головним трирічним системним інструментом реалізації Стратегії.

У липні 2003 р. було завершено офіційні переговори між Світовим банком та урядом України стосовно надання Програмної системної позики обсягом 250 млн. дол. США. ПСП було розроблено в рамках нової стратегії співпраці Світового банку з Україною задля підтримки досягнень реформ. Позика спрямована на вдосконалення фіскальної та фінансової дисциплін, нормативної бази, системи фінансового контролю в державному секторі, управління ризиками в соціальній та економічній сферах.

Програмну системну позику Україна отримала вже до кінця 2003 р. Виплату передбачено двома траншами. Перший — у 75 млн. дол. США — одразу після того, як позику ухвалила Рада директорів Світового банку, засідання якої з українського питання відбулося 9 грудня 2003 р.

Серед регіонів України активно співпрацює зі Світовим банком столиця нашої держави — місто Київ. Так, на сьогодні у місті реалізуються два проекти СБ. Зокрема, 200 млн. дол. США Банк виділив під гарантії міста на реконструкцію "Київенерго" та 18,2 млн. дол. безпосередньо Київській міській держадміністрації на реалізацію проекту з тепло-енергозбереження в адміністративних будівлях. Крім того, Світовий банк розглядає пропозиції Києва щодо реалізації ще двох проектів. У першому з них ідеться про створення ефективної системи утилізації твердих побутових відходів у столиці; загальна вартість проекту оцінюється в суму близько 300 млн. дол. США. Другий проект стосується будівництва Подільського мостопереходу, вартість якого — близько 250 млн. дол., з яких 30 % має про фінансувати українська сторона.

Загалом за весь час співпраці з СБ Україна отримала 2127,2 млн. дол. США.

Україна сьогодні вийшла на перше місце серед клієнтів Європейського банку реконструкції та розвитку, а її частка у загальному портфелі ЄБРР перевищила 7 % (попереду тільки Росія, Румунія та Польща). Причому протягом 1999—2000 рр. фінансування банком проектів в Україні не лише не припинялося (як це сталося з МВФ та СБ, з якими МБРР координує свою діяльність), а й набуло нової динаміки. Так, обсяг нових кредитних проектів банку, затверджених Радою директорів, становив у 2000 р. 465 млн. дол. США. Серед восьми затверджених проектів були: ядерні блоки Х2-Р4 (215 млн. дол.), закупівля органічного палива (100 млн. дол.), модернізація автомагістралі Київ — Чоп (65 млн. дол.), програма кредитної підтримки експортних підприємств (50 мли дол.). Як важливий крок у поліпшенні співпраці з ЄБРР слід розглядати проект заснування в Україні банку мікрокредитування, що сприятиме розвитку підприємницької ініціативи та підвищенню зайнятості населення.

У цілому аналіз співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями свідчить про об'єктивну необхідність, доцільність і виправданість залучення зовнішніх коштів із метою поглиблення ринкових перетворень, створення реальних передумов для подолання кризових явищ, прискорення трансформаційних процесів, виведення економіки України на траєкторію сталого економічного зростання. Це співробітництво сприяло досягненню макрофінансової стабілізації, формуванню основ конкурентного ринкового середовища, стабільності грошової одиниці, активізації інвестиційного процесу, розвитку приватного підприємництва.

Враховуючи європейський вектор зовнішньої політики України, слід і надалі розширювати співпрацю з Європейським Союзом та його фінансовими інституціями, Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) та іншими організаціями.

Загальна динаміка прямих іноземних інвестицій з країн — членів ЄС в Україну останніми роками є позитивною. Найбільший інтерес інвестори з ЄС виявляють до харчової промисловості, внутрішньої торгівлі, машинобудування та металообробки. Проте темпи зростання прямих інвестицій залишаються нестабільними. Загалом регіон ЄС все ще зберігає за собою позицію провідного інвестора в економіку України, проте його частка досить стабільно зменшується.

Не найсильнішою складовою економічних відносин України з ЄС виглядає сфера експорту капіталу, без розвитку якого неможливо забезпечити проникнення та закріплення українських компаній на єдиному європейському ринку. Офіційно зареєстровані обсяги такого експорту становлять менше ніж З млн. дол. США (лише 3 % від загального офіційного обсягу інвестицій з України за кордон) і останнім часом навіть зменшуються. І це при тому, що мільярди доларів, за оцінками експертів, було нелегально вивезено за межі України, у тому числі до країн ЄС.

Необхідно постійно і ґрунтовно вивчати можливості інших міжнародних організацій світового і регіонального масштабу на предмет їх використання для фінансового сприяння розвитку української економіки (ЮНІДО, ФНО, ЮНБП, регіональні банки економічного розвитку).

Як додаткове джерело фінансування регіональних проектів можна розглядати Організацію Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), до складу якої входить і Україна. Зі створенням Чорноморського банку торгівлі та розвитку, який розпочав діяльність у червні 1999 р., з'явилася можливість для практичної реалізації проектів у цьому регіоні. Відповідно до Угоди про заснування цього банку, його діяльність спрямовується на забезпечення процесів економічної трансформації країн Чорноморського регіону, він діє як банк розвитку, кредиторами та позичальниками якого є країни-засновниці.

У цілому співробітництво з міжнародними фінансовими інституціями має базуватися на стратегічних пріоритетах економічного і соціального розвитку України. При цьому в основу взаємовідносин мають бути покладені такі засади:

• прискорення ринкової трансформації, забезпечення фінансової стабілізації та інтегрування України в Європейський Союз;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стан і перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Частина І. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ СИСТЕМИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ УГРУПОВАННЯ

  • Паризька система золотомонетного стандарту. Генуезька система золотодевізного стандарту

  • Бреттон-Вудська та Кінгстонська валютно-фінансові системи

  • Розділ 2. РЕГІОНАЛЬНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ УГРУПОВАННЯ

  • Валютні зони

  • Валютний союз ЄС

  • Частина ІІ. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ІНСТИТУЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

  • Світовий банк. Банк міжнародних розрахунків

  • Регіональні фінансово-кредитні установи

  • Розділ 4. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СУБ'ЄКТИ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

  • Міжнародні та регіональні економічні структури

  • Особливості функціонування фінансової системи ЄС

  • Частина ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОГО РИНКУ

  • Операції на девізних ринках

  • Міжнародні розрахункові операції

  • Розділ 6. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

  • Міжнародний ринок акцій

  • Міжнародний ринок облігацій. Євроринок

  • Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів

  • Розділ 7. ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ

  • Зовнішній борг і проблеми його обслуговування

  • Платоспроможність країни та її складові

  • Частина IV. МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ

  • Види лізингу

  • Умови лізингового договору та його суб'єкти

  • Розділ 9. МІЖНАРОДНІ ЛІЗИНГОВІ ОПЕРАЦІЇ

  • Суб'єкти міжнародних лізингових операцій

  • Частина V. ГРОШІ ЯК ОСНОВА СВІТОВИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

  • Стійкість грошового обігу. Інфляція

  • Рух грошових потоків у сфері міжнародних фінансів

  • Розділ 11. "БРУДНІ" ГРОШІ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ І ПРОТИДІЯ ЇХ ВІДМИВАННЮ

  • Міжнародна протидія відмиванню "брудних" грошей

  • Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей

  • Частина VI. КОНВЕРТОВАНІСТЬ ВАЛЮТ. ВАЛЮТНИЙ КУРС

  • Внутрішня і зовнішня конвертованість

  • Умови повної конвертованості валют

  • Розділ 13. ВАЛЮТНИЙ КУРС

  • Методика визначення валютних курсів

  • Частина VII. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ЯК ПІДСУМКОВИЙ ПОКАЗНИК СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ КРАЇНИ

  • Дефіцит і профіцит платіжного балансу. Концепція резидентності

  • Економічна рівновага платіжного балансу

  • Розділ 15. СТРУКТУРА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

  • Загальне сальдо платіжного балансу

  • Чинники, які впливають на стан платіжного балансу

  • Частина VIII. РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН

  • Валютні обмеження та валютні ризики

  • Спеціальні (вільні) економічні зони. Офшорні центри

  • Розділ 17. УДОСКОНАЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВИХ ФІНАНСІВ

  • Удосконалення діяльності міжнародних валютно-фінансових інституцій

  • Паризький та Лондонський клуби

  • Частина IX. ФІНАНСОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ

  • Становлення валютного і фінансового ринків України

  • Сучасні проблеми функціонування гривні

  • Розділ 19. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНУ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВУ СИСТЕМУ

  • Стан і перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими інституціями
  • Зміцнення міжнародної платоспроможності України

  • Частина Х. УКРАЇНА І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

  • СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • Методичні та довідкові видання