• фіскальний характер податкової політики;
• поширення прихованої зайнятості;
• недосконалість бюджетної політики;
• недостатня ефективність управління державним майном;
• неефективний контроль за перетворенням власності.
Потрібно виходити з того, що саме тіні за ці я економіки реально загрожує національній безпеці та демократичному розвитку держави. Значні масштаби тіньової економічної діяльності позначаються на обсягах і структурі ВВП, гальмують соціально-економічні реформи, спотворюють офіційні дані про стан економіки. Слід усвідомлювати і посилення впливу тіньового капіталу на різні сфери суспільного життя, його зрощування з державним апаратом, зростання корупції.
Наявність тіньового сектору практично в усіх сферах економічної діяльності призводить до:
• втрати податкових надходжень до бюджету і, як результат, ускладнення виконання фінансових зобов'язань держави;
• недієвості управлінських рішень внаслідок відсутності повної й об'єктивної інформації про розвиток економічних процесів;
• скорочення внутрішніх інвестиційних ресурсів через неможливість відкритого витрачання тіньовими структурами прихованих від оподаткування доходів та їхній відплив за кордон;
• зменшення інтересу потенційних стратегічних інвесторів до українських підприємств, що значно гальмує процеси приватизації, фінансового оздоровлення виробництва та приплив іноземних інвестицій. Серед окремих галузей реальної економіки найбільшим поширенням тіньової економічної діяльності характеризуються деякі сфери.
У зовнішньоторговельній діяльності досі не подолано негативні явища, що зумовлюють зловживання у ціноутворенні, приховування валютної виручки, ухилення від сплати належних митних і податкових платежів. Зберігається високий рівень фіктивного підприємництва, яке використовується для незаконного отримання відшкодування податку на додану вартість, а також вивозу капіталу з України та легалізації його за кордоном, зокрема в офшорних зонах.
Неефективне державне регулювання фінансового сектору створює умови для порушень чинного законодавства, внаслідок чого значна частина фінансових ресурсів перетікає у тінь. За оцінками ДПА, тіньова складова становить близько половини реального чистого прибутку фінансово-кредитних установ. Не до кінця перекрито канали вивозу капіталу з України з використанням банківської системи, яка до того ж досі застосовується як інструмент для відмивання тіньових доходів.
Негативні тенденції, що є на фондовому ривку України, зумовлені його непрозорістю. Це створює передумови для функціонування каналів легалізації тіньових доходів через операції з цінними паперами на неорганізованих ринках та виведення їх зі сфери дії податкового законодавства.
Максимальне залучення до національної економіки коштів, які можуть бути отримані від детінізації економіки та легалізації доходів, прихованих від надмірного оподаткування, у тому числі вивезених за кордон, можливе лише у випадку послідовної реалізації державою комплексу заходів, серед яких:
• створення умов для легалізації зайнятості;
• сприяння розвитку банківської системи та забезпечення ефективної діяльності фінансових ринків;
• скорочення рівня монополізації виробництва та розвитку конкурентного середовища;
• підвищення ефективності державного нагляду та контролю за підприємницькою діяльністю шляхом застосування економічних механізмів майнової відповідальності та банкрутства з одночасним обмеженням повноважень державних регуляторних органів щодо адміністративного втручання в господарську діяльність підприємств;
• посилення захисту майнових прав держави шляхом прийняття законів України "Про управління об'єктами державної власності", "Про державні підприємства", "Про довірче управління майном"; змін і доповнень до Закону України "Про оренду державного і комунального майна";
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні валютно-фінансові відносини» автора Боринець С.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Україна в боротьбі з відмиванням "брудних" грошей“ на сторінці 3. Приємного читання.
